Незважаючи на оптимізм російської правлячої еліти щодо того, що російська економіка «вступає на позитивну траєкторію зростання», реальний стан справ в економічному розвитку може бути не таким райдужним, як у кремлі. Незважаючи на пропаганду, економічні проблеми агресора, викликані поєднанням економічних санкцій та стрімкого зростання військових витрат, стають дедалі помітнішими.

Лише за найскромнішими підрахунками, у 2023 році дефіцит бюджету рф може перевищити приголомшливі 4 трильйони рублів, які почнуть забирати з кишень росіян, пише «Матриця свободи».

Економічні проблеми агресора видно всюди. На регіональному рівні ситуацію охарактеризували як “небезпечну”. За оцінками, у жовтні 2022 року сума надходжень прибуткового податку до регіональних бюджетів скоротилася на 40,2%. На корпоративному рівні навіть традиційно привілейовані великі компанії та природні монополії, схоже, вже не почуваються так впевнено. Російський уряд вже скористався своєю владою, змусивши деяких із них ділитися прибутком для покриття військових витрат. Наприклад, 2022 року «Газпром» був змушений припинити виплату дивідендів акціонерам. Натомість уряд, збільшивши податок на видобуток корисних копалин, отримав додатково 1 трлн рублів від газодобувного гіганта.

Тепер, з урахуванням економічних проблем, що зростають, агресор, схоже, ще більш зацікавлений у покритті своїх зростаючих військових витрат та інших бюджетних видатків за рахунок стягнення додаткових зборів і податків з найбільших підприємств. Цікаво, що цю ідею вперше озвучив наприкінці 2022 року прем’єр-міністр росії михайло мішустін, який запропонував боротися зі зростаючим бюджетним дефіцитом шляхом запровадження так званого «мобілізаційного податку».

В цей час мінфін рф планує залучити 300 млрд рублів за рахунок оподаткування тих великих компаній, які отримали найбільший прибуток у 2021-2022 роках. Такі плани озвучив міністр фінансів антон силуанов в інтерв’ю пропагандистам з «росія-24». Силуанов також зазначив, що цей захід не поширюватиметься на малий і середній бізнес, а також на компанії, що працюють у “паливно-енергетичному комплексі”, які, незважаючи на цю заяву, вже зазнали низки фінансових стягнень поза офіційним регламентом.

На цей момент головне питання полягає в тому, якої форми набуде пропонований податок. Звісно ж, найбільш доцільним було запровадження так званого “податку на надприбуток”. Згідно з деякими російськими джерелами, податок застосовуватиметься до тих компаній, чий середній прибуток перевищив 1 млрд рублів у 2021-2022 роках. За інсайдерською інформацією, ці компанії можуть бути з “вугільної, фармацевтичної, металургійної та мінеральної промисловості”.

Незважаючи на первинну відкриту негативну реакцію, великий російський бізнес, який повністю підконтрольний путінським хліборобам, як повідомляється, «погодився заплатити податок». Як заявив Олександр Шохін – президент російського союзу промисловців та підприємців, або РСПП – російський бізнес погодився на одноразову виплату, щоб “залатати бюджетну діру”. Шохін згадав, що гроші буде зібрано за рахунок «обов’язкового одноразового платежу, квазі-непередбаченого податку». РСПП погодився зібрати гроші завдяки особистому лобіюванню силуанова, яке швидше за все виходило з кремля. Хоча є мало конкретної інформації про те, що ці підприємства можуть запросити в обмін на «військовий податок», деякі уривки інформації, що надходять з росії, вказують на два заходи, які російський уряд міг би вжити, щоб компенсувати олігархам їхню фінансову допомогу.

По-перше, за словами заступника міністра фінансів олексія моїсеєва, російська держава може зняти всі обмеження на валютні перекази — зараз за кордон можна переказувати не більше 1 млн доларів на місяць — для путіністів.

По-друге, російська влада могла б почати реалізацію часто обговорюваного «Держплану 2.0» — системи економіки радянського типу, яка, незважаючи на її вкрай шкідливий характер, швидше за все, вітатиметься багатьма великими підприємствами, які отримали виняткові, майже монопольні права в цілих галузях економіки. Більшість великого бізнесу просто не знають, як боротися з економічними санкціями, і виступають за посилення ролі держави у російській економіці. Дослідження, опубліковане Державним університетом управління, показало, що 78,5% респондентів (опитування проводилося серед керівників середньої та вищої ланки) позитивно оцінюють перспективу як у короткостроковій, так і середньостроковій, і довгостроковій перспективі, коли кремль виставляв би держплани та роздавав їх кожному окремо підприємству. Опитані не виступали безпосередньо за використання держплану, але підтримували запровадження “серйозного стратегічного планування для успішного розвитку російської економіки”. Керівники зійшлися на думці, що «великому російському бізнесу буде вкрай складно, якщо не неможливо, подолати наслідки західних санкцій без посилення ролі держави в управлінні наявними ресурсами та завдання напрямів подальшого розвитку».

