З приходом тепла вулиці заполонили електросамокати, а стрічки ЗМІ – повідомлення про зіткнення їхніх водіїв з пішоходами. Через поширення такого легкого транспорту ситуація на вулицях великих міст змінилася стрімко і навіть стала небезпечною. Тепер, гуляючи центральними вулицями столиці, пішоходам доводиться раз у раз відскакувати убік, аби не стати жертвою натуральної ДТП. Країни Європи пережили ажіотаж на легкий персональний транспорт ще кілька років тому і вже встигли розробити і затвердити правила безпечного користування ним.

Україна тільки починає цей процес, оскільки бум на електросамокати великою мірою припав на час минулорічного двомісячного локдауну.

Зручно, швидко, але часом травматично для всіх учасників руху

Чому так багато людей оцінити переваги цього альтернативного виду транспорту? По-перше, на ньому можна без проблем подолати значну відстань і не під’їжджати до метро в набитих маршрутках в годину пік. По-друге, в нинішній час пандемії не доводиться хвилюватися за своє здоров’я. По-третє, можна забути про затори і незалежно планувати свій час. А екоактивісти наголошують на тому, що це ще й екологічно.

Зі зростанням попиту тепер у Києві працює шість сервісів прокату електросамокатів – Bolt, Kiwi, Skroll, BikeNow, Вжух та Zelectra – які надають у користування 5 тисяч одиниць техніки. Ціна за хвилину використання – від 1,90 до 4 грн, сюди ще слід додати вартість розблокування 8-10 грн. Тобто не дешево виходить. Але народ бере.

Скільки ще самокатів у особистому користуванні, а крім них ще й інших одиниць легкого персонального транспорту (ЛПТ): моноколес, самокатів, роликів, лонгбордів, скейтів — оцінити важко, але продавці кажуть, що нині попит на таку техніку зріс мінімум вдвічі. Можна провести паралелі з велосипедистами, яких у 2020 році побільшало у 2,5 раза. Купити самокат можна за 10-20 тисяч гривень — ціну доволі крутого смартфону. А користування – то вже «копійки» – 5 грн на 100 км на зарядку.

Та річ у тім, що до такого ажіотажу інфраструктура виявилася не готовою. В ідеалі рух на електросамокатах має прирівнюватися до руху на велосипедах, а отже електросамокати мали б їздити велодоріжками. Та голова ГО «Велодень Київ» Анна Даниленко каже, що Києву знадобиться від 7 до 10 років, щоб побудувати вдосталь велодоріжок. Тож нині більшість користувачів продовжують їздити тротуарами і часто наражають на небезпеку і себе, і пішоходів. І така ситуація не лише в столиці, а й інших великих містах – Львові, Одесі тощо.

Приміром, всередині травня у центрі Львова юнак, їдучи самокатом, збив 83-річну жінку, яка йшла тротуаром, і та потрапила в лікарню. 21 травня в Одесі на трасі здоров’я зіткнулися два самокати, у результаті чого один із водіїв отримав важку черепно-мозкову травму з переломом кісток. 2 червня у Києві хлопець на електросамокаті наштиркнувся на металевий паркан, а 10 червня дівчина, що орендувала самокат, травмувалася через несправні гальма.

Законопроєкт, який легалізує новий вид транспорту, готовий

Подібних небезпечних інцидентів можна було б уникнути, якби користувачі електросамокатів й іншого ЛПТ були у правовому статусі і відповідно мали б визначені права і обов’язки. Цю ситуацію має врегулювати законопроєкт № 3032, однією з авторів якого є Юлія Клименко, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури. Вона каже, що законопроєкт якраз спрямований на те, щоб дати правовий статус людям, які пересуваються на легкому персональному електротранспорті. Він був розроблений ще 2019 року — на той момент вулиці ще не кишіли самокатами, тож його розгляд затримався, але коронакриза змінила ситуацію.

«Це внесення змін до закону про дорожній рух, який був прийнятий ще в 1993 році. Проєкт, який узаконює власників і користувачів персонального електротранспорту, пройшов перше читання і зараз перебуває на розгляді в комітеті транспорту. До нього було подано 80 правок, основні з яких стосуються того, чи випускати користувачів електротранспорту на тротуар та на пішоходні зони і на якій швидкості? Чи потрібно одягати шоломи? Як організувати рух так, щоб комфортно було всім – користувачам, пішоходам, водіям? І дискусії щодо цих питань тривають», – розповідає Юлія Клименко. Але вона переконана, що найбезпечнішим варіантом залишається побудова велодоріжок.

