Науковці повідомили про початок третьої хвилі пандемії COVID-19. Влада столиці оперативно розгорнула масштабну підготовку до боротьби проти захворюваності. У місті триває вакцинальна кампанія, у якій Київ випереджає інші регіони, а кількість тих, хто отримав сироватку проти коронавірусу, вже перетнула позначку пів мільйона.

Керівництво міста також перевіряє готовність столичних закладів до нової хвилі – у Києві повним ходом розгортають госпітальні бази для прийому хворих та продовжують закуповувати необхідну апаратуру й засоби захисту. Київська влада запевняє: нині уся увага зосереджена на підготовці до нового етапу боротьби, адже інфекціоністи попереджають про нещадність нового штаму.

Про те, як столиця планує протистояти новим викликам COVID-19, ми поговорили з першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником.

ПРО ТРЕТЮ ХВИЛЮ І ГОТОВНІСТЬ СТОЛИЧНОЇ МЕДИЦИНИ

— Миколо Юрійовичу, як зараз стверджують науковці, третя хвиля пандемії коронавірусу може чекати на Україну вже наприкінці серпня – на початку вересня. Власне, ми бачимо, що статистика зараз також свідчить про те, що зростання захворюваності є. Зокрема, й у Києві. Чи встигає міська влада підготуватися до початку третьої хвилі?

— Всесвітня організація охорони здоров’я вже оголосила про початок третьої хвилі пандемії коронавірусу. Ми знаємо також про нові штами, які сьогодні достатньо стрімко поширюються у світі.

Що стосується Києва, то впевнено скажу: ми як були, так і залишаємося на сьогодні флагманами у цій боротьбі. І навіть перерви між хвилями ми використовували, щоб підготувати медичні заклади до прийому хворих – щоб кожен, хто потребує чи потребуватиме цієї допомоги, міг її отримати.

Крім того, сьогодні дуже активно проводимо вакцинацію, яка хоч не є панацеєю від хвороби, але водночас є тим запобіжником, який точно буде стримувати стрімке поширення коронавірусу.

У Києві також визначені лікарні, які вже пройшли «бойове хрещення» попередніми хвилями епідемії COVID-19. І нині ці заклади забезпечені усім необхідним: киснем, медикаментами, засобами захисту і, найголовніше, кваліфікованим лікарським персоналом, який уже знає, як діяти у тих чи інших ситуаціях.

— Тобто, критичних потреб місто не має сьогодні?

— Критичних – ні. Так, наприклад, під час минулої хвилі в нас була потреба у збільшенні кількості ліжкомісць. Але, знову ж таки, як показала практика, нам потрібно орієнтуватися виключно на власні можливості. Сьогодні у нас є 15 закладів, які визначені Міністерством охорони здоров’я як заклади, які будуть приймати хворих у першій хвилі.

Додатково, своїми внутрішніми розпорядженнями штабу по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, визначили ще вісім закладів, які повинні бути готовими у разі необхідності приймати хворих на коронавірус.

— А про яку конкретно кількість ліжкомісць ідеться?

— Говоримо про понад 5600 ліжок.  

— Миколо Юрійовичу, а які суми виділяє міська влада на ці цілі?

— Процедура виділення коштів на ці потреби залишається незмінною. Торік достатньо великі суми скерували на обладнання та підготовку. У цьому році, відповідно, кошти не такі великі – йдеться про близько 240 мільйонів гривень. Для порівняння, минулого року витратили майже утричі більше – 850 мільйонів гривень. 

Переважно ці кошти спрямували на закупівлю медикаментів, медобладнання, засобів захисту та ремонт систем киснепостачання. Крім того, лікарні самостійно проводять закупівлю  усього необхідного. Зокрема, з початку року заклади охорони здоров’я за власні кошти закупили 63 апарати ШВЛ, один мобільний рентген, 65 моніторів, 3 газоаналізатора, 3 апарати УЗД та ще 33 кисневі концентратори.

Повторюсь – якоїсь надзвичайної потреби на сьогодні для Києва немає. Є кисень, є медикаменти, є засоби захисту.

— А чи будуть матеріальні стимули для лікарського складу? Зокрема, чи можуть кияни розраховувати на те, що лікування буде безоплатним?

— Ті лікарні, що приймають хворих на коронавірус, мають договори із Національною службою здоров’я, яка й фінансує усі «ковідні» пакети – вони є достатньо дороговартісними. У пакетах передбачені кошти на лікування хворих, діагностику та виплату зарплати лікарям. Також за ці кошти лікарні можуть купити ліки і матеріали для лікування хворих.

Крім того, місто щомісячно виплачує усім столичним лікарям, молодшому медичному персоналу додаткові кошти для того, щоб стимулювати їхню роботу. Говорю про виплати, які ми започаткували торік і які продовжимо нараховувати цього року – це додаткові 3000-5000 гривень, які отримує медичний персонал столичних комунальних медзакладів вторинної та третинної ланки.

ПРО УСПІХИ ВАКЦИНАЛЬНОЇ КАМПАНІЇ

— Буквально днями ви прозвітували про те, що Київ доволі швидко рухається у планах вакцинації та лідирує зараз в Україні за кількістю введених доз. Які ще можна вжити заходи, щоб пришвидшити цей процес і максимально захистити населення від наступної хвилі?

