Марина Радова, начальниця Управління туризму та промоцій КМДА
У Всесвітній туристичній організації підрахували, що пандемія коронавірусу може вартувати світовому туристичному сектору 2 трильйони доларів втрачених доходів у 2021 році. А кількість туристів досі залишається на 76% нижчою, аніж до пандемії.
Проте схоже, що в Україні значно кращі тенденції, принаймні у столиці. За словами начальниці Управління туризму та промоцій КМДА Марини Радової, близько 80% галузі вже відновилося. В інтерв’ю Укрінформу вона розповіла, завдяки чому вдалося досягти такого показника, звідки найбільше приїздило туристів у цьому році та як розвиваються нові напрями туризму.
— У перший рік пандемії туризм чи не найбільше постраждав від її наслідків. Які тенденції другого року? Можна сказати, що відбулося відновлення туризму в Києві? Якими зараз є обсяги турпотоку, порівняно з допандемічними часами?
— У цьому році туризм уже почав відновлюватися. Із початку року потік іноземних туристів збільшився майже вдвічі порівняно з 2020 роком. Станом на 1 грудня 2021 року туристичний збір сягнув 73 мільйонів гривень, а це свідчить про те, що в нас побувало близько 700 тисяч іноземних туристів. А ще маємо, як мінімум, 1,5 мільйона внутрішніх туристів.
Відновлення туризму в Києві відбулося завдяки спільній роботі Управління туризму і промоцій, керівництва міста, структурних підрозділів КМДА, підприємств туристично-готельного бізнесу, і за особистого сприяння мера міста Віталія Кличка. У минулому році багато готелів не працювали взагалі, їм було вигідніше призупинити діяльність, аніж приймати по кілька туристів. Деякі досі так і не змогли відкритися, але базові готелі, які переорієнтувалися на різних туристів, запрацювали. Улітку завантаженість багатьох готелів складала 80-100%, а зараз через сезонні фактори вона менша.
— А можна оцінити, наскільки відновилася галузь у відсотках?
— Працює близько 80%, і це вже непогано. На сьогодні головною проблемою залишається недосконалість законодавства і відсутність чіткої туристичної статистики. Є новий проєкт закону України «Про туризм», і головна з наших пропозицій до нього – урегулювання діяльності хостелів. Адже більшість тих закладів, що називаються хостелами, такими не є: не відповідають вимогам.
— Не секрет, що в Києві карантинні обмеження слабші, ніж в інших європейських столицях. Здається, що це приваблює іноземців «пересидіти» в Києві пандемічні часи. Чи правильне це спостереження?
— Можливо. Київ є комфортним містом, у якого зручне розташування, автентична культурна спадщина, якісний сервіс та послуги гостинності, конкурентоспроможна ціна та доступний різноманітний відпочинок. Не менш важливим туристично привабливим фактором є безпека: у нас цілодобово працюють лабораторії, де можна здати тест на ковід, а в разі проблем зі здоров’ям – отримати кваліфіковану медичну допомогу в лікарнях.
— А з яких країн до нашої столиці приїжджає найбільше туристів?
— У топ-5 в цьому році потрапили Ізраїль, США, Німеччина, Туреччина та Саудівська Аравія. У минулі роки в нас на першому місці була Білорусь, бо туристичну статистику обчислювали за таким показником, як перетин кордонів. Але механізм збору та обчислення статистичних даних удосконалюється, і бачимо, що ми потроху підходимо до реальної статистики.
— Туристів зі США завжди було багато?
— Туристи зі США завжди були в десятці. По-перше, їх приваблює прямий переліт. Це надважливо для активного туристичного напряму. По-друге, гастрономія, а ще – культурна спадщина, якою дуже цікавляться гості зі США.
Наш потужний туристичний магніт в останні роки – Чорнобиль. Ми працюємо з Асоціацією чорнобильських туроператорів і маємо чудовий «фідбек», що більшість туристів зі США, Канади, Німеччини, які приїжджають, мають великий інтерес саме до відвідування Чорнобильської зони.
— Цього року ми бачили в Києві дуже багато гостей із Саудівської Аравії. Звідки такий несподіваний інтерес?
— По-перше, це відсутність візового режиму, що є результатом великої праці Міністерства закордонних справ України. По-друге, ми зі свого боку намагалися консолідувати готельний сектор та проводили промокампанії арабською мовою. Також нам зіграло на руку те, що країни Європи ввели дуже суворі обмеження.
Не секрет, що кожна країна намагається боротися за туриста. Дохід і економіка міста чи країни залежать від кількості туристів та їхньої платоспроможності. Тому чудово, що Україна не побоялася відкрити свої кордони для країн Перської затоки.
— Ви передбачали такий бум?