У той самий час це створить ще більші й міцні монополії на внутрішньому російському ринку, що однозначно допоможе західним санкціям руйнувати російську економіку. Тим не менш, кремль все ж таки планує запустити пілотний проєкт «цифрового Держплану» цього року в так званих «пріоритетних напрямках імпортозаміщення» — у тому числі в радіоелектроніці та автомобілебудуванні, а надалі поширити на нафтохімію, сільське господарство, транспорт і медицину. Засновники цієї ідеї планують запустити першу п’ятирічку 2025 року.

Тим часом річний дефіцит бюджету росії в 27 разів перевищив показники 2021 року в 2022-му. Традиційні інструменти макроекономічної стабілізації, які агресор використав у минулому, не полегшили цього тяжкого становища. Наприклад, дедалі менше шансів на те, що вуглеводні допоможуть російській економіці вийти з піке. Поки що рішення кремля скоротити видобуток нафти на 500 тис. барелів за добу мало вплинуло як на ціну нафти марки «Urals», яка на початку квітня 2023 року подешевшала ще на 3,4%, впавши до 47,85 долара за барель, а також на рубль, що залишається на низькому рівні щодо долара США та китайського юаня. Загалом із січня по березень 2023 року податки, пов’язані з енергетикою, що стягуються російською державою, впали на 46%, а податки для тих секторів економіки, які не пов’язані з сировиною, впали на 9,1%, тоді як бюджетні витрати зросли в 1,5 рази.

Більше того, населення рф вже слабо вірить, що кремль зможе стабілізувати падіння витрат на такі напрями соціальної політики, як боротьба з бідністю, розвиток технологій, інфраструктури, а також покращення демографічної ситуації, про покращення яких говорив путін у 2018 році.

Таким чином, у спробах стримати падіння власної економіки, агресор розглядає два основні варіанти. По-перше, це запровадження податку надприбутку для держкорпорацій під керівництвом путінських олігархів. До речі, за 2022 великий бізнес у росії отримав понад 220 млрд доларів, з яких до третини так і не було доведено до відома держави. За словами Олега В’югіна з московського Національного дослідницького університету «Вищої школи економіки», деякі російські нафтові компанії, можливо, створили тіньовий фонд за кордоном, щоб не сплачувати податки до державного бюджету.

Що стосується другого заходу, який фактично складається з двох кроків, то російська влада розглядає можливість перекласти тягар війни безпосередньо на плечі російського населення.. По-перше, кремль може піти на підвищення податків, хоча раніше міністр фінансів рф антон силуанов відкинув таку перспективу. Проте такий сценарій нещодавно передбачив найбільший російський приватний банк Альфа-Банк. По-друге, мінфін агресора розпочав роботу над програмою, спрямованою на залучення так званих «довгих грошей» (довгострокові депозити), які забезпечили б, ймовірно, що змогли б забезпечити російську економіку ліквідністю. Це, у свою чергу, може бути використане міністерством фінансів для її пожвавлення. Як зазначив заступник міністра фінансів росії олексій моїсеєв, головною умовою має бути така — «інвестиції повинні бути зроблені на термін не менше 15 років, хоча гроші можуть бути зняті раніше чоловіками віком 60 років і жінками віком 55 років». Участь у програмі матиме “виключно добровільний характер”. Що означає словосполучення «добровільний характер» у росії, всі чудово знають, а значить, що у населення, мабуть, почнуть утримувати якусь частину грошей на користь держави, називаючи це «депозитом». Крім того, моїсеєв заявив, що ті російські громадяни, які погодяться взяти участь у програмі, мають підписати договір із недержавним пенсійним фондом.

Очевидно, що подібні ініціативи свідчать про реальний стан російської економіки, який значно відрізняється в гірший бік розповідей пропагандистів і навіть деяких західних експертів. Правду кажучи, кремль може опинитися на межі розпачу в спробах знайти додаткові джерела доходу. А оскільки західні санкції залишаться в силі надовго, агресору доведеться вживати непопулярних заходів, таких як підвищення податків, регулярні виплати великого бізнесу в скарбницю, “добровільні” інвестиційні програми, щоб позбавити населення заощаджень, які поряд з військовими невдачами в Україні можуть призвести до масових соціальних хвилювань та дестабілізації всередині росії.

Всі ці факти наголошують на трьох основних моментах. По-перше, стан російської економіки вкрай плачевний, а коштів для латання дірок у бюджеті набагато менше, ніж розповідають пропагандисти. По-друге, роль держави в російській економіці розширюватиметься і, мабуть, трансформуватиметься на кшталт планової економіки СРСР. По-третє, і, можливо, це найбільш важливо, за обмежених ресурсів і зростання груп з особливими інтересами внутрішня боротьба за владу та вплив у росії, ймовірно, поглиблюватиметься. А за все це, як завжди, продовжить платити народ із власної кишені, яка буде все глибшою і глибшою через відсутність там чогось.