17 Полтавська бригада НГУ: «Полює. Перехоплює. Знищує»
Молодший сержант Дмитро «Нік» розповів про свою службу в підрозділі ударних безпілотних авіаційних комплексів, де він знищує ворожі повітряні цілі.
Дмитро «Нік» - молодший сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 17 Полтавської бригади НГУ. До війська він працював зварювальником на промислових підприємствах.
Сьогодні його робота - виявляти та перехоплювати ворожі повітряні цілі.
- Дмитре, ким ти був до війни?
- Працював зварювальником, спеціалізувався на аргоновому зварюванні. Працював на молокозаводах, кондитерських фабриках. З армією моя цивільна професія взагалі не була пов’язана.
- Як потрапив до війська?
- Ще у 2022 році приходив до ТЦК, бо хотів служити, але тоді мені відмовили. У 2024 році прийшов знову й підписав контракт із військовою частиною 3052. До бригади запросив товариш, який тут уже служив.
Спочатку я був навідником зенітної гармати С-60, потім працював у мобільній вогневій групі. Згодом мене перевели на напрям безпілотних систем і відправили на навчання.
- Що більше сподобалося - зенітна гармата чи FPV?
- FPV, однозначно (сміється). Це для мене найцікавіше, що є в армії.
- У тебе вже є серйозний результат. Що запам’яталося найбільше?
- На моєму рахунку 33 збиті повітряні цілі. Серед них - «Гербери», «Шахеди», «Ланцети», «Орлани» та інші. Найбільше запам’яталося знищення цілі на висоті 4350 метрів. А ще - сім повітряних цілей за 24 години. Це мій особистий рекорд. Але результат - це завжди робота всього екіпажу. У нас троє людей: пілот, споттер і сапер. Злагодженість тут має величезне значення.
- Був політ, який ти точно не забудеш?
- Одного разу під час польоту виникла технічна проблема, через яку я втратив відеозображення з борта. Довелося повертати його фактично наосліп, орієнтуючись за доступними показниками. У результаті посадив апарат лише за кілька десятків метрів від точки зльоту.
- Як постійно вдосконалюєш свої навички?
- Спілкуюся з іншими екіпажами та виробниками, вивчаю нові технології, проходжу навчання. Тут усе дуже швидко змінюється. Тільки вивчив одне - вже з’являється щось нове.
- Що для тебе найважливіше у війську?
- Побратими. Тут вони як одна велика родина. Завжди можеш розраховувати на людину поруч.
І, звичайно, результат. Коли бачиш, що твоя робота реально захищає наших людей і міста, розумієш, заради чого все це робиш.
17 Полтавська бригада НГУ