Кількість родин, які погодились на навчання своїх дітей офлайн із першого вересня 2023 року у школах Києва становить 240 тисяч, це в 2,5 рази більше, ніж минулого року, коли тільки 94 тисячі сімей прийняли рішення в умовах постійних ракетних загроз відправити дітей на офлайн-навчання. В тому числі, за інформацією Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради, цього навчального року у столичних закладах освіти навчатимуться майже 15 тисяч дітей-переселенців.

ЧЕРЕЗ ПОВНОМАСШТАБНУ АГРЕСІЮ, НА ОЧНЕ НАВЧАННЯ У КИЇВСЬКІ ШКОЛИ БУДЕ НЕДОБІР ПРИБЛИЗНО В 50-60 ТИСЯЧ ДІТЕЙ

Для порівняння, кількість учнів в денних закладах загальної середньої освіти Києва в 2018-2019 навчальному році становила 294 632 учня, а в 2019-2020 навчальному році 307 897 учня. Тобто через повномасштабну збройну агресію Росії, на очне навчання у 2023-2024 – в київські школи буде недобір приблизно в 50-60 тисяч дітей.

Проте, навіть таку кількість учнів, які  хочуть щоденно здобувати знання а партами в класах, а не онлайн, столичні освітяни вважають високим ступенем довіри до того, що робить місцева влада та працівники освітньої сфери столиці в плані захисту та навчання дітей. Оскільки, якщо згадати початок повномасштабної агресії, то ситуація була зовсім песимістичною: у березні 2022-го року в Києві очно навчалися лише 24% школярів, але на 1 вересня 2022 року – вже 74%. За кордоном у березні 2022 року перебувало 24% київських учнів, а в інших регіонах — 52%, на вересень 2022 року — 19% столичних учнів перебували закордоном, 7% — в інших регіонах України.

1 вересня 2022 в столичні садочки прийшло близько 9 тисяч дітей, за парти сіли – 94 тисячі школярів, в заклади професійно-технічної освіти прийшли 1 тисяча студентів, 2 тисячі студентів прийшли на очне навчання в заклади фахової передвищої освіти, гуртки відвідували 22 тисячі учнів.

Як наголосила під час традиційної серпневої конференції освітян Києва «Освіта під час війни: стратегії 2023/2024 навчального року» директорка Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради Олена Фіданян, завдяки професійній роботі та докладених максимальних зусиллях київських освітян та влади, освітній процес у Києві не зупинявся, навіть в найскладніші періоди. Адже за час широкомасштабної війни російський агресор пошкодив у столиці 104 заклади освіти — 83 із них вже відновили, у решті тривають ремонтні роботи.

ДВІ ТРЕТИНИ НАВЧАЛЬНИХ ДНІВ МИНУЛОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ПРОЙШЛИ З ПЕРЕРИВАННЯМ НА ПОВІТРЯНІ ТРИВОГИ

У Департаменті освіти порахували, що дві третини навчальних днів у 2022-2023 навчальному році пройшли з перериванням на повітряні тривоги. А якщо скласти всі години і хвилини переривання уроків через загрозу ракетних атак, то приблизно один місяць педагоги зі своїми вихованцями провели в укриттях.

Кожен третій навчальний день зазнав відключення світла і Інтернету. «Це все було викликом для продовження освітнього процесу. – говорить Олена Фіданян. – А ще постійні обстріли і безсонні ночі… Ворог буквально не давав нам спати весь травень, 21-на ніч без сну, але педагоги приходили зранку до дітей і навчали їх, хоча і вони, і діти були страшенно виснаженими».

Звісно, це могло вплинути на якість освіти, проте вимірювання засвідчило, що Київ має найменше освітніх втрат в порівнянні з іншими українськими містами. Як результат – 762 київських школяра отримали найвищий бал (200) під час основної сесії Національного мультипредметного тесту — це найкращий результат по Україні, і також показник якісної освіти.

Випускник Київської політехніки Ігор Клименко у 2022 року став найкращим студентом світу за версією престижної Всесвітньої премії Global Student Prize. А в 2023 році ще один київський студент увійшов до списку 50 претендентів на звання кращого студенту світу.

«Європейці в захваті від наших дітей — їх запрошують в кращі навчальні заклади, і це — результати роботи наших педагогів в непростих «польових» умовах — при відключенні світла, Інтернету та інколи відсутності зв’язку», — ділиться Олена Фіданян.

Українські діти зараз навчаються в 36-ти країнах світу, це — різні часові пояси, як наслідок – неможливість вийти одночасно зі своїм класом на онлайн-навчання. Але педагоги знаходили вихід і розробляли різні пропозиції для організації навчання учнів та студентів за різними формами і форматами. Пропонується декілька змін за формулами розкладу по п’яти дням навчального тижня «2 дні на 3 дні», «3 на 2» чи «5 на 5», щоб усім було зручно.

