Чи можливий повторний наступ на Київ, яку загрозу несе концентрація військ у Брянській та Курській областях, чи нападе Лукашенко на Україну — ми розпитали у командувача угруповання сил і засобів оборони міста Києва Олександра Павлюка, який донедавна обіймав посаду голови Київської ОВА та відповідав за організацію оборони Київщини, відновлення її після звільнення.

— Коли йдеться про ймовірність повторного наступу на Київ, усі експерти одностайні в тому, що принаймні сухопутна операція — не реалістична. Але чи існує вірогідність масованих ракетних ударів по Києву? Чи можливий сценарій, за якого путін дасть команду запустити всі “калібри” та “онікси”, які має? Чи достатньо у нас на цей випадок засобів захисту?

— Слід зауважити: на сьогодні безпека Києва, Київщини, всієї України забезпечується уздовж лінії зіткнення на Харківщині, Луганщині, Донеччині, Херсонщині. Для ворога Київ лишається і лишатиметься головною метою його загарбницьких мрій. Він ніколи не відмовиться від цього. Про це нам слід постійно пам’ятати і не виключати ймовірність спроб формування нових ударних угруповань на Київському та Чернігівському напрямках за рахунок заходів “тотальної мобілізації” резервістів, залучення запасів техніки та озброєння радянських часів, яких ще є вдосталь на базах зберігання.

Незважаючи на великі втрати російської армії у живій силі, озброєнні та військовій техніці, агресор все ще має значний людський та технічний ресурс. Ми розуміємо, що на відновлення боєздатності з’єднань та військових частин потрібен час.

З огляду на стан та положення військ противника раптово або у  стислі терміни це здійснити неможливо. Проте, у разі успіху противника у Східній операційній зоні, значна частина його сил та засобів може бути переміщена звідти на Київський напрямок та задіяна у формуванні нового ударного угруповання. Отже, небезпека повторного наступу на Київ лишається.

Наразі реальнішою загрозою для нашої столиці є завдання супротивником ракетних ударів по критичних об’єктах державного управління, військової та цивільної інфраструктури. Маємо цьому багато прикладів. Проте довкола Києва створено достатньо ефективну та ешелоновану систему ППО, яка в цілому здатна захистити місто від засобів повітряного нападу та постійно вдосконалюється. Однак імовірність прориву зони ППО у разі масованого ракетного удару все ж таки існує. Тому закликаю всіх киян та гостей столиці не втрачати пильність та вчасно реагувати на сигнали повітряної тривоги.

— Станом на 2 квітня Київщина була звільнена від російських військ, а станом на середину травня в області розмінували всі дороги. Наскільки швидко, за потреби, сили оборони зможуть встановити мінні загородження та спорудити лінії оборони інженерних загороджень проти ворога?

— У разі загострення обстановки буде вжито негайних заходів щодо встановлення вибухових інженерних загороджень на оборонних рубежах.

Для виконання таких заходів визначено підрозділи, які у стислі строки (терміном до 6-8 год.) здатні виконати завдання щодо нарощення мінно-вибухових загороджень.

На ймовірних напрямках висування противника з північної сторони створюються лісові завали, вузли загородження. Основні мости підготовлені до руйнування.

Крім того, встановлюються і невибухові інженерні загородження, довготривалі вогневі споруди тощо.

— Попри те, що більшість експертів спростовують імовірність повторного наступу ворога, чи посилюється зараз тероборона столиці та Київщини? Чи отримують війська на Київщині новітню зброю, аби бути готовими відбивати росіян на дальніх підступах?

— Ми зробили висновки з перебігу бойових дій, які відбувалися на Київщині. І запевняю Вас, що у нас є певні сплановані заходи для посилення оборони Києва. У сучасній обороні головною метою є відбити наступ сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об’єкти) місцевості і в такий спосіб створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Озброєння підрозділів територіальної оборони має відповідати покладеним на них завданням. У нас підрозділи ТрО мають і протитанкові комплекси NLAW, і гранатомети Carl Gustaff, міномети і безпілотні літальні апарати.

