Нещодавно в Києві пройшов п`ятий міський Форум розвитку громадянського суспільства. Однією з найбільш активних його учасниць була депутатка Київради (Єдність), голова постійної комісії з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків Юлія Ярмоленко.

В інтерв’ю Укрінформу депутатка поділилася враженнями про цей захід та розповіла про найважливіші аспекти розвитку Громадського бюджету. (Громадський бюджет – це інструмент партисипації, тобто участі громадян в розподілі бюджету Києва. Виглядає це так: кожен киянин може написати проєкт, потім ці проєкти виставляють на голосування. Ті, які наберуть найбільше голосів, реалізують коштом міського бюджету).

«АКТИВНА ГРОМАДА ПРАЦЮВАТИМЕ ЗА БУДЬ-ЯКИХ ОБСТАВИН»

— Пані Юліє, нещодавно у Києві пройшов п`ятий міський Форум розвитку громадянського суспільства. На вашу думку, наскільки дієвими є такі заходи?

— Міський Форум – дуже потужний захід, під час якого його учасники проаналізували залученість громади у життя столиці, підбили підсумки Громадського бюджету та розвитку демократичного суспільства.

Загалом, на мою думку, вітається будь-яка платформа, яка є майданчиком для обговорення важливих актуальних питань міста та громадянського суспільства.

Найбільша ефективність таких заходів полягає в тому, що тут відбувається озвучування різних точок зору представників різних сторін – громади, влади, громадських організацій, міжнародних інституцій.

Також Форум належить до тих унікальних заходів, де відбуваються енергетичний обмін і синергія думками, що генерує нове бачення того, як розв`язувати ті чи інші питання. Адже якщо, до прикладу, взяти громаду, то у різних її представників бачення щодо одного й того ж питання можуть бути кардинально різними. І це цілком нормально.

Цікаво було почути і думку авторів, які перемагають у тих чи інших проєктах (наприклад, Громадського бюджету).

Дуже позитивним є те, що на таких заходах виступають міжнародні експерти, які діляться практиками розвитку громадянського суспільства у своїх країнах.

— Однак у більшості випадків в умовах пандемії влада співпрацює з громадою у новому форматі – онлайн. Наскільки, на вашу думку, це може бути ефективним?

— В умовах пандемії такий тренд є світовим. Наскільки така співпраця є ефективною, сьогодні сказати важко. Швидше, результат зможемо побачити через кілька років.

Однак можна зробити висновок, що активна громадськість знайде можливість працювати за будь-яких обставин.

Тобто, у період пандемії життя у громадах не завмерло, активно продовжується, хоча й в інший спосіб – «віртуальний». Громади, зокрема, організовують Скайп-спілкування, під час якого обговорюють різні проєкти, проводять навчання у форматі вебінарів та ін.

Наприклад, завдяки електронним інструментам прямої демократії – реформа Громадського бюджету Києва дозволила у 2021 році залучити на 70 тисяч голосів більше, ніж за попередній рік.

Це свідчить про зацікавленість киян та ефективність роботи цього інструменту.

З іншого боку, вже відновлюються офлайн-зустрічі. Ми поступово повертаємося до формату, який був до пандемії. Адже коли зустріч проходить «очі в очі», з енергетичним обміном, то цього не може замінити ніщо.

Вважаю, українська традиція проводити віче, там, де за поглядом співрозмовника відчуваєш, настільки людина тебе розуміє, – має найбільшу силу.

Але з іншого боку, в онлайн-форматі є свої плюси – економія часу (зокрема, не витрачається час на те, щоб добратися до місця проведення заходу), відсутність ризику інфікуватися якимось захворюванням (що зараз актуально).

«ПРОЄКТИ ГРОМАДСЬКОГО БЮДЖЕТУ НЕ ВАРТО ОБМЕЖУВАТИ ПО КІЛЬКОСТІ»

— Якими, на вашу думку, є основні проблеми розвитку Громадського бюджету?

— Передусім, недостатня комунікація між органами, які врегульовують відносини між учасниками Громадського бюджету.

Зокрема це стосується Громадської бюджетної комісії (ГБК), до якої входять представники громадських організацій з різними думками, баченнями та пріоритетами. Тому не дивно, що іноді всередині цього представницького органу виникають непорозуміння.

Потім – відсутність мотивації чиновників реалізовувати проєкти Громадського бюджету. Адже ці люди за ті ж самі зарплати отримують ще й додаткове навантаження по Громадському бюджету.

Одна справа – провести реконструкцію школи за 20-25 млн грн. Й інша – за ці ж 25 млн грн реалізувати, умовно кажучи, 100 проєктів. При цьому поспілкуватися зі 100 авторами, адаптувати їхні ідеї та бачення (часто – непрофесійні) до сьогоднішніх реалій.

Тому нерідко виникає конфлікт інтересів між тими, хто прагне реалізовувати проєкти зі своїм баченням, і тими, хто підходить до цієї справи з професійної точки зору. 

Також, вважаю, потрібно скасувати обмеження по кількості проєктів, які подає автор.

— А яку кількість проєктів, на вашу думку, було би подавати найоптимальніше?