ШКОЛЯРІВ У СТОЛИЦІ СТАЛО МЕНШЕ, АЛЕ ОСВІТЯНИ ЦЬОГО НЕ БОЯТЬСЯ І ДУМАЮТЬ, ЩО РОБИТИ

Олена Фіданян резюмує, що сьогодні школярів та дошкільнят в столиці справді стало менше, педагоги це розуміють і цього не бояться, а постійно думають, що робити далі.

Поки маємо таку статистику:

— в системі електронного запису станом на серпень 2023 року було 10 тисяч вільних місць в садках (на них не подані заявки). І це при тому, що у цьому навчальному році вдвічі збільшилася кількість дітей, які хочуть вийти на очне виховання в дитячі садки. До повномасштабного вторгнення у дошкільних закладах Києва було понад 100 тисяч вихованців, сьогодні їх відвідує 27 тисяч дітей.

— кожен шостий школяр досі перебуває за межами Києва, а це — 9 тисяч дітей (для більш наочної картинки: мінус 9 тисяч школярів — це мінус 27 шкіл з одним класом на кожній паралелі, приблизно стільки шкіл, наприклад, в Печерському районі).

— зросла кількість шкіл, в яких один перший клас (якщо попереднього року таких шкіл було 49, то цього року їх 63, тобто, зникає клас на паралелі).

Також змінилася і кількість працівників галузі освіти – їх стало менше майже на 3 тисячі: зокрема, на простої — сьогодні понад 1 тисяча освітян, а півтисячі – боронять Україну в лавах ЗСУ.

В ПЕРШІ КЛАСИ КИЇВСЬКИХ ШКІЛ ЦЬОГО РОКУ ПІДЕ НА 10 ТИСЯЧ УЧНІВ МЕНШЕ, НІЖ МАЛО ПІТИ ЗА РОКОМ НАРОДЖЕННЯ

Відповідно, через те, що багато родин вивезли маленьких дітей в більш безпечні місця, в столиці цього року спостерігається зменшення кількості першокласників. Якщо до повномасштабного вторгнення їх кількість була на рівні 30 тисяч кожного року, то в 2023 році подано всього близько 24,5 тисяч заяв (точна кількість буде відома по факту у вересні).

Цього року в перші класи мають піти діти 2017 року народження. Таких у столиці зареєстровано 35 тисяч, але 1 вересня (відповідно до кількості поданих заяв) столичними першачками стануть 24 з половиною тисячі дітей. Тобто, мінус 10 тисяч малят, які зараз перебувають поза межами рідного міста через збройну агресію Росії проти України. А це, наприклад, всі школи Печерського району, де в кожній школі по одному класу на паралелі…

Але освітяни запевняють, що не треба лякатися, бо це — суха статистика. Ми переможемо, до нас повернуться. Київ — таке місто, куди люди їдуть в пошуках роботи, в пошуках житла і якісного навчання для своїх дітей.

НА ОЧНЕ НАВЧАННЯ ЦЬОГО РОКУ ХОЧУТЬ ВИЙТИ 63 % ПРОТИ 31% ПОПЕРЕДНЬОГО РОКУ

Якщо порівняти формати навчання станом на 1 вересня 2022 року і на 1 вересня 2023 року, то ситуація приблизно така: станом на сьогодні на очне навчання цього року хочуть вийти 63 % школярів проти 31% попереднього року.

На змішаній формі навчання будуть вчитися 20 % школярів. Змішана форма — це паралелі, які будуть виводити на очне навчання в 2-гу зміну. Тому, по-суті, до очної освіти мають повернутися 83% (63 плюс 20). Насамперед, за змішаною формою будуть працювати школи, де школярів більше, ніж місць в укритті. Таким школам буде найскладніше, оскільки це передбачає другу зміну та досить складний розклад уроків офлайн/онлайн, проте – винятково для учнів старших класів. Початкова школа буде навчатись винятково офлайн, бо це й інше засвоєння матеріалу, й можливість обом батькам працювати на своїй основній роботі.

Індивідуальну форму навчання, яка поділяється на декілька видів: сімейна, патронаж, а також екстернат, обрали 12 % школярів.

417 ШКІЛ ІЗ 420 МАЮТЬ УКРИТТЯ, МІСТКІСТЬ ЯКИХ — 190 ТИСЯЧ МІСЦЬ

Безпека учасників освітнього процесу, як педагогів так і дітей, насамперед залежить від наявності та місткості укриттів, які у них є або немає.

На сьогоднішній день 417 шкіл із 420 мають укриття, сумарна місткість яких — 190 тисяч місць.

Таким чином, за інформацією Департаменту освіти та науки укриття мають:

• 91% шкіл;
• 84% садків;
• 50% закладів позашкільної освіти;
• 95% закладів професійно-технічної освіти;
• 70% закладів фахової передвищої освіти;

Здавалося б, цифри мають дещо заспокоювати, бо, наприклад, 5% закладів професійно-технічної освіти — це всього один заклад, який не має укриття.