А загалом у нас зараз є чим відбивати ворога на дальніх підступах до столиці. І незабаром ці можливості значно поліпшаться завдяки міжнародній технічній допомозі країн-партнерів.

— Нині до столиці повертається багато киян та прибувають з різних регіонів українці, які тікають від військових дій. Яка ситуація буде з комендантською годиною, чи щось зміниться?

— В Україні комендантська година діє майже в усіх регіонах, зокрема і на Київщині. Час її дії встановлює військове командування спільно з обласними військовими адміністраціями. У Києві комендантська година розпочинається о 23.00 та триває до 05.00 і, відповідаючи на Ваше запитання, вона залишатиметься задля безпеки громадян та сприяння виконанню завдань Збройними силами України.

ГРОМАДЯНИ ПОВИННІ Й НАДАЛІ ДОТРИМУВАТИСЯ РЕЖИМУ СВІТЛОМАСКУВАННЯ

— Наскільки доцільно дотримуватися світломаскування в Києві та Київській області, адже ракети летять не на світло? Чи все ж таки варто не поспішати повертатися до звичного режиму життя?

— Що стосується світломаскування, то потрібно розрізняти два режими — частковий та повний. Частковий зазвичай прив’язаний до темної пори доби та комендантської години. При частковому режимі потрібно дотримуватись якомога максимальнішого маскування. Тобто, якщо це в нічний час, то світло вмикати лише в найбезпечніших та віддалених приміщеннях, завішувати вікна щільною тканиною тощо.

Повний – застосовується під час повітряної тривоги у тому чи іншому регіоні. В цей час необхідно повністю вимикати світло, і не тільки у приміщеннях, а й у під’їздах будівель та на вулицях.

Світломаскувальний режим щонайменше необхідний там, де залишається загроза з повітря. На жаль, Київщина належить до такого регіону. Проте рішення встановлювати його чи скасовувати приймають військові адміністрації, зважаючи на ситуацію в регіоні та поради військових. Тому я радив би нашим громадянам, оскільки війна все-таки триває, противник застосовує різного роду ракети, задля їх безпеки дотримуватися вимог військового командування, зокрема світломаскувального режиму.

ПІДРОЗДІЛИ НОВОСТВОРЮВАНОГО АРМІЙСЬКОГО КОРПУСУ ЗС РФ МОЖУТЬ БУТИ ЗАДІЯНІ У НАСТУПІ НА КИЇВ

— Якщо проаналізувати ситуацію у Брянській та Курській областях, чи спостерігається там концентрація ворожої техніки та живої сили? Скільки російських військ та яка військова техніка

там зараз перебуває?

— На цей час уздовж державного кордону України на території Брянської та Курської областей рф зосереджені до трьох батальйонних тактичних груп, одна ротна тактична група зі складу збройних сил російської федерації та до трьох батальйонів федеральної служби військ національної гвардії. Зазначеного угруповання на сьогодні не достатньо для проведення наступальної операції в напрямку на Київ, його основним завданням є прикриття ділянки російсько-українського кордону. Всього угруповання противника у зазначеній смузі, з урахуванням прикордонної служби фсб рф, може налічувати: особового складу – до 4 тис. осіб, засобів вогневого ураження – до 300 одиниць.

Крім того, для нарощування угруповання військ та створення сприятливих умов для ведення наступу у Північно-західній зоні, противник продовжує формувати резервні з’єднання та нові військові частини. За наявними даними, у західному військовому окрузі триває формування 3-го армійського корпусу чисельністю до 15,5 тис. військовослужбовців з пунктом постійної дислокації у Муліно (Нижньогородська обл.). Орієнтовний термін набуття готовності до виконання завдань – 15 серпня поточного року.

Не виключено, що, у разі потреби, підрозділи та військові частини зі складу новостворюваного армійського корпусу можуть бути задіяні у наступі на Київ.

