З 1 січня 2022 року вартість проїзду в громадському транспорті Києва не зросте до 20 гривень. Як устиг заявити столичний градоначальник Віталій Кличко, це питання “відкладено до кінця опалювального сезону”, який зазвичай триває до квітня.

…Про те, що місцева влада навряд чи зараз наважиться піти на подібний крок було зрозуміло від самого початку. Зрештою, інформація, на яку посилалися ЗМІ – заява заступника Кличка Миколи Поворозника – була не доконаним фактом, а лише пропозицією (проектом) профільного департаменту. Більш того, це питання ще повинно пройти громадське обговорення. І, судячи з реакції мешканців Києва та передмістя, відповідний настрій цьому обговоренню вже задано.

У соцмережах, зокрема, знаходимо сотні обурливих та іронічних коментарів: «На тлі непростої економічної ситуації в багатьох незаможних людей кожна копійка підраховується, розподіляється, аби дотягнути до зарплати. А тут ще тарифи на проїзд хочуть підняти, та ще й до 20 гривень. Скажіть, а жити за що?», «Розумію, ціни треба піднімати. Але не до такого вже рівня. Хоч би зробили вже там 10-12 грн, але ж не 20», «Підвищення ціни в 2,5 рази без підвищення якості транспорту, покращення сервісу і належної аргументації – це ідіотизм», «Вітя, обґрунтуй! Тому що 20 гривень – це явно перебір», «Не такий подарунок очікував під ялинку на Новий рік, ой, не такий. Чому тарифи не підвищують поступово?», «Коли Кличко говорив про «Досить шастать», я й не думав, про метро за 20 гривень».

Тим не менш…

А що кажуть у КМДА: на підставі чого вони вийшли на таку суму?

«Столиця вимушена підвищити вартість проїзду у комунальному громадському транспорті, щоб забезпечити його стабільну роботу та безпеку перевезення пасажирів. Це пов’язано зі значним зростанням вартості складових тарифу і, відповідно, економічно обґрунтованого тарифу», – повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

За його словами, з моменту останнього підвищення тарифів у 2018 році суттєво змінилися чинники, на які міська адміністрація не має впливу, а саме:

• індекс споживчих цін за 2018-2020 роки та з урахуванням очікуваного за 2021 рік становить 130,6%, а враховуючи прогноз на 2022 рік – 141,4%;
• мінімальна заробітна плата збільшилась на 74,6%, а середня заробітна плата у Києві – на 54,3%;
• розмір тарифу на електричну енергію підвищився на 84%;
• вартість дизельного пального збільшилася на 22,5%.

За таких умов і для уповільнення відтоку кадрів на підприємствах транспорту, для збереження кваліфікованих спеціалістів, підвищення рівня їхньої заробітної плати, а також забезпечення виконання повного комплексу регламентних робіт – технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, ескалаторів, тунельних споруд, трамвайних колій, контактно-кабельної мережі, тощо – місто, казав пан Поворозник, змушене підвищити тарифи.

«Нинішня ціна у комунальному транспорті давно не відповідає економічно обґрунтованому тарифу. За розрахунками КП «Київпастранс», економічно обґрунтований тариф у наземному транспорті сьогодні становить 22,30 грн. За розрахунками КП «Київський метрополітен», обґрунтований тариф у метро – 22 грн. Проте ми розуміємо, що це велике фінансове навантаження на пасажирів, тому при розрахунку нових тарифів одне із завдань – залишити транспортні послуги диференційованими із системою знижок», – зазначив перший заступник голови КМДА.

Тож проїзд у комунальному транспорті (метрополітені, трамваї, тролейбусі, автобусі) планують зробити таким:

• 20 грн – разовий квиток;
• 12 грн – з «Карткою киянина»;
• 15 грн – при купівлі 50 поїздок на електронний квиток;
• 20 грн – при купівлі 1-9 поїздок на електронний квиток.

Передбачено можливість придбання місячних проїзних квитків зі знижками. Одна поїздка коштуватиме від 14,20 грн залежно від типу проїзного.

Також будуть в обігу проїзні квитки, що використовуються з моменту активації: на 24 години, 48 та 72 години.

«Наразі кияни мають можливість придбати наперед поїздки за ціною 6,50 грн і деякий час користуватися комунальним транспортом за старими цінами», – заспокоював Микола Поворозник.

Що скажуть експерти: наскільки це соціально обґрунтовано, зокрема, у співвідношенні до середньої зарплати?