— Зараз існує обмеження – 5 проєктів. Але є люди, які хочуть подати проєкти у різних сферах. Тому, на мою думку, не варто обмежувати по кількості. Або, у крайньому випадку, щоб це було хоча б 10 проєктів.

Також цього року не було конкуренції міжтематичних проєктів, яких до участі в конкурсі допустили лише чотири.

Натомість подали дуже багато проєктів, які стосуються освіти, ЖКГ, молоді та спорту. Але ж потрібно рівномірно розвивати місто за різними тематиками, замість домінування лише кількох секторів.

Окрема тема – фінансування проєктів…

«ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ – ЦЕ ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ»

— До речі, часто проєкти не реалізовують через невідповідність Бюджетному кодексу. Яким тут має бути рішення?

— Так. Положення про фінансування, яке передбачене Бюджетним кодексом, не дає можливості добюджетовувати регіони в рамках додатково виграних проєктів Громадського бюджету.

Тому райдержадміністрації не зацікавлені, щоб із виділених їм бюджетних коштів були виокремлені кошти на Громадський бюджет.

— Що робити у такій ситуації?

— Раніше з цією метою виділяли додаткове фінансування. І люди сприймали це як додаткові можливості.

А сьогодні в районах виникає внутрішній спротив: навіщо нам з обмежених бюджетів на освіту, ЖКГ та інше ще й реалізовувати проєкти ГБ? Які, на їхній професійний погляд, не мають надважливості…

Фінансування у рамках виділених бюджетних коштів стосується і проєктів у сфері культури, молоді та спорту, які зайняли друге і третє місця по кількості виграних.

Наприклад, щоб у Дарницькому районі наступного року реалізувати проєкт по Громадському бюджету з питань культури, то потрібно зняти кошти з ремонту музичної школи.

Отож у працівників управління культури райдержадміністрації виникає закономірне запитання – а наскільки проєкт Громадського бюджету є пріоритетнішим?

Тож важливо, щоб Громадський бюджет перейшов у формат додаткового бюджетного ресурсу.

— Наразі триває напрацювання нового Положення про Громадський бюджет. Які позиції, на вашу думку, там неодмінно мають бути?

— Нове Положення потрібно сформувати з урахуванням усіх тих проблем, які я перерахувала. Зокрема, це додаткове фінансування у бюджеті, проведення інформаційної кампанії, щоб люди бачили можливості та переваги Громадського бюджету, можливість подавати необмежену кількість проєктів.

Перед затвердженням нового Положення потрібно зібрати та проаналізувати думки авторів, членів ГБК, депутатів, виконавців. І сформулювати кінцеве рішення.

Громадський бюджет, як і громадянське суспільство, – це живий організм. Його цінності та інтереси видозмінюються разом із суспільством. Тому, вивчивши досвід інших міст, ми дійшли висновку, що нове Положення неодмінно треба адаптувати відповідно до таких змін.

«СПИСОК НЕДОБРОЧЕСНИХ ПІДРИВАЄ АВТОРИТЕТ ГРОМАДСЬКОГО БЮДЖЕТУ»

— На одній із попередніх сесій Київради з Положення про Громадський бюджет виключили список недоброчесних. З якою метою це зробили?

— Однією з проблем Громадського бюджету є не завжди об`єктивний підхід до затвердження переможців.

Зокрема, часто виникає конфлікт інтересів у тих, хто ухвалює кінцевий список.

Зважаючи на це, автори не впевнені: якщо вони виграють наступного року, то чи не знімуть їх через особисту неприязнь, наприклад, когось із членів ГБК…

Саме тому із нових параметрів Громадського бюджету, які нещодавно затвердила Київрада, ми виключили список недоброчесних.

На мою думку, такий список підриває авторитет Громадського бюджету, як інструменту в цілому.

— Якими тоді залишаються методи контролю?

— Якщо буде встановлений факт підкупу голосів чи якісь інші негативні моменти, то це питання розглядатиме ГБК.

На перший раз можна обмежитися попередженням. Але важливо, щоб проєкти не знімалися з участі в конкурсі.

«ЯКЩО СУСІДУ ВДАЛОСЯ, ТО І В МЕНЕ ВИЙДЕ»

— Ви – досвідчений депутат. Наскільки ефективно у столиці реалізуються проєкти Громадського бюджету?

— Якщо автори активні, й на совість працюють райдержадміністрації, то проєкти реалізуються добре.

Трапляється, що великий проєкт не встигають реалізувати за один рік (це, переважно, стосується тих, де попередньо потрібно виготовити проєктно-кошторисну документацію). Тоді він реалізовується за 2 роки.

— Як залучити більше киян до участі в Громадському бюджеті?

— Людям треба пояснювати – що це за інструмент. А головне, вони мають бачити реальні результати його застосування. Це захоплює і стимулює активність. Адже, якщо комусь вдалося зробити, то чому не спробувати й мені…

Також постійно має проводитися роз`яснювальна робота: як подати проєкт, як його оформити. Іноді новим авторам варто розпочинати з малого – перший проєкт може бути поданий на 100 тис. грн. А потім – поступове зростання у масштабах.

Інна Бірюкова. Київ