Ми очікуємо, що в подальшому противник продовжить завдавати авіаційних, ракетних ударів, зокрема із застосуванням високоточного озброєння, та утримувати необхідний комплект військ поблизу державного кордону для проведення сковувальних, а також, не виключено, штурмових (рейдових) дій на окремих напрямках, застосовуватиме ДРГ. Продовжить фортифікаційне обладнання позицій уздовж ділянки російсько-українського кордону.

БІЛОРУСЬ ФАКТИЧНО СТАЛА СТОРОНОЮ КОНФЛІКТУ

— Чи можливий наступ на Київщину зі сторони білорусі, враховуючи останні військові навчання там та риторику лукашенка, що, мовляв, білорусь має бути готовою до війни? Навіщо там створюють, приміром, нове оперативне командування ЗС на українському напрямку та проводять мобілізацію?

— Нелегітимне керівництво рб продовжує нагнітати ситуацію довкола нібито існування військової загрози з території України та поширення російсько-українського конфлікту на територію республіки. Під прикриттям цих вигадок нарощує зусилля для підвищення обороноздатності та посилення прикриття білорусько-українського кордону. З цією метою підвищило інтенсивність заходів оперативної та бойової підготовки, уточнює наявний мобілізаційний потенціал, розбудовує систему територіальної оборони. Планує створення Південного оперативного командування, у зоні відповідальності якого і перебуватиме український напрямок.

Командування та штаб Південного ОК буде розгорнуто у Гомелі. Комплектування з’єднань та військових частин особовим складом планується здійснити за рахунок військовослужбовців строкової служби та осіб з числа підготовленого мобілізаційного резерву, які виявлять бажання укласти контракт. Забезпечення озброєнням та військовою технікою – шляхом надходження зразків, які будуть вироблені білоруським ВПК та тих, що станом на сьогодні перебувають на тривалому зберіганні.

Враховуючи використання території рб російськими окупаційними військами для здійснення агресії проти України, рб фактично стала стороною конфлікту. В найближчій перспективі участь зс рб в агресії проти України є малоймовірною, проте повністю не виключається.

УСІ ПРИЗОВНИКИ ПРОХОДЯТЬ 30-ДЕННУ ПІДГОТОВКУ

— Наразі у нас триває мобілізація, і серед громадян є побоювання, що чоловіки, які дуже давно служили в армії і все забули, можуть потрапити в зону бойових дій без підготовки. Чи належним чином зараз слідкують за підготовкою тих, кого відправляють на службу? Адже доки була перша хвиля мобілізації, можливо, варто було б готувати наступних вояків?

— Насамперед хочу всіх заспокоїти і наголосити на тому, що усі громадяни, яких призивають до лав Збройних сил України, зокрема по мобілізації, проходять відповідну підготовку за фахом.

Військовослужбовці, призвані по мобілізації, які не проходили військову службу або мають значний термін перебування у запасі, проходять обов’язковий курс базової загальновійськової підготовки протягом 30-ти діб. В ході цієї підготовки військовослужбовців навчають таким предметам, як вогнева, тактична, інженерна підготовки, тактична медицина, військова топографія, підготовка зі зв’язку та інших предметів навчання, які можуть знадобитись їм у бою.

Підготовка рядового, сержантського та офіцерського складу здійснюється на належному рівні, із залученням інструкторів з навчальних центрів та викладачів вищих військових навчальних закладів.

Увесь цикл підготовки триває від індивідуального навчання кожного військовослужбовця до колективної підготовки у складі підрозділу та дій його в різноманітних умовах.

Супровід, організація та контроль підготовки здійснюється органами військового управління всіх ланок, а також безпосередніми командирами військових частин та підрозділів, оскільки саме командир відповідає за підготовку підпорядкованого йому особового складу. Від того наскільки якісно він підготує до ведення бою підлеглих, свій особовий склад, залежить успіх виконання бойового завдання частини в цілому.

Ірина Кожухар