Інспекція з паркування працює в Києві з 2018 року. За цей час – це факт – справді вдалося дещо поліпшити ситуацію із паркуванням в столиці, яка потерпає від навали автотранспорту. Однак проблеми досі є. 1 липня кореспонденту Укрінформу випало провести один день з інспекторами й разом із ними влаштувати рейд центральними вулицями Києва у виявленні порушників правил паркування.

Як це було – далі в репортажі.

Робочий день інструктора з паркування розпочинається… з вечора

Ми підійшли до інспекторів з паркування – Едуарда та Сергія – в середині дня, о 13:00. Вулиця Пушкінська, 14. Хлопці розповідають, що думками на роботі вони ще з вечора – саме тоді складається графік, на яку саме локацію вони заступлять уранці.

— Працюємо у дві зміни: перша – з 08:00 до 15:00, друга – з 15:00 до 22:00, — розповідає Сергій.

— Вранці приїжджаємо на місце, і спершу  робимо фото — кидаємо в робочу групу, обов’язково вказуючи місце, наприклад, вул. Пушкінська, час і своє прізвище, — каже Едуард.

— А ви завжди працюєте удвох?

— Ні. Це більше виключення чим правило. Одна голова добре, а дві… Будемо, скажем так, доповнювати один одного.

— То куди зараз вирушаємо?

— Богдана Хмельницького, Пушкінська, Прорізна… І назад. Пройдемо цим маршрутом. Зрештою, поки говоримо – я вже устиг помітити кілька порушників. Он там, біля світлофора (на перетині вулиць Прорізна та Пушкінська) сірий Хюндай будемо оформляти, — показує рукою Едуард.

Не віддам! Забираєте? Ну, то тільки вже зі мною!..

Дорогою хлопці розповіли, що для них є найскладнішим в цій роботі, зрештою, чому узагалі вирішили прийти в цю службу, а також, де працювали раніше.

Едуард буквально ще два роки тому був фіскалом, працював на державній службі, а Сергій – приватним підприємцем.

— Чому я став інспектором з паркування? Навіть не знаю. Це не було моєю дитячою мрією, але в цілому робота мені подобається. Зарплата… На життя вистачає, — переконує Едуард.

Наразі інспектори з паркування отримують близько 17 тисяч гривень. Утім кажуть, що їм невдовзі обіцяють підвищення.

—  Що найскладніше у вашій роботі?

— Найскладніше… Ну, люди трапляються різні. Часто дорікають, мовляв, чому забрали саме мій автомобіль, а не сусідній. Тобто на себе не дивляться. В таких випадках я кажу, що ми не на базарі, ми не торгуємося, яка машина дорожча, а яка – дешевша. Є порушення – забираємо. А ще — інколи буває таке, що залізають на евакуатор, сідають в свою машину, закриваються там і крізь привідкрите вікно кричать: «Не віддам! Забираєте? Ну, то тільки вже зі мною». Я не конфліктна людина, завжди намагаюся підійти здалеку: поговорити, заспокоїти, пояснити, що і як…

— Робота цікава, але треба бути психологічно стійким, зрештою, якоюсь мірою бути психологом, — доповнив Сергій.    

Погрози намагаємося сприймати з гумором, але не кожному так вдається

«Зловити» сірий Хюндай не вдалося. Водій, побачивши інспекторів, поїхав з місця порушення. Зрештою, як і декілька інших, що стояли поруч. Крокуємо уверх Прорізною. Тим часом запитую про веселі моменти під час роботи.

— З веселого мені таке згадалося … Забирає якось евакуатор машину за порушення, а ззаду вже стоїть інша на аварійці — вичікує, наче мисливиць здобич, щоби стати на це ж місце. Я підходжу до водія й кажу, що, мовляв, спеціально для нього це місце якраз і звільнили. Очевидно, що мою іронію він таки зрозумів, бо тут же поїхав, — розповідає Едуард.  

— О, за цей час дуже багато всього було. Наприклад, дівчина сиділа собі на лавці, спокійно пила каву… В цю мить під’їхав евакуатор і забрав її машину. Поки я вписував усе в програму – вона підбігла до мене і переляканим голосом запитала, як тепер забрати автомобіль. Це комедія, тому що вона увесь цей час просто спостерігала за тим, що відбувається з її авто, але нічогісінько не робила, жодного руху, — сміється Сергій.

— Ви натякаєте на те, що машину могли і не забрати?

— Якраз про це і кажу. Бо якщо приїжджає евакуатор і водій знаходиться на місці, і може негайно усунути правопорушення, то… сплачує штраф – та й по всьому.  

Зрештою, буває й таке, що і до штрафу справа може не дійти. Інспектори кажуть, що коли підходять і бачать, що водій сидить в автомобілі, вони спочатку роблять йому зауваження, не виписують штрафу. Якщо водій погоджується забрати авто, то ніяких проблем немає. А інколи інспектор починає говорити водію, що той стоїть з порушенням, і відразу, ще навіть штрафу інспектор не виписує, у його бік йде агресія, погрози, прокльони.

— Коли відвертий хам кидається з кулаками, щоправда, зі мною такого ще ніколи не було, на відміну від колег по роботі, то при собі – газовий балончик. Про всяк випадок, — розповідає Едуард.

— Як часто чуєте подібні речі на свою адресу?

— Постійно.

— Нам погрожували, що «ходити буде важко», казали, що знають, де інспектор живе, щоб додому йшов обережно. Дехто взагалі обіцяв на місці «порішити». Втім, жодного практичного втілення цих погроз не було, — розповідає Сергій.

І додає:  якщо інспектору під час виконання обов‘язків хтось перешкоджає, він може викликати поліцію.

— Але ж психологічно… Що не кажіть, але ж важко?

— Особисто я сприймаю все це з гумором.

Тим часом бачу, як Едуард уже прикував погляд до синього Форда.   

— Будемо оформлювати, —  каже інспектор.  

Поки хлопці «оформлювали» порушника – знову спостерігаю картину, як деякі керманичі, подалі від гріха, хутком взялись перепаркувавати автівки.

— Тут поки «чисто». Ідемо назад на Пушкінську, — махає рукою Сергій.

Гроші пропонують часто…

За майже півтори години – лишень одне авто поїхало «відпочивати» на штраф-майданчик. Через це я вирішив запитати у хлопців, чому не всі машини евакуйовують.

— Евакуйовуємо не всі, а тільки кричущі випадки порушень – зупинка біля пішохідних переходів, біля виїздів з прилеглих територій, або там, де ускладнюється оглядовість іншим водіям, скажімо, на поворотах…

— Не всі, але цей точно треба евакуювати, — вказує Сергій на сірий Ніссан.  

Поки Едуард «оформлює» чергового порушника, запитую в його колеги, чи доводилось їм, і як часто, виписувати штрафи різним «мажорам», відомим у Києві (і не тільки) людям — артистам, політикам, чиновникам, поліцейським?

— Звісно, виписували. І часто. От зовсім недавно, 30 червня, наприклад, авто Павла Зіброва забрав евакуатор.

— Тільки не кажіть, що на Хрещатику, де він «друзів розумів»…

— Ага, «і ворогів умів прощати»… Ні, не вгадали, але дуже близько попався нам на Прорізній, там, де щойно ми були. І досить адекватно повівся пан Зібров, без якоїсь зірковості. Оплатив штраф, забрав авто та ще й з хлопцями сфоткався. Веселий мужик, — каже Сергій.

— А ще хто попадався?

— Різний люд трапляється. Що цікаво — прокурори, адвокати і судді – особлива трійця. З усіх порушників їм найбільше не подобається, коли їхні машини везуть на евакуаторах. Але для нас різниці немає, бо порушник – це порушник. Якось приходить один такий за своїм «конем» і понтовим голосом каже: «Ти взагалі знаєш, хто я такий? Я прокурор!». А я йому: «Шановний пане прокуроре, займіть, будь ласка, ось там чергу – за суддею будете», — сміється Сергій.

— А яку найдорожчу автівку брали на «борт» евакуатора? – питаю їх.

— Роллс-Ройс за 600 тисяч доларів, — стверджує Сергій.

— Ого! Гроші, аби відкупитися, часто пропонують?

— Пропонують постійно.

— І що, може, берете?

— Ні, — в один голос промовили хлопці.

— І навіть якщо запропонують, наприклад, одну-дві сотні «зелених»?

— Та не беремо ж! Зрештою, у нас так влаштована система, що після фіксації, після внесення авто в базу нічого зробити не можемо. Пропонуй, не пропонуй – відіграти назад не вийде, — запевняє Сергій.

Інспектором з паркування стати не важко

Трішки згодом до наших «рейдів» також долучилася заступниця начальника Інспекції з паркування Аліна Ярош, яка розповіла нам про штат співробітників, чи багато охочих стати інспекторами, зрештою, наскільки це просто зробити.

Зараз, каже вона, в Інспекції з паркування працює на двох змінах 24 інспектори: «Але цього мало. Додатково оголошений набір ще 60 людей. Про це можна дізнатися на https://career.gov.ua/. Надалі в Інспекції буде близько 90 інспекторів, що здійснюватимуть контроль на вулицях».  

Серед вимог – треба мати вищу освіту. Профіль немає значення, тобто можна бути психологом, педагогом тощо.

— Це робота важка та відповідальна. Але якщо є бажання зробити Київ комфортнішим – усього можна навчитися, — переконує Аліна Ярош.

Питаю, чи маю шанс вступити в ряди інспекторів?

— Запросто! Заходите на вказаний сайт і онлайн подаєте необхідні документи. Після цього кадрова служба їх перевіряє, телефонує вам і призначає іспит на знання  законодавства. Останній крок – співбесіда. Якщо все пройшло нормально – вітаю, тепер ви інспектор з паркування.   

— Звучить доволі просто. А що по зарплаті? Хлопці кажуть, що близько 17 тисяч гривень на руки.

— Все вірно. Але в перспективі керівництво міста планує підняти цю цифру до 25 тисяч гривень.

— Мушу ще запитати відносно кар’єрного росту… З цим проблем нема чи посада інспектор з паркування – це «стеля»?

— Зі звичайного інспектора можна вирости до керівника району.   

Нагадую пані Ярош, як хлопці розповіли нам про те, ким працювали раніше. І питаю – представників яких іще колишніх професії можна зустріти в білій футболці з написом «Інспектор з паркування»?

— Та багато яких. У нас працює, наприклад, сомельє, бариста… Є й ветерани війни на Донбасі. Одним словом, всі дуже різні, але, водночас, – дружні.

— А дівчат у вас багато?

— Якщо у відсотковому співвідношенні, то напевно десь так: 70% — чоловіки, 30% — дівчата.

Судячи з розповідей хлопців, робота справді буває стресовою. Але сьогоднішній рейд пройшов спокійно. Інспектори працювали переважно із залишеними автівками. А інші, бачачи, що до них прямують інспектори, просто покидали місце порушення.

Мирослав Ліскович. Київ

Фото: Євген Котенко, Укріформ.