Про подію повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Фахівці Музею історії міста Києва надали експертизу 461-му предмету. Хронологічно — це артефакти від епохи енеоліту до ХХ ст. Тут наявні зброя, предмети нумізматики та фалеристики, які походять із різних областей України. Левову частку із них становлять археологічні предмети», — розповів про експозицію заступник генерального директора з наукової роботи Музею історії міста Києва Олександр Пашковський.

На виставці презентували сокиру-кельт 13-12 ст. до н.е., скіфське дзеркало 4 ст. до н. е., римські та польські монети, втулкові списи комарівської та сабатинівської археологічних культур, що датуються 15-13 ст. до н.е., нагрудні знаки 20 ст.

У Музеї історії міста Києва презентували 469 предметів від епохи бронзи до 20 ст. / Фото: Руслан Канюка, Укрінформ

За словами Пашковського, попри те, що столичні митники врятували цінності від вивезення з України, для науки ці речі втрачені, оскільки предмети археологічного походження, які не були досліджені вченими в ареалі їхнього побутування, не містять інформації про місце знахідки та історію походження.

«Одна із найяскравіших речей – сокира-кельт 12-13 ст. до н.е. – досить рідкісна знахідка. Якщо б вона була знайдена археологом в культурному шарі, ми б змогли розказати, яка археологічна культура володіла нею, зазначили би щось про власника, про контакти з іншими народами, змогли б її точно датувати. Фактично, з однієї сокири, яка походить нізвідки, вирвана ціла сторінка з підручника історії України. Це наслідок грабіжницьких рейдів «чорних археологів», — підкреслив він.

Водночас начальник Київської митниці Сергій Сілюк зауважив, що раніше «чорні археологи» вивозили цінності авіа- та автотранспортом, залізницею. Після 24 лютого минулого року незаконний ринок культурних цінностей переорієнтувався на міжнародні поштові відправлення. Сілюк зазначив , що це спонукало митників збільшити чисельність оперативних підрозділів на цьому напрямку, що дало позитивні результати.

«Сьогодні ми презентуємо майже пів тисячі предметів, які громадяни намагалися відправити з України за кордон у міжнародних поштових відправленнях. А це лише 10 посилок із 330, затриманих Київською митницею за останні пів року для з’ясування питання приналежності предметів до культурних цінностей», — сказав Сілюк.

Водночас фахівці Національного військово-історичного музею атрибутизували холодну зброю та військове спорядження. Найбільш цінним предметом, за словами директора НВІМ Андрія Іллєнка, є наконечник списа, виготовлений із дамаської сталі та прикрашений скандинавськими візерунками. На думку історика, пори те, що ця річ викреслена з історичного контексту, наконечник мають включити до Музейного фонду України через його культурну цінність.

«Подібні списи дуже рідкісні та становлять найцінніші екземпляри колекцій предметів археології світових музеїв», — підкреслив він.

Партнером заходу також став «Київ цифровий», спеціалісти якого оцифрували п’ять предметів зі представлених культурних цінностей.

Як повідомляв Укрінформ, у Вінниці відкрилася обласна виставка народного мистецтва «Великодня писанка», на якій представлені роботи 68 майстрів.