А 9% закладів загальної середньої освіти – це 3 школи в різних районах, які не мають власного укриття і не мають угоди з сусіднім укриттям, тому вони поки що працюватимуть виключно у дистанційному режимі. Хоча, дві з них вже розглядають можливість виходу на змішану форму навчання (в одній планують розпочати ремонт і завершити його до кінця 1-ї чверті, а в іншій – знайшли укриття поруч, куди ходитимуть діти). Решта закладів — фахової передвищої освіти – уклали угоди з сусідніми приміщеннями і освітній процес у них бути тривати.

Кілька столичних садків не мають укриттів, а в декількох — укриття вміщують до 50 осіб (тобто, це практично одна група з виховательками). Але, як ми зазначили вище, заповнюваність садочків зараз вкрай низька, до того ж цього року багато районів розширили укриття своїх дошкільних закладів, наприклад, винесли пісок, який використовувався для додаткового захисту (таких прикладів тільки в Деснянському районі – 9).

Нагадаємо, що в 2023 році в столиці виділили рекордну суму на облаштування укриттів загалом та зокрема для закладів освіти на це виділено 550 мільйонів гривень.

В КИЄВІ СТВОРЕНО 509 КЛАСІВ З ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

В кожному районі Києва є школа, яка спеціалізується на дистанційному навчанні. У школах, де багато класів на паралелі, але виявилася частина дітей, які хочуть вчитися дистанційно (такі, в основному, в Дарницькому районі), відкривається дистанційний клас.

Сьогодні в Києві створено 509 класів з дистанційною формою навчання. Знову ж таки, для наочності — якщо розділимо цю кількість на 11 (як одна школа з одним класом на кожній паралелі), виходить, що, по-суті, 46 столичних шкіл переведено в дистанційний формат.

Як зазначила директорка Департаменту освіти і науки Олена Фіданян, педрадам шкіл для таких класів (ґрунтуючись на діючих документах Міністерства освіти і науки України) пропонується: дозволяти зараховувати оцінки зі спортивної або музичної школи, гуртка або іншого закладу, де дитина творчо чи спортивно розвивається, і принесе звідти відповідний документ. «Якщо дитина займається спортом, то в школі у неї з фізичної культури явно має бути «12»! Якщо вона займається в музичній школі, то з відповідного предмету в загальноосвітній школі, їй теж треба поставити «12», — зауважила вона.

Також педагогам пропонується окремі предмети перевести в екстернат для всього класу – щоб всі учні класу здавали його екстерном для зручності. Ще одна пропозиція, яка була озвучена вчителям перед початком нового навчального року – розробити власну шкалу оцінювання, для випадків, коли дитина принесе документ про те, що вона пройшла певний предмет в європейській країні.

Олена Фіданян вважає великим позитивом унормування питання дистанційної освіти, оскільки, створення дистанційних класів (в яких вчаться діти, що перебувають у 36-ти країнах світу у різних часових поясах) – це комфорт як для вчителя, так і для учнів та батьків. «Це – збереження дитини як українця і віра в її повернення», — переконана вона.

ЦЬОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ПЛАНУЄТЬСЯ ЗАВЕРШИТИ НАВЧАННЯ В ШКОЛАХ ДО 31 ТРАВНЯ

Як зазначили в столичному Департаменті освіти та науки, цього навчального року планується завершити навчання в школах до 31 травня.

«Ми переконалися, що немає сенсу сидіти в червні за партами. Я не можу 100-відсотково це пообіцяти (ми будемо реагувати, якщо буде потреба), але я впевнена, що наші воїни наближають перемогу і нам не потрібно буде переривати навчальний процес на додаткові канікули», — висловила сподівання Олена Фіданян.

Освітяни обіцяють нічого не затягувати, але заспокоюють, що школи не зачинять свої двері в перший день літа, просто з 1 червня педагоги будуть працювати за потреби з учнями над коригуючими предметами.

Також цього навчального року вирішено повернутися до дуже хорошого забутого – додаткових освітніх канікул для дітей 1-го класу, які пропонується провести наприкінці лютого (це період найбільшого сплеску респіраторних захворювань). Знову ж таки, освітяни обіцяють не закривати двері для маленьких учнів (вони зможуть ходити до школи), але це не буде навчання за партою, а більше розвиваючий час для дозвілля та відпочинку.

Перший семестр цього навчального року в загальноосвітніх школах триватиме – з 1 вересня по 22 грудня, другий семестр – з 8 січня по 31 травня.

Канікули у навчальному році 2023-2024 заплановано провести у звичний для нас термін:

• осінні — з 23 жовтня по 29 жовтня,
• зимові — з 23 грудня по 7 січня,
• весняні — з 25 березня по 31 березня.

Любов Базів. Київ