Лікарка-терапевт з багатостраждальної Бучі Ірина Язова назавжди увійде в історію  завдяки своїм героїчним вчинкам. Саме вона від початку запеклих бойових дій в Бучі рятувала поранених сусідів та приймала пологи у наляканих жінок в суцільній темряві у підвалі.

Як розповіла сусідка Ірини Вікторія Куриленко, лікарка працювала завідувачем приймального відділення в Ірпінській міській лікарні. Війна застала Ірину в Бучі. Евакуюватися з міста жінка не поспішала, хоч і мала трьох дітей, бо ж «а раптом комусь потрібна моя допомога»?

Саме тоді під обстріл російських армійців-нелюдів потрапив місцевий мешканець Володимир. Чоловік жив в сусідньому під’їзді і 5 березня провідував знайомих в сусідньому ЖК «Континент».

Він повертався додому близько 15:00, та по дорозі натрапив на російських снайперів. Ті вистрілили йому в ноги та прострелили кістку. Три години Володимир, стікаючи кров’ю, пролежав посеред дороги біля будинку, повз якого їздили танки.

Фото: Alex Titov

Побачивши чоловіка, сусіди затягли його до під’їзду. Чотири дні Ірина вихожувала пораненого — робила перев’язки, давала знеболювальні, шукала ліки.

«Коли мій чоловік притягнув його ввечері, він повернувся і сказав: якщо сьогодні вночі пораненого не забере швидка, то він не доживе до ранку. Але Володимир дожив до ранку, і до евакуації за кілька днів, бо поряд була Іра, вона його лікувала, виходжувала, рятувала», — написала сусідка Вікторія.

А ще Ірина приймала пологи. Так сталося, що в Бучі залишилася вагітна жінка на 9 місяці. Дитина вирішила народитися на світ на 12 день війни, коли в Бучі вже не було ні світла, ні води, ні газу, ні бригади акушерів.

«Ірина ніколи не брала пологів, але в процесі ніхто про це не здогадувався. Для породіллі вона була втіленням впевненості, і ніхто не знав, тільки вона сама, як страшно їй було тієї ночі. А раптом асфіксія та обвитня пуповиною, а раптом розрив та втрата крові?!» — розповіла Вікторія.

Так, в темряві і холоді знеструмленого будинку, завдяки Ірині, а також помічникам — дизайнерці та домогосподарці, світ побачила маленька Аліса.

На руках Іри були й інші діти — сім’я з Ірпеня, яка вирішила евакуюватися машиною через Бучанський залізничний переїзд, але саме тут її зупинили орки, завернули назад і почали стріляти по машині. Потрапили по людях на задньому сидінні: жінці прострелили гомілку на виліт, а півторарічній доньці глибоко поранили ногу. В Тарасівці їх прийняли у своєму будинку незнайомі люди. Ірина перев’язувала їх, давала знеболювальні, добувала антибіотики.

Буча після звільнення міста від рашистів., ОП

Втім, Ірина не вважає свої вчинки чимось героїчним, бо просто робила те, що вважала за потрібне — була вірна клятві Гіппократа, допомагала тим, хто потребує.

«Руками таких людей, які, не замислюючись, виконують свій обов’язок – і відбуваються великі перемоги. Пишаюся своєю сусідкою. І гадаю, що такими, як Іра, має пишатися країна», — написала Вікторія. 

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що 4 квітня, у Києві простилися з відомим українським фотографом та документалістом Максом Левіним, який загинув у Київській області. Попрощатися із Левіним пройшло понад 60 людей.

Підписуйтеся на наш Telegram. Оперативно про найважливіше