Українська мова – це не просто засіб спілкування, а фундамент національної ідентичності. Її історія – це історія боротьби за існування, адже загарбники завжди розуміли: якщо позбавити народ мови, він втратить свою культуру, пам’ять і суверенність.

Від перших заборон у XVIII столітті до сучасних мовних репресій на окупованих територіях – спроби знищити українську мову тривали століттями. Однак щоразу українці знаходили сили зберегти та відродити її.

Історичний контекст боротьби за українську мову

Русифікація в Російській імперії

Політика знищення української мови бере початок ще з XVIII століття, коли Російська імперія почала активно викорінювати все українське.

• 1720 рік – указ Петра I про заборону друку книг українською мовою. Українські друкарні повинні були публікувати лише російськомовні тексти.
• 1763 рік – Катерина II забороняє викладання українською у Києво-Могилянській академії, фактично змушуючи освітян переходити на російську.
• 1863 рік – Валуєвський циркуляр, де стверджується, що української мови «не було, нема й бути не може». Усі публікації українською були заборонені, крім художньої літератури.
• 1876 рік – Емський указ Олександра II, який не тільки забороняв друк і імпорт українських книг, а й використання української мови у театрах та концертах.

Підтвердження цієї політики можна знайти в листуванні російських чиновників. Наприклад, міністр внутрішніх справ Російської імперії Петро Валуєв у своєму циркулярі заявляв:

«Малоросійська мова – це лише діалект російської, і потреби у її використанні немає».

Ці заходи мали на меті асиміляцію українців, їхню інтеграцію в імперську систему та знищення національної самосвідомості.

Радянська політика нищення мови

Після Жовтневої революції більшовики тимчасово підтримали українізацію, але вже у 1930-х розпочалася масова русифікація.

• 1933 рік – закриття багатьох україномовних шкіл, ліквідація україномовних періодичних видань.
• 1937–1938 роки – кампанія проти «буржуазного націоналізму», розстріли української інтелігенції, зокрема, Миколи Зерова, Лесі Курбаса, Валер’яна Підмогильного.
• 1958 рік – постанова про вільний вибір мови навчання, що фактично сприяло русифікації українських дітей.
• 1970-ті роки – різке скорочення україномовного контенту в освіті, на телебаченні та у видавництвах.

За даними досліджень Інституту мовознавства НАН України, у 1989 році українською вдома спілкувалися лише 45% мешканців Києва, тоді як ще у 1920-х цей показник перевищував 80%.

Сучасні спроби русифікації

росія продовжує боротьбу проти української мови, намагаючись її знищити через різні методи:

• Ліквідація україномовних шкіл та ЗМІ на окупованих територіях.
• Дискредитація української мови у пропагандистських медіа.
• Нав’язування російської мови в інформаційному просторі.

За словами українського мовознавця Юрія Шевельова:

«Українська мова вижила попри всі заборони, бо це мова, яку не можна викорінити з душі народу».

Чому українська мова важлива

Мова – це не просто засіб комунікації, а головний чинник національної свідомості.

Українська мова:

• Визначає нашу самобутність.
• Єднає суспільство.
• Зміцнює незалежність.
• Допомагає протистояти пропаганді.

Відродження мови: що зроблено і що ще потрібно зробити

Законодавчі ініціативи

• Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» гарантує її використання в освіті, культурі, бізнесі.
• Квоти на телебаченні та радіо сприяють розвитку україномовного контенту.

Виклики та перспективи

• Російська пропаганда – навіть після 2014 року багато хто продовжує вживати російську мову через звичку.
• Домінування російськомовного контенту – потрібно більше якісного українського медіапродукту.
• Суспільна підтримка – україномовні громадяни повинні підтримувати тих, хто лише переходить на українську.

За даними соціологічних опитувань, 83% українців вважають українську рідною мовою, але лише 51% використовують її постійно в побуті.

Українську мову намагалися знищити протягом століть, але вона вистояла. Сьогодні вона є не лише засобом спілкування, а й символом боротьби за незалежність. Захищаючи мову, ми захищаємо свою ідентичність і майбутнє України.

Хочете дізнаватись ще більше важливих, актуальних та перевірених новин Києва, Київської області та України? Підписуйтесь на наш Telegram-канал «Головні новини Києва — 44.ua».