— Насправді, ми не очікували такого підвищеного інтересу до Києва туристів із Саудівської Аравії. А вивчивши його, зрозуміли, що туристів звідти до нас приваблює гастрономія і шопінг, тож об’єдналися з торговими центрами та розважальними закладами. У ЦУМі, наприклад, нам розповіли, що туристи з Саудівської Аравії, які заходили, скуповували все й одразу. Це означає, що наш сервіс і ціни для них комфортні. Але ще є над чим працювати, зокрема варто покращити клієнтоорієнтованість. Ідеться про перекладачів та гідів із володінням арабською мовою, а ще – наявність кімнати для молитви в готелях, туристичної навігації арабською.
— Чи правда, що іноземні туристи приїздять до Києва і за медичними послугами?
— Так, наприклад, чимало приватних клінік Києва обслуговують туристів із Арабських Еміратів. Вони приїздять до нас за процедурами омолодження, зокрема за рахунок стовбурових клітин. Серед іноземних гостей також популярні стоматологія, офтальмологія і навіть репродуктивна медицина. Медичний туризм у нас дуже активно розвивається, адже приватні клініки освоюють найновіші технології.
— Нещодавно затверджено Міську цільову програму розвитку туризму в місті Києві на 2022-24 роки. Що вона передбачає?
— Ми розробляли наш програмний документ разом із громадськістю. По-перше, це промоція, тобто реклама Києва як туристичної локації за кордоном і в Україні. По-друге, це розвиток не лише історико-культурного, а й більш сучасних видів туризму – медичного, подієвого, гастрономічного. Разом із партнерами ми рекламуємо київські фестивалі, наприклад, Atlas Weekend, MotoOpenFest та ін. По-третє, це проведення туристичних заходів, форумів, конгресів щодо розвитку різних видів туризму. У цьому році ми започаткували проєкт «Академія гостинності» – навчання волонтерів, які допомагають туристам зорієнтуватися в будь-якій ситуації. Також збір туристичної статистики – опитування, дослідження для розуміння потреб туристів.
А ще ми починаємо адаптацію туристичних об’єктів для інклюзивних туристів. Цього року ми започаткували встановлення туристичних моделей зі шрифтом Брайля для осіб із інвалідністю, зокрема з вадами зору.
— Ви згадали про діловий туризм. Що це за новий напрям і чому Київ взявся його розвивати?
— Київ – це ділова столиця, де відбувається багато заходів. Діловий турист приїжджає на будь-яку конференцію, але в цей час користується і гастрономічним напрямом, й історико-культурним, і подієвим. У 2019 році ми стали членами Міжнародної асоціації конгресів та конвенцій. Будь-яка країна може поборотися за проведення певного заходу, якщо його організатори звернулися до асоціації. На сьогодні лише Київ та Львів є членами цієї асоціації. Наше завдання – створити платформу, щоб проводити якнайбільше ділових заходів у місті.
— Київ постійно популяризує гастрономічний туризм. Що нового в цьому сегменті?
— На початку року ми презентували нову страву «Kyiv Pie» (Київський пиріг), який є додатком до київських гастрономічних смаколиків. Це не конкуренція котлеті по-київськи або київському торту чи перепічці, а швидше додатковий маркетинговий елемент, більш здорова їжа. Також ми працюємо тісно з Київською областю, тож, коли турист приїжджає в Київ, йому пропонують відвідати локації з натуральними продуктами – ферми, садиби. Це так звана хелсі-фуд, заради якої не треба їхати до Закарпаття або до іншого регіону.
У цьому році ми провели першу премію «Kyiv Food Travel Awards-2021», де обирали найгостинніші ресторани, садиби, кращі страви, відзначали гастрономічних гідів і шеф-кухарів. На кожну з 12 номінацій було 10-15 претендентів. Переконана, що ми можемо претендувати на звання гастрономічної столиці.
— Які очікування на 2022 рік по оживленню галузі? Чи станеться її повне відновлення?
— Звичайно, ми прагнемо повернутися хоча б до показників 2019 року. Я сподіваюся, що міжнародні виставкові заходи відновляться і ми зможемо брати в них участь, адже це важливий інструмент просування галузі. Коли повідомимо відвідувачам, що ми вже відновили туризм, що в нас є попит, то потік туристів ще більше зросте.
Для нас важливим є відкриття нових ринків. У 2021 році це були Азербайджан, Туреччина, Об’єднані Арабські Емірати, на майбутнє хотілося би більше туристів залучати зі скандинавських країн. Заступниця міського голови Марина Хонда, яка опікується туризмом, уже отримала запити від дипломатичних установ зі Скандинавії, де просять надати більше інформації про туристичну привабливість Києва.
Практика показала, що онлайн-заходів недостатньо для нормальної повноцінної співпраці в туризмі, тому сподіваємося, що наступний рік дозволить відновити офлайн-формати. Тим паче, що нам є що запропонувати!
Юлія Горбань, Київ
Фото: Володимир Тарасов