Цього року підготовка до опалювального сезону проходила в режимі турбулентності через зростання ціни на природний газ та зміну умов його закупівлі для теплопостачальних організацій. Вже влітку ціни на газ почали бити рекорди. Перед місцевою владою стояло непросте завдання забезпечити стале теплопостачання, стримати зростання тарифів для населення, попри зростання ціни на газ та більш жорсткі умови розрахунку за нього, зокрема режим авансування. Паралельно – необхідно було завершити ремонтну програму та черговий етап реконструкції найбільш аварійних теплових мереж міста. Як упорались зі стартом тепла у столиці, про вартість опалення та гарячої води, модернізацію системи теплопостачання та її перспективи з точки зору якості послуг – Укрінформ говорив із заступником голови Київської міської державної адміністрації Петром Пантелеєвим.

— Яка частка будинків та соціальних об’єктів уже отримують тепло? В яких районах Києва є проблеми з підключенням до теплопостачання?

— Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» повністю запустило в роботу систему теплопостачання столиці – на всі будинки, які стояли в плані, подане тепло. Зокрема, це будинки, які управляються комунальними керуючими компаніями міста. Звичайно, є фактор аварійних пошкоджень під час запуску теплоносія. Аварійні бригади працюють у цілодобовому режимі і ліквідовують їх.

Якщо говорити про найбільш вразливі території міста, то, в першу чергу, це Нивки, Борщагівка, частина Солом’янського району. Це території, де трубопроводи теплопостачання знаходяться в критичному стані й потребують негайної заміни. Вони вже кілька разів вичерпали свій ресурс. Тим не менш, за минулі вихідні ситуацію стабілізували і зараз обслуговуючі організації проводять роботи всередині будинків, щоб налагодити температурний режим.

Разом із тим, є окремі напрями – будинки, які управляються ЖБК, ОСББ, приватними компаніями. Муніципальні служби не здійснюють безпосереднє управління цим житлом, але у кризових випадках, які, на жаль, трапляються – підключаємось. Наприклад, допомагаємо їм у комунікації з НАК «Нафтогаз», у питанні укладення договорів на постачання природного газу, з «Київтеплоенерго» – щодо ліквідації пошкоджень на абонентських мережах. Кожен такий будинок у нас на контролі. Є новобудови, де не виконані обов’язкові заходи з теплопостачання, але забудовники дали людям можливість заселитися. У місті була така ситуація з будинками «групи Войцеховського», банку «Аркада» та іншими. Тут також не стоїмо осторонь і допомагаємо в межах повноважень. Усі повинні бути з теплом і в комфорті жити у своїх оселях.

Особисто міський голова та керівництво міста пішли назустріч теплоенергетикам і передбачили фінансову допомогу, що дала можливість увійти в опалювальний сезон і не підвищувати тариф на тепло. Принаймні, на старті опалювального сезону ніяких загроз ми не бачимо. Тримаємо на контролі опалювальний сезон, щоб попередити і вчасно відреагувати на всі позаштатні випадки. Ситуація з ціною на газ надзвичайно складна в усьому світі. Тому управлінські рішення ми приймаємо постійно в антикризовому режимі.

— Які тарифи на тепло діятимуть для бюджетних організацій у цьому сезоні?

— Для бюджетних організацій вони змінюються. Ціна на газ для бюджетних організацій зафіксована на вищому рівні у порівнянні з минулим сезоном. Відповідно, ціна на тепло для бюджетних організацій буде вищою – 2 732,04 грн за Гкал (з ПДВ).

— Чи зміняться тарифи на гарячу воду в Києві?

— Гаряча вода – це похідна від теплової енергії. Тариф на гарячу воду складається з вартості тепла для приготування гарячої води і вартості холодної води. На цей опалювальний сезон ціна на гарячу воду для населення рости в ціні не буде.

— Який об’єм ремонтних робіт було проведено при підготовці до осінньо-зимового періоду? Чи дозволять вони пройти сезон без значних аварій?

— Планові гідравлічні випробування були виконані, було виявлено тисячі ділянок, які не витримали випробування тиском. Вони були відремонтовані, замінені. Це дало можливість зменшити кількість аварій, що могли б статися вже в опалювальний сезон.

