Як передає Укрінформ, у міськраді відбувся круглий стіл на тему: «Мобільні укриття в Україні: проблеми, стан, перспективи».

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, ще на початку листопада 2022 року Київрада прийняла рішення про створення захисних споруд цивільного захисту в безпосередній близькості до зупинок.

Бондаренко додав, що 13 січня 2023 року на базі Департаменту муніципальної безпеки КМДА було проведено нараду, учасники якої дійшли до того, що без дотримання ДБН спорудження таких конструкцій та віднесення їх до фонду захисних споруд цивільного захисту є недоцільним. А встановлення бетонних конструкцій із спеціальним армуванням не забезпечить надійного захисту населення від впливу засобів ураження під час воєнних дій.

За його словами, у серпні минулого року Київський міський голова Віталій Кличко звертався до ДСНС для роз’яснення та рекомендацій щодо вимог проєктування та доцільності або недоцільності будівництва таких споруд.

“Відповідь ДСНС України була дуже проста – терміну «тимчасове укриття» в законодавстві немає, а всі захисні споруди цивільного захисту мають відповідати вимогам ДБН. Але ми розуміємо, що ці споруди не можуть відповідати вимогам ДБН, а той, хто їх споруджує і встановлює, бере на себе відповідальність”, – наголосив Бондаренко.

Крім того, він зауважив, що все, що встановлено сьогодні на вулицях українських міст і гордо іменоване укриттями, такими не є згідно з діючим законодавством.

“Ми маємо разом шукати варіанти вирішення цих проблем у максимально стислі строки. Зі свого боку місто готове працювати задля вирішення цього питання. Проте тільки волі міста явно недостатньо”, – підкреслив Бондаренко.

Як повідомляв Укрінформ, влада Києва виділила на облаштування бомбосховищ близько 2 млрд грн, проте райони, на балансі яких перебувають ці об’єкти, освоїли лише 10% коштів.