Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Є речі, про які говорити ніколи не забагато. Це речі, які нас виховують, дозволяють переосмислити самих себе та зробити кращими наступні покоління. Сьогоднішня виставка вкотре нагадує нам про те, що життя має різні сторінки, зокрема, і трагічні. З кожної такої сторінки ми маємо зробити висновки, які стануть фундацією для майбутнього», — сказав тимчасовий виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Експозицію складають кілька десятків інформаційних банерів, де представлено документальні свідчення про трагедії, що відбулися на теренах України протягом ХХ ст. та під за час повномасштабної агресії Росії. Розпочинає виставку тема розстрілу євреїв у Бабиному Яру, що відбувся 29-30 вересня 1941 року.

Посол Ізраїлю Міхаель Бродський нагадав, що у вказані два дні було розстріляно близько 34 тис. євреїв, а за всі роки Другої світової війни полягло близько 100 тис. невинних жертв — євреїв, ромів, українців.

«Бабин яр — місце нашого спільного болю та пам’яті. З часів здобуття Україною незалежності тут відбувається вшанування загиблих. Щороку, перебуваючи тут, ми говорили про уроки історії. Ця виставка знову порушує це питання і промовляє голосами мертвих. Сьогодні, коли вже півтора року триває повномасштабна війна в Україні, ці історичні уроки лягають на численні повідомлення про загибель мешканців українських міст», — сказав він.

Водночас в експозиції представлені документальні відомості про Голодомор і репресії проти українських націоналістів наприкінці 1941 року. Вони межують зі стендом про Маріуполь, який зазнав блокади з боку росіян у 2022 році. Також є банери з інформацією про табори для 600 тис. радянських військовополонених, що були на Дарниці та вул. Керосинній. Навпроти — стенд з інформацію про Оленівку.

У Києві відкрили виставку до 82-х роковин трагедії Бабиного Яру / Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ

«Науковці багато років вивчають цю історію. І «Дзеркала смерті» — це питання, на які дослідники шукають відповідь протягом багатьох років. Тут ми намагалися зробити рефлексію всіх подій, які відбувалися протягом страшного ХХ ст. на території України. Ці всі трагедії об’єднує те, що вони є людиноненависницькими», — зазначила керівник Музею історії Києва Діана Попова.

Виконувачка обов’язків генерального директора НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова додала, що у представлених документах відповідь на фундаментальне питання: як бути людиною і як нею не бути.

Виставка працюватиме протягом місяця у павільйоні “Жива памʼять”.

Трагедія у Бабиному Яру в роки Другої Світової війни стала всесвітнім символом Голокосту. 29 вересня 1941 року нацисти розпочали в урочищі масові розстріли єврейського населення Києва. Того дня було розстріляно понад 22 тисячі людей. Конвеєр смерті на тому не зупинився, і до середини жовтня кількість жертв перевищила 50 тисяч.

За різними оцінками, в Бабиному Яру було вбито від 70 до 150 тисяч людей, серед яких від 50 до 70 тисяч євреїв, а також радянські військовополонені, діячі Української національної ради, роми, пацієнти психіатричної лікарні.

Як повідомляв Укрінформ, 24 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» відбулася щорічна церемонія в пам’ять євреїв, убитих під час масових розстрілів 1941 року.