Цього року замінили більше 70 км мереж. Це менше, ніж минулого року, але давайте зважати на вплив пандемії та пріоритетне спрямування бюджетних ресурсів на боротьбу з COVID-19. Ми вважаємо що це все-одно крок, підтвердження послідовної стратегії міста на модернізацію теплоенергетики Києва.

Якщо говорити про згадані на початку розмови мікрорайони, то там у деяких випадках тепломережі схожі на картон. Вони вже свою функцію виконати практично не можуть. Там єдиний рецепт – це повна заміна. Ми обговорюємо ці проєкти заміни під час формування бюджету на 2022 рік.

У цьому контексті відбулася важлива подія – підписання кредитної угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку на модернізацію теплоенергетики міста, залучення кредиту в сумі 140 млн євро. Тобто ми маємо отримати додатковий фінансовий ресурс, який, разом із коштами міського бюджету, буде направлений на те, що не робилося десятки років.

— Якого об’єму інвестицій потребує масштабна модернізація мереж та об’єктів Київтеплоенерго?

— Це приблизно 1 млрд євро. Якщо говорити про терміни реалізації заходів на цей мільярд – це мінімум 10 років. Теплоенергетична система централізованого теплопостачання міста будувалась в 1960-ті роки. Можна порахувати, скільки часу пройшло. І фактично нічого не робилося фундаментально. Тому зараз потрібні й колосальні кошти, і час для повноцінної модернізації системи.

— Які проєкти модернізації вже реалізуються і як вони вплинуть на якість послуг?

— Теплопостачання має три складові: генерація, тобто виробництво тепла, його транспортування і споживання.

Генерація – це, насамперед, теплоелектроцентралі. На ТЕЦ-6 уже встановлений теплоутилізатор. Зараз по програмі ЄБРР будуть встановлюватися і теплоутилізатори, і газові турбіни, які дозволять нашим ТЕЦ стати більш конкурентоспроможними.

Єдиний в Україні завод «Енергія», який генерує тепло від спалювання відходів, також перебуває в активній фазі модернізації. Зараз триває проєкт переоснащення заводу. Ми ставимо систему хімічного очищення газів, яка аналогічна системам європейських міст. За викидами ми маємо досягнути вимог європейської директиви. Крім енергетичного, це матиме велике екологічне значення.

Щодо транспортування, ми вже говорили про заміну теплових мереж на нові, які мають теплоізоляцію, а також сигналізацію про пошкодження. Ми миттєво бачимо, де пошкодження, і можемо його ліквідувати. Такі мережі практично не мають теплових втрат, що стримує зростання тарифів.

Щодо споживання, то основний акцент робиться на встановленні теплових пунктів з погодним регулюванням. Коли температура підвищується, такі пункти зводять до мінімуму теплоспоживання будинків, зменшуючи нарахування за «комуналку». Це міська програма, і щороку теплових пунктів стає все більше.

Це основні аспекти модернізації. Також слід відзначити, що за проєктом з ЄБРР – ми маємо напрямок ліквідації малих котелень. У Києві 200 котелень, які будувалися в радянські часи і які є неефективними. У нас є програма закриття таких котелень і підключення споживачів до центральних мереж теплопостачання.

— А як бути з будинками, які встановили так зване індивідуальне опалення?

— У Києві розроблена нова схема теплопостачання, яка вже схвалена відповідним наказом Мінрегіону. Документ є стратегією розвитку теплопостачання міста і він дає відповідь на це питання. Для таких великих міст як Київ, альтернативи централізованому теплопостачанню немає. У столиці є будинки, які мають газові котельні. Однак це не робить їх автономними, адже для виробництва тепла на них все одно необхідно закуповувати природний газ.

У результаті – економії на вартості тепла в таких будинках немає. Більше того, ситуація з роботою таких котелень стабільна лише на початковому етапі, коли вони лише введені в експлуатацію. Проходить 10-15 років – і котельня зношується, потребує заміни обладнання, модернізації, ремонту. А це десятки мільйонів гривень.

У нас уже є декілька випадків, коли мешканці потім не знають, що робити з цим. Вони не готові вкладати такі кошти. Це перспектива серйозних проблем із запуском тепла. Такі локальні котельні точно не є оптимальним варіантом теплопостачання у місті.

— Чи передбачається в проєктах модернізації використання альтернативних джерел енергії?