«Якщо спробувати зрозуміти логіку міської влади, то в даному разі мною вбачаються ознаки торгу – проси більше і отримаєш те, що насправді хочеш», – коментує Укрінформу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

За його словами, це традиційна технологія. В кінці-кінців, затвердять вартість проїзду десь на рівні 12-15 грн. Вище не буде.

 «Перед рішенням про підвищення вартості проїзду у Києві мер міста Віталій Кличко має отримати позицію Державної регуляторної служби. Зрештою, голова ДРС Олексій Кучер вже про це заявив», – звертає увагу депутат Київради, голова фракції «Голос» Григорій Маленко.

Якщо ДРС дійде висновку, що це підвищення є неадекватним, чи якщо Київрада не дослідила всі альтернативні шляхи вирішення проблеми, то, стверджує він, рішення не може бути прийнято.

«Порушення вимог регуляторного законодавства може стати підставою для скасування рішення про підвищення тарифів на проїзд у судовому порядку. Це юридичний момент», – наголосив пан Маленко. І додав: «Кияни і так відчули економічний удар внаслідок коронавірусу і локдаунів. Для багатьох є різниця: 8 гривень коштує транспорт чи уже 20. Пасажири мають розуміти, що це справедлива ціна».

«Зараз проїзд не окупається за 8 гривень, він коштує набагато більше. Це факт. Але в будь-якому разі міська влада повинна дбати про мешканців міста, і повинна сформулювати такі тарифи, щоби поїздка на тому ж метро не була для громадян якимось святом, а щоби була доступною», – акцентує економіст Олексій Плотніков.

Якщо виходити з інфляції, а також того, що зросла мінімальна заробітна плата, тарифи на електричну енергію та вартість дизельного пального, то, каже він, 10-12 гривень – цілком підйомна ціна для громадян.

«Тариф можна підняти на 2-4 гривні, не більше. Не варто перекладати все на плечі громадян. З бюджету міста повинні продовжуватися дотації», – підкреслив економіст.

До слова, мер Кличко заявив, що столична влада утримує ціни на проїзд у комунальному транспорті в кілька разів нижче собівартості. Тільки цього року дотація з міського бюджету на транспорт становить 4,5 млрд грн.

Так то ж у всіх так: всюди міський транспорт дотується. А кияни фактично й так платять більше, ніж в Європі

«Міські пасажирські перевезення є планово збитковими у всіх європейських країнах. І це є нормально, коли з міського бюджету дотуються міські перевезення. Оскільки транспорт – частина інфраструктури міста. І від якості його роботи залежить, власне, якість життя в місті», – зауважив заступник міністра фінансів, експерт з транспортних питань Олександр Кава.

Наприклад, каже він, для мера Варшави чи Берліна витрати на пасажирські міські перевезення – це те саме, що, приміром, витрати на поліклініки, школи, дитячі садки, тощо.

«Тож коли я чую від наших чиновників про якусь економічну обґрунтованість підвищення тарифу на проїзд… Для європейських міст – це нонсенс, у них тариф встановлюється на доступному для жителів міста рівні. Ба, навіть є приклади, коли проїзд – безкоштовний. То й же Таллінн пішов на такий крок. Отже, відповідаючи на ваше запитання, скажу так: це не обґрунтовано ні економічно, ні соціально. І загалом, якоїсь раціональності в таких діях, на мою думку, немає», – додав пан Кава.

Треба розуміти, продовжує експерт, що кияни й так платять за громадський транспорт більше, ніж мешканці тієї ж Варшави, Праги чи Будапешта. Принципова відмінність лише в тому, що в Європі, як правило, купують місячні проїзні квитки, а разові – для туристів або людей, які приїжджають туди у відрядження.

«У нас же користуються в основному разовими квитками. Чому? А тому що «проїзні» діють лише на муніципальний транспорт і не дають права проїзду у маршрутках. А маршрутки, на секундочку, це майже половина ринку наземних міських перевезень у Києві», – наголосив він.

Зрештою, якщо подивитися скільки європейці витрачають на проїзд у міському транспорті на місяць…

«Наприклад, житель Варшави за 710 грн (110 злотих) має можливість придбати квиток на місяць без обмеження кількості поїздок на весь міський, ба, навіть приміський транспорт. У Празі – це 650 грн (550 крон), у Відні – 1530 грн (51 євро), у Брюсселі – 1650 грн (55 євро), у Женеві – 2000 грн (70 франків), у Парижі – 2255 грн (75,20 євро)», – розповідає заступник міністра фінансів.