А поки правоохоронні органи не знають як трактувати користувача електротранспорту – як пішохода чи велосипедиста. «Судова практика доволі неоднозначна з цього питання – деякі суди все-таки визнають електросамокат транспортним засобом, а деякі ні», – каже Владислав Власюк, партнер єПраво та керівник першої практики urban law, але додає, що наразі користувачів такого транспорту на практиці здебільшого досі прирівнюють до пішоходів.

Як поводяться відповідальні користувачі е–самокатів?

Поки в залах парламенту тривають обговорення, частина відповідальних користувачів уже виробила свої правила безпеки. Урбаніст Олександр Гречко (який має у володінні електросамокат, велосипед і автівку) в коментарі Укрінформу розповідає, що користується електросамокатом переважно на велодоріжках, смугах для громадського транспорту, а тротуарами рухається у виняткових випадках. «У Києві дуже мало велосмуг (ще й з’єднаних нормально між собою), що немовби примушує мене: або бути на дорозі біля автомобілістів і наражати себе на більшу небезпеку, або їхати безпечно для себе, але на тротуарі. На дорозі частенько оглядаюся та перевіряю дорожню обстановку, бо водії часто літають навіть по смугах громадського транспорту, де їм їздити заборонено. Коли рухаюся тротуаром, то розумію, що створюю дискомфорт людям, тож намагаюся їхати плавно та не заважати пішоходам.

За рік користування електросамокатом у мене не було жодних конфліктів з пішоходами», – говорить Олександр Гречко. Він зазначає, що головна проблема користувачів ЛПТ та велосипедів – це відсутність інфраструктури для пересування. «Аби користувачі електросамокатів не заважали пішоходам та мали безпечну можливість пересуватися, потрібно багато велосмуг не тільки в центральній частині міста, а й у спальних районах. А у випадках, коли це не можливо зробити швидко, слід збільшити кількість смуг для громадського транспорту, щоб велосипедисти чи електросамокатчики їздили ними, а не тротуарами», – вважає урбаніст.

Якщо тротуарами – то не швидше 10 км/год, а пріоритет – пішоходу

Одне з головних питань до електросамокатів – регулювання швидкості, яка може сягати до 40 км/год. Компанії, що надають їх в оренду, обмежують швидкість до 15-25 км/год (таке обмеження діє в Європі), але інколи і цього може бути недостатньо, зокрема якщо йдеться про тротуари. Олександр Полунін, моноколесник, співкоординатор спільноти «Легкого персонального транспорту» каже, що її учасники виробили правила користування на рівні культури. «Ми вважаємо, що такі транспортні засоби треба об’єднати і прописати правила поведінки для них на тротуарах, де зараз відбувається «броунівський» рух. Звісно, не варто очікувати чітких правил, як на дорозі, але треба ставити в пріоритет пішохода і знижувати швидкість до мінімальної, тобто до 10 км/год. Тоді це буде безпечно і для користувача, і для пішохода», – переконаний Олександр Полунін.

Водночас рухаючись дорогою і велосмугами, водії легкого персонального транспорту мають уподібнюватися до велосипедистів, каже Полунін. Тобто бути передбачливими, показувати наміри повороту, користуватися світловідбивними елементами в темряві, мати екіпірування тощо. Власне, за таким принципом врегулювання руху е-самокатів пішли у європейських країнах, тобто прирівняли їх до велосипедів. Франція, Німеччинна, Іспанія (за винятком кількох міст), Австрія, Швеція та інші країни заборонили електросамокатам їздити тротуарами. І рекомендували рухатися велодоріжкою або краєм проїжджої частини. Якщо ж десь і можна проїхати по тротуару, то на швидкості не більше 5-10 км/год. Але ще питання і в тому, хто це перевірятиме? Адже нині поліція не відслідковує усіх порушників, які користуються автівками…

Згідно з печальною українською традицією, схоже на те, що швидко це питання вирішене не буде. Тим більше, що хотілося б ознайомитися з поглядом на це питання поліції та київської, скажімо, адміністрації. Остання визнала, що легкий персональний транспорт є частиною інфраструктури сучасного міста і світовим трендом. І до кінця осені 2020 року разом із однією з компаній мала розробити перелік правил із безпеки та використання самокатів. Однак, як повідомляє київський журнал «Хмарочос», жодного подібного документу на рівні міста так і не затвердили.

Юлія Горбань, Київ