Історія 8 березня: як з’явився Міжнародний жіночий день та чому він не про «жіночність і красу»
Сьогодні, 8 березня, Україна та світ відзначає Міжнародний жіночий день. В Україні та інших пострадянських країнах вкоренилася традиції відзначати 8 березня як день «весни, жіночності та краси», однак він має зовсім історію.
Протягом часу день 8 березня неодноразово трансформувався та наповнювався дещо різними сенсами.
44.ua розкаже, звідки ростуть ноги у свята «весни та краси» й чому в СРСР культивували жіночий день.
звідки взялося свято
Ще у XIX столітті в Європі та США жінки неодноразово виходили на демонстрації проти дискримінації та створювали різноманітні жіночі організації й ради. Жінкам врай необхідно було привернути увагу суспільства до таких питань, як отримання жінками освіти, можливості голосувати, покращення умов праці та іншої частини цивільних прав, яких вони були позбавлені.
У той період часу жінки більшості держав світу не могли брати участь у виборах, отримували меншу ніж чоловіки зарплату, попри те, що виконували тяжку роботу. Жінки працювали на дуже шкідливих виробництвах, зазнавали домагань від чоловіків, а після виснажливої роботи мали ще й займатися сім’єю та дітьми. Через жахливе та нестерпне життя жінок протестні рухи були цілком закономірними.
За однією з версій, свято було засноване 1907 року — на згадку про пригнічення робітниць швейної та текстильної промисловості Нью-Йорка, який у світовій історії прозвали «маршем каструль». Однак, цілком можливо, що акції протесту 1857 року й не було.
Ще за однією версією, замість «ньюйоркських текстильниць» на протести вийшли повії, які протестували проти затримки зарплати морякам, але жодна з цих історій немає вагомих підтверджень.
Марш суфражисток
28 лютого 1908 року нью-йоркська соціал-демократична жіноча організація влаштувала мітинг із закликами скоротити робочий день та забезпечити жінкам рівні з чоловіками умови оплати праці. Тоді у демонстрації взяли участь понад 15 тисяч жінок, які також вимагали надати їм виборче право.
Марш організувала радикальна суфражистка, президентка Гарлемської ліги рівноправності та засновниця Спілки прогресивних жінок Мод Мелоун. А суфражистка Роза Шнейдерман ввела гасло «хліба та троянд». Цими словами вона хотіла наголосити, що жінки мають право не лише на шматок хліба, а й на гідне життя. Протест пройшов мирно, без бійок та арештів.
Марш суфражисток на Бродвеї у 1908 році
У пам’ять про ці події наступного року Соціалістична партія Америки оголосила останню неділю зими Національним жіночим днем, який тоді припав так само на 28 лютого.
Початок 8 березня заклали німецькі соціал-демократки Клара Цеткін і Роза Люксембург. Це сталося 1910 року під час Міжнародної конференції соціалісток, яка проводилася у межах Восьмого конгресу Другого Інтернаціоналу. Понад 100 учасниць зустрічі, які представляли 17 країн, домовились щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні й соціальні права. Однак точну дату святкування тоді так і не ухвалили…
Клара Цеткін і Роза Люксембург
Міжнародний жіночий день у його сучасному розумінні вперше відсвяткували вже в наступному році, 19 березня 1911 року в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії. Ця дата була обрана у пам’ять про події Березневої революції 1848 року у Пруссії.
Перша світова війна та революція
23 лютого 2015 року у Петрограді розпочалися масова деменстрація жінок під гаслом «хліба і миру», що згодом увійшли до історії як Лютнева революція. Мітинги за полегшення становища робітниць та припинення війни перейшли у демонстрації та страйки. На них виходили тисячі жінок. Вони призвели до того, що 12 березня було повалення царату.
Жіноча демонстрація у Петрограді 1917 року
Соціал-демократка Клара Цеткін виступала проти Першої світової війни. За це її заарештували, проте відпустили. Вона поїхала до Москви, де у червні 1921 року відбулася Друга Міжнародна конференція жінок-комуністок. Там визначили остаточну дату святкування дня боротьби за права жінок — 8 березня. А щоб підкреслити «міць міжнародного пролетарського руху», у вихідний день жінок заохочували до пропагандистської роботи та демонстрацій.
Учасниці Міжнародного жіночого конгресу. Гаага, 1915 рік.
8 березня в СРСР
Перша Конституція Радянського Союзу передбачала низку позитивних змін для жінок. У 1920 році радянська влада навіть дозволила жінкам робити аборти, а сама процедура була безкоштовною. Згодом, стало зрозуміло, що це була чергова стпроба радянського союзу замилити громадянам очі. Емансипованих жінок почали масово переслідувати, а процедура розлучення перетворилася на справжні тортури.
Згодом цей день набув особливого значення і став частиною радянської політики. Тодішня ідеологія створювала новий образ радянської жінки: «трудівниці, матері та комуністки». На агітаційних плакатах з’являлися жінки-трактористки, колгоспниці, будівельниці комунізму, яких закликали ударно працювати.
Радянський плакат за 1932 рік
За словами істориків, СРСР потрібні були робітниці. Жінка, яка могла мати право вибору: бути домогосподаркою чи робітницею, їх категорично не влаштовувала.
Навіть після пологів жінкам дозволялося працювати лише 8 тижнів до пологів та 8 тижнів після. Єдине — їм можна було відлучатися від верстата в ясла, щоб погодувати немовля. Але не більше, ніж на 30 хвилин кожні три години. Вихідним цей день став 1965 року.
від пролетарок до квітів
Згодом день 8 березня перетворився на день солідарності всіх жінок офіційно, а неофіційно став жіночим днем. З роками Міжнародний жіночий день все більше трансформувався у звичайне свято. У 1970-х «жіночий день» дійшов до дитсадків та шкіл як своєрідний «день мам». І незабаром свято асоціювали вже з квітами та цукерками.
Фото соцмережі
1975 рік було проголошено роком жінок, а в 1977-му – Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію й запропонувала кожній з країн-учасниць відзначати Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир 8 березня.
8 березня в Україні
Суперечки щодо святкування 8 березня в українському суспільстві не вщухають й досі. Хтось святкує «день весни та краси», хтось — день боротьби за права жінок. А для декого день 8 березня пов’язаний з російським комунізмом.
Після повномасштабного вторгнення дискусія навколо 8 березня загострилася ще більше.
Наразі йдеться про те, щоб взагалі скасувати святкування дня 8 березня. Відповідний законопроект подали на розгляд до Верховної Ради. Як альтернативу у ВР пропонують 25 лютого відзначати День української жінки. Загалом, обранці пропонують започаткувати три нові свята.
- 25 лютого «День української жінки» (дата народження найвідомішої української письменниці та громадської діячки – Лесі Українки);
- 9 березня – день народження Тараса Шевченка;
- друга неділя травня – «День матері».
Однак, омбудсмен з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що Міжнародний день жінок святкується по всьому світу, у тому числі й у Європейському Союзі! Тож, на його думку, немає жодного значення, що це свято було введене при СРСР. Крім того, на сайті президента з’явилися одразу кілька петицій проти скасування вихідного.
Аби остаточно вирішити долю 8 березня, 28 лютого запустили голосування з цього питання в «Дії». Понад 1,3 млн українців висловилися за те, щоб залишити цей день вихідним. За словами міністра трансформації та цифрової політики Михайла Федорова, ці результати врахують у парламенті перед ухваленням відповідного законопроєкту.
Вас також може зацікавити: Київські мости: історія, яка застигла в металі та бетоні