А якщо порахувати вартість проїзду в день, то, приміром, для жителя Варшави – це 24 грн. У столиці України разовий проїзд в обидві сторони (на обох видах транспорту, приміром, автобус + метро) – 32 грн.

«А по нових розцінках – буде 80 грн/день. Зрештою, якщо ми вже згадували про місячний проїзний квиток, який, ще раз наголошу, дозволяє в Києві користуватися лише муніципальним транспортом, але не маршрутками, то… за новими тарифами його вартість становитиме майже 3000 грн. Ну, ми ж чудово розуміємо, що, знов таки, у тій же Варшаві середня зарплата значно вища (5800 злотих або 37000 грн), ніж у Києві (20658 грн. або 3228 злотих)», – підсумував Олександр Кава.

Запитання: Як від ціни проїду залежать вибори? Відповідь: Треба знати, коли підвищувати!

Мало хто пам’ятає, але у 1991 році проїзд в київському метро коштував… 15 копійок, а до того – взагалі п’ятачок. Але не вдаватимемося в ностальгію за «світлим минулим», а лише наведемо сухі цифри, як протягом 30 років змінювався тариф на проїзд у тій же підземці:

• 1991 рік – 15 копійок;
• 1992 рік – 30-50 копійок;
• 1993 рік – 5-100 купоно-карбованців (протягом 1993-96 рр. інфляція їла купоно-карбованці не днями, а годинами – ред.);
• 1994 рік – 200-1500 купоно-карбованців;
• 1995 рік – 7-10 тис. купоно-карбованців;
• 1996 рік – 20 тис. купоно-карбованців.

Після переходу країни на власну валюту – гривню – проїзд у метро змінювався вісім разів:

• 1996 рік – 20-30 копійок;
• 2000 рік – 50 копійок;
• 2008 рік – 2 гривні;
• 2009 рік – 1,7 гривень;
• 2010 рік – 2 гривні;
• 2015 рік – 4 гривні;
• 2017 рік – 5 гривень;
• 2018 рік – 8 гривень.

Пристрасті закипіли в 2008-2010 роках, коли тарифна політика за принципом гойдалок хилилася то в один, то в інший бік. За часів славнозвісного мера Леоніда Черновецького (в народі – «Льоня-космос») вартість проїзду злетіла відразу вчетверо. Але тоді у справу втрутився Антимонопольний комітет, і столичній владі довелося знизити тариф до 1,7 гривень.

Утім, новий мер Олександр Попов у вересні 2010 року знову повернув тариф до 2 гривень. І так було аж п’ять років. На позачергових виборах Київського міського голови влітку 2014 року з результатом 56,7% голосів переміг Віталій Кличко. У лютому 2015 року вдвічі підвищується ціна жетона. Тоді, власне, як і зараз, український сегмент соцмережі Фейсбук «вибухнув» обурливими коментарями: «На підставі чого піднімається ціна на 100%? Хто проводив аудит витрат? Я вважаю, що нас, киян, знову лохами роблять», «Для країни, де заробітна плата 2000 гривень, ціна за проїзд 4 гривні – це дуже високо. А враховуючи, що таких поїздок 4-5 за день – маємо 20 гривень, а якщо помножити на 30 днів – цілих 600 гривень. А далі – елементарна математика 2000 мінус 600 дорівнює 1400 гривень на життя…». Зрештою, кияни пописали ще трохи гнівних постів у Фейсбуці і забули, спокійнісінько «з’ївши» здорожчання проїзду: через півроку після цього – в жовтні 2015-го – на чергових виборах Віталій Кличко набрав 66,49% голосів (навіть більше, ніж у 2014-му).

Друге «за Кличка» підвищення ціни на проїзд у підземці: з 4 до 5 гривень – кияни отримали в червні 2017 року. Третє – в середині липня 2018-го. Два роки потому, на чергових виборах, Кличко знову набрав понад 50% голосів.

Що буде після четвертого підвищення, яке в КМДА тимчасово відклали на декілька місяців? Власне, чи вдарить (і наскільки) це по рейтингу мера? Поки що важко сказати. Але враховуючи, що наступні вибори відбудуться аж через 4 роки… Не виключено, що сценарій попередніх років знову повториться: люди забудуть.

Мирослав Ліскович. Київ