— Вакцинація є добровільною. І тому залежить винятково від бажання киян. Місто зі свого боку сьогодні створило усі умови, щоб швидко і просто зробити щеплення. І якщо на початку вакцинальної кампанії мали деякі труднощі з чергами у центрі вакцинації, тому що був ажіотаж, то зараз цей процес уже відшліфований. У місті працює більш як два десятки центрів вакцинації, де можна без проблем отримати свою дозу сироватки.

Окрім того, ми почали вакцинувати кілька тижнів тому трудові колективи. Це ще один формат ефективної вакцинації, коли працівники одного підприємства колективно записуються на щеплення і до них виїжджає мобільна бригада. Цей крок також посприяв стрімкому зростанню кількості вакцинованих у столиці.

До прикладу, на сьогодні вакциновано понад 675 тисяч осіб. Перше щеплення отримали майже 450 тисяч мешканців, а повторне – понад 226 тисяч. Кожного дня, в середньому, ми вакцинуємо 20 тисяч осіб. Це хороші темпи, які налаштовують на оптимізм.

— До речі, щодо соціальних груп. Із 675 тисяч вакцинованих – хто отримав пріоритет?

— Лікарі й вчителі. А також працівники соціальних служб, які надають соціальні послуги. Та ті кияни, які перебувають у групах ризику – люди, яким за 60.

— Які вакцини зараз доступні у місті?

— CoronaVac і Moderna доступна для усіх охочих і Pfizer – для осіб 60+.

— Чи є ймовірність, що Pfizer стане доступною для всіх категорій населення?

— Для цього є карта вакцинації, затверджена Міністерством охорони здоров’я України. Відповідно до цієї карти й працюємо. Сьогодні стартує п’ятий етап вакцинації для всіх охочих. Поки що я не бачу проблем щодо отримання бажаної дози вакцини.

— Як пересічний киянин може зробити щеплення? Який алгоритм?

— Необхідно записатися через Helsi.me або через сімейного лікаря та прийти у визначений час і дату для отримання першої чи другої дози вакцини. На сьогодні головне – це бажання. Єдине – що ми просимо всіх попередньо мати підписану декларацію із сімейним лікарем. При наявності декларації вакцинація займає 3-5 хвилин. Якщо її немає, то внесення у базу та реєстрація займає ще додаткових пів години. Наголошу, що вакцинація є безкоштовною.

Вакцинуватися проти COVID-19 можна в Центрі вакцинації на Лівобережній, у кабінетах щеплень закладів охорони здоров’я та у міні-вакцинальних центрах, які працюють у вихідні.

— Миколо Юрійовичу, а ви особисто робили щеплення, щоб таким чином власним прикладом показати киянам безпечність процедури?

— Так. Я зробив щеплення, жодних побічних дій не було. Прийняв таке рішення, бо розумію, що нині щеплення є обов’язковим. Мало того – останніх п’ять-сім років разом із сім’єю вакцинуємось від грипу і з того часу забули, що це таке, в принципі. Не знаю, наскільки буде дієвою вакцина проти коронавірусу до нових штамів, але, сподіваюся, на, як мінімум, легший перебіг хвороби.

— Скажіть, будь ласка, яким чином працює місто, щоб змінити менталітет, тому що досі багато киян з осторогою ставляться до щеплення. Чи є інформаційні кампанії?

— Інформаційні кампанії постійно проводяться. Але знову ж таки – це індивідуальна справа кожного. Зі збільшенням кількості вакцинованих, ми отримуємо й більшу кількість тих, хто ще бажає вакцинуватися. Така ситуація була і з лікарями. Коли тільки почалась вакцинація, охочих зробити щеплення було небагато. Проте на сьогодні понад 85% столичних медиків уже вакциновані.

ПРО ОБМЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ТРЕТЬОЇ ХВИЛІ, Е-ПЕРЕПУСТКИ ТА ПІДТРИМКУ БІЗНЕСУ

— Чи плануються жорсткі обмеження у столиці на час третьої хвилі? Зокрема, до чого готуватися представникам сфери обслуговування?

— Усе залежатиме від ситуації, яка буде у місті, та від того, до якої епідеміологічної зони віднесуть столицю. На мою думку, якщо дозволятиме ситуація, краще жодних обмежень не вводити. Але будемо орієнтуватись на затверджені стандарти і відповідно до них приймати рішення.

— Тобто, у вас є сценарій А, сценарій Б, сценарій В….

— Зрозуміло. Є постанова Кабміну, у якій достатньо детально прописані усі кроки та обмеження, які маємо запроваджувати у тому чи іншому рівні епідеміологічної небезпеки.

— Вже повідомляли, що місто планує електронні перепустки.

— Так, якщо будемо вводити обмеження на транспорт, то для працівників критичної інфраструктури плануємо передбачити перепустки. Щоправда, цього разу вони будуть електронні. Таким чином ми персоналізуємо перепустки, щоб ними могли скористатися тільки кияни, які працюють на підприємствах критичної інфраструктури.

— Якщо ж все таки буде найжорсткіший сценарій і доведеться запроваджувати суворі обмеження: закривати сферу обслуговування на канікули, зупиняти транспорт, як це було у березні-травні минулого року… Чи є у міста програми, які дозволять мінімізувати наслідки впливу для економіки?

— Усі програми підтримки бізнесу, які місто прийняло раніше, продовжать діяти. Це, зокрема, стосується пільг на сплату за землю і комунальне майно, а також інших платежів до міського бюджету.

Євген Лопушинський, Олена Петришин. Київ