Фото: ЦДКФФА УКРАЇНИ ІМЕНІ Г.С.ПШЕНИЧНОГО

Київській міській психіатричній лікарні № 1 імені І. П. Павлова, що розташована між Бабиним Яром на Куренівкою, близько 250 років. Вона вважається найбільшим та найстарішим лікувальним закладом психічно хворих людей у Східній Європі.

«Кирилівка», «Павлівка», «Фрунзе, 103», «дурка» — як тільки місцеві не називають цю лікарню. Та від початку заклад мав дещо інший профіль діяльності. Але про все по порядку.

Прийнято вважати, що лікарня була заснована у 1786 році, коли імператриця Катерина ІІ закрила Кирилівський монастир. В келіях монахів, які раніше виганяли “злих духів” з психічно хворих людей, створили будинок інвалідів, де знайшли прихисток покалічені солдати.

А перший «гамівний будинок» в столиці з’явився у 1791 році. Був на розі вулиць Хорива та Костянтинівської (Поділ). Також відомий як «будинок Петра І». 

У 1799 році туди запроторили відомого композитора та диригента Артемія Веделя, який був послушником Києво-Печерської Лаври. Він мав необережність сказати, що в найближчому майбутньому вб’ють тодішнього імператора Павла І. За це його поспішно об”явили божевільним і відправили на «лікування». 

Невдовзі Павла І вбили заколотники, та Веделя не відпустили. В цілому він провів у «гамівному будинку» близько 9 років, де «заробив» тяжку форму виразки шлунку. Батько композитора незадовго до смерті сина зміг забрати його додому. Поховали Артемія Веделя на подільському Щекавицькому кладовищі, яке зараз повністю зруйноване.

У 1803 році «божевільню» з будинку Петра І  перевели до Кирилівської лікарні.

В часи Першої світової війни в майбутній «Павлівці» розгорнули військовий госпіталь. В 1916 році до нього навіть підвели гілку від Лук’янівської трамвайної лінії, щоб приймати велику кількість поранених на фронті.

Після закінчення війни і приходу радянської влади, медзаклад відновив прийом психічно хворих. З 1920 по 1936 рік божевільня носила ім’я Тараса Шевченка. 

Роки заслань, звичайно, «підкосили» здоров‘я кобзаря, та з психікою в нього було все ок. То ж не зовсім зрозуміло, чому його ім»я приплели до психлікарні. Вірогідно, це сталося через радянську українізацію, яка відбувалася в ті роки.

В 1936 році після смерті радянського вченого Івана Павлова (того самого, що вивчав собачі рефлекси), на його честь перейменували лікарню. Так з’явилася «Павлівка».

Лікарня ім. Павлова, Газета «День»

Під час Другої світової війни лікарню спіткала жахлива трагедія. У 1941 році, коли радянська влада втекла, а нацисти захопили Київ, персонал та пацієнтів «Павлівки», яких налічувалося близько 1500 людей, кинули напризволяще.

Головний лікар Мусій Танцюра в першу ж ніч організував втечу двом пацієнтам-євреям, які були найбільше психічно стабільними. В документах вказали, що вони померли.

Кандидат історичних наук Альберт Вегнер писав, що медичний персонал лікарні, рятуючи пацієнтів, під різними приводами виписував їх та просив родичів забрати  додому. У такий спосіб вдалося врятувати близько 500 осіб.

Інших чекала страшна участь. 752-х пацієнтів гітлерівці зібрали на лощині у Горіховій діброві, яка знаходилась неподалік лікарні, і розстріляли. Братську могилу для них викопали полонені червоноармійці. Інші закінчили своє життя в так званих «душогубках» — мобільних газових камерах нацистів.

В пам’ять про невинно вбитих встановили пам‘ятник на території лікарні.

Лікарня ім. Павлова, Газета «День»

В 60-х роках лікарню серйозно реконструювали та добудували нові корпуси. 

В 70-х роках радянська влада масово відправляла «ворогів народу» та всіх інакомислячих до психіатричних лікарень. Втім, «Павлівку» для цих цілей не використовували, а спеціально побудували тюрму з психвідділенням на Дарниці.

В 90-х фінансування лікарні суттєво скоротили, тому вона більше не могла в повному об’ємі опікуватися хворими. Пацієнтів у ремісії масово відправляли додому, що спричинило у столиці сплеск злочинів.

Доречі, в 1994 році в лікарні Павлова проходив лікування сумнозвісний серійний маньяк Анатолій Онопрієнко. Тоді йому діагностували «параноїдну шизофренію». Та перебування в лікарні злочинцю не сподобалось. Він жалівся, що змушують пити ліки і погано годують.

Зараз у складі лікарні працюють 32 різнопрофільні відділення в 23 корпусах. Заклад вміщує 1345 пацієнтів. Структура медзакладу включає: лікувальну частину, консультативно-діагностичну поліклініку, правобережну психіатричнау амбулаторію з мобільною мультидисциплінарною командою.

Лікарня ім. Павлова

Похмурий «радянський» зовнішній вигляд лікарні розбавили муралами та скульптурами. Деякі з них виглядають досить дивно — на території є трьохголовий бородань, верблюдолев, та усміхнені голови. Подейкують, що їх створили самі пацієнти. Це не так, хоча арт-терапією в закладі дійсно лікують.

В Мережі можна знайти багато моторошних історій та відео журналістів про лікування в “Павлівці”. Що з того правда, а що — ні — питання відкрите.