Рідко коли Молдова опиняється в центрі уваги світових медіа, але 15 мільйонів доларів зробили свою справу. Саме в таку суму оцінюється масштабний підкуп виборців, організований Росією, і це лише за вересень.

Втікач-політик Ілан Шор, не підтримавши відкрито кандидатів від опозиції, тим самим підтвердив думку про явну слабкість контркандидатів Майї Санду. Адже кандидатура Олександра Стоянгло — що називається «Ні розуму, ні серцю», і саме чинний президент (судячи з останніх соцопитувань) залишається фаворитом майбутніх президентських виборів. Проросійська опозиція, так і не подолавши внутрішні суперечності та нездатність домовитися про єдиного кандидата на виборах, явно знаходиться серед відстаючих. Проте Ілану Шору, який зібрав під своїм крилом розрізнених, дещо маргінальних і явно не найуспішніших молдовських політиків, об’єднаних у блок «Перемога», все ж необхідно виправдати довіру та спонсорську допомогу своїх російських кураторів.

Громадяни РМ, підписуючи документ про співпрацю з АНО «Євразія», зобов’язані надати: паспортні дані, номер телефону, інформацію про місцезнаходження та зображення обличчя. Ці дані нібито «ніде не публікуються та надійно зберігаються. Треті особи не зможуть їх отримати». Очевидно, що згадка про московське походження має підбадьорити справжніх прихильників блоку «Перемога», а виборців, що вагаються, — хоча б якось схилити на свій бік.

Щоб це не привертало зайвої уваги молдовських спецслужб і мало вагомий характер в очах так званих «волонтерів», АНО «Євразія» зареєстрували в Москві, а засновником і директором є громадянка РМ Парутенко Неллі Олексіївна. Вона ж — улюблений бухгалтер Ілана Шора: тримач «общака», фахівець з фірм-одноденок і відмивання грошей.

Громадяни РМ, підписуючи документ про співпрацю з АНО «Євразія», зобов’язані надати: паспортні дані, номер телефону, інформацію про місцезнаходження та зображення обличчя. Ці дані нібито «ніде не публікуються та надійно зберігаються. Треті особи не зможуть їх отримати». Очевидно, що згадка про московське походження має підбадьорити справжніх прихильників блоку «Перемога», а виборців, що вагаються, — хоча б якось схилити на свій бік.

До речі, з пункту 4.1 розділу 4 «УМОВИ ОПЛАТИ ПРАЦІ» договору випливає, що «…посадовий оклад у розмірі 57 100 (п’ятдесят сім тисяч сто) рублів на місяць… Оплата праці Працівника, прийнятого на умовах неповного робочого часу, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 28 550 (двадцять вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят) рублів на місяць».

Ті, хто підписали цей договір, стають підопічними Юрія Мазура, Михайла Небунеля та Андрія Буцану, а також відповідальних за сектори (серед них і син Юрія Мазура – Роман), які, як ми бачимо, мають план із набору кількості людей (у майбутньому – потенційних голосів виборців).

І це попри те, що Закон Республіки Молдова № 121 від 18.06.2010 про волонтерство не передбачає оплати за подібну діяльність. Ось і явне порушення молдовського законодавства, з чим ще, очевидно, доведеться розібратися молдовським правоохоронцям.

До всього, що відбувається, куратори, активісти, волонтери та інші ставляться з усією серйозністю. На рублі Ілана Шора вони орендували офіс (за це відповідає певна Катерина з Фінансового департаменту).

Також актив Чимішлійської «Перемоги» їздить по селах (обов’язково відправляючи до Москви дорожній лист та лист витрат), що саме по собі дуже не подобається «волонтерам».

До речі, збором подібних звітів займається все той же Павло «з департаменту внутрішнього моніторингу в Москві», який раніше інструктував щодо приєднання до чат-боту.

Також москвичі ведуть телеграм-канали (обов’язково розсилаючи корисні посилання і темники), рекомендують молдовським підопічним обдзвонювати людей у пошуках ресурсу, пильно стежать, щоб кількість залучених постійно зростала, і, судячи з усього, розглядають майбутні молдовські вибори як мережевий маркетинг, явно використовуючи їхні методи та хитрощі..

І все це під пильним, а часом не дуже, керівництвом вимогливої та прискіпливої Олени Сергіївни з Москви — інспектора політтехнологічного департаменту.

Але все ж таки, основна діяльність, покладена на московських кураторів – формування «правильної» громадської думки, пошук нових виборців, утримання старих. Заради чого регулярно розсилаються інструкції з вимогами їхнього неухильного дотримання.

Пам’ятаючи про необхідність закріпити за кожним сектором потрібну кількість «волонтерів», Олена Сергіївна з Москви, чесно відпрацьовуючи свій нелегкий хліб політтехнолога, невтомно нагадує недбалим дівчатам-помічницям про необхідність активніше та швидше залучати людей. Адже політтехнологічний хліб не тільки хочеться маслом намазати, а й ікри додати.

Складається загальне враження, що блок «Перемога» (нагадаємо — не допущений до виборів) на чолі з Іланом Шором не зацікавлений у проведенні чесного волевиявлення молдовського народу. Вся діяльність московських кураторів блоку носить виключно показовий і дещо театральний характер, який, втім, буде використаний для подальшої дестабілізації ситуації в Республіці. А щоб не створювалося враження хаосу та неорганізованості, московські куратори щомісяця надсилають типовий план. Дивлячись на один із них, мимоволі згадуєш «Мертві душі» Миколи Гоголя.

Так, 18 вересня Делегація Парламентської асамблеї Ради Європи під час завершення дводенного візиту до Молдови зазначила загрозу, яку дезінформація та підкуп з боку Кремля становлять для майбутніх виборів. «Дезінформація, спонсорована Кремлем, незаконне фінансування та ймовірна купівля голосів представляють серйозну загрозу суверенітету, безпеці та чесності виборів у Молдові», – йдеться у спеціальній заяві європейських парламентарів. Проведене нами розслідування якнайкраще демонструє пряме втручання РФ, яка намагається відновити свої позиції в регіоні. І, як бачимо, ціною не поступаються.

А що стосується ціни, то російські політтехнологи впевнені, що під прикриттям безкоштовних «добрих справ» можна знайти десяток-другий нових потенційних голосів. І тут у хід ідуть найрізноманітніші та дещо сумнівні заходи.

Блок «Перемога», «Відродження» чи Ілан Шор – це не так вже й важливо, вони всього лише пішки у великій грі, як і небайдужі симпатики-волонтери. Лише голос за рублі, які, звісно ж, підуть у російську скарбницю, і про жодні молдовські інтереси мови бути не може.

Можливо, створений нами матеріал, на основі доказів, отриманих від небайдужих громадян Республіки Молдова, змусить причетних задуматися про правильність їхніх дій і про те, що Ілан Шор така ж маріонетка в руках Путіна, як і кожен, хто підписав Договір.