— Кожен регіон має свою специфіку. Якщо говорити, наприклад, про Закарпаття, то там поширене використання щепи для виробництва тепла в містечках і селах. Якщо ж говорити про Київ, то нам наробити тут тисячу котелень на деревині – будемо схожі на Лондон зразка кінця 19 ст.

Найбільш оптимальною моделлю теплопостачання для Києва є централізована система, що підтверджує й досвід інших європейських мегаполісів. Але повинна бути модернізація та відповідність вимогам сучасності. Наприклад, теплоутилізатори здатні відбирати тепло відпрацьованих газів, роблячи на 10% більшим коефіцієнт корисної дії. Таким чином, ми практично доводимо до максимуму ККД на наших теплоелектроцентралях. Сьогодні необхідно за рахунок модернізації підвищувати конкурентоздатність генерації та всієї системи теплопостачання.

Зважаючи на сьогоднішню ціну газу, потрібні глобальні зміни. Європейські країни – на етапі зміни теплоенергетичної стратегії. Україна – не виняток.

— Повертаючись до опалювального сезону: постає питання – чи розглядає Київ різні сценарії проходження опалювального сезону?

— Це радше ризики відхилення від базового сценарію. Загальна ситуація наступна: Київ має договір з Нафтогазом, є технічна готовність до проходження опалювального сезону. Ризики ми прораховуємо та вживаємо заходів.

— Чи має Київтеплоенерго борги перед Нафтогазом? Якщо так, то як вирішується це питання?

— Борги є, і вони, за законом про реструктуризацію, мають бути врегульовані. Але це борги минулих періодів, які утворилися до 1 травня. Однак з 1 травня поточного року «Київтеплоенерго» не допускало жодної копійки боргу.

Це дуже важливо, адже країна почала жити в умовах ринку природного газу для теплопостачальних організацій. Це зовсім інша сторінка існування теплопостачальної системи. Багато було розмов протягом літа про готовність/неготовність, але, незважаючи на всі ризики, країна розпочала опалювальний сезон.

Тут важливо, щоб ми змогли дотримуватися балансу інтересів і Нафтогазу, і теплопостачальних організацій, і держави, і муніципалітетів, а, найголовніше – споживачів. Бо лише за цієї умови теплоенергетика має перспективу виживання в нових умовах.

— Скільки жителі Києва заборгували за тепло у минулі періоди? Як проводиться робота з боржниками?

— Обсяг заборгованості змінюється кожного місяця. Зараз загальний борг – близько 3,5 млрд грн. Підкреслю, що значна частина боржників – це люди з більш ніж середнім достатком, з житлом у центрі Києва, площею 200-300 квадратних метрів. Тому ми змушені вживати заходів. У першу чергу, боржникові пропонується реструктуризувати борг і оплачувати його частинами. Якщо ж отримуємо відмову – мусимо вживати більш жорстких заходів, оскільки розрахунок за газ теплопостачальними компаніями повинен здійснюватися вчасно та в повному обсязі.

Нагадаю, на період пандемії COVID-19 було призупинене застосування пені. Однак, звертаю увагу, що чинним законодавством дозволено застосовувати до хронічних боржників інші заходи: нарахування 3% річних та індексу інфляції. Цей інструмент використовується, і ми значно підвищили платіжну дисципліну.

Крім того, ми застосували так званий рекомендований платіж. Киянам було запропоновано за бажанням оплачувати невелику суму протягом літнього періоду для того, щоб узимку нарахування були меншими. З одного боку, це гнучкість платежів для киян, з другого – це можливість, знову ж таки, акумулювати кошти.

— Чи зможе прийняття законопроєкту про реструктуризацію боргів населення за комунальні послуги поліпшити ситуацію з накопиченням таких боргів?

— У нас і сьогодні діюче законодавство дозволяє проводити реструктуризацію. Споживачі активно цим користуються. Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» готовий індивідуально, з кожною родиною побудувати графік платежів, домовитися про посильні терміни реструктуризації тощо.

Вже десятки тисяч людей, які з тих чи інших причин накопичили борги, скористалися таким видом оплати боргів. Головне – співпрацювати і вчасно знаходити рішення.

Вікторія Наконечна, Київ

Фото: Геннадій Мінченко, КМДА