Життя на прикордонні: чому люди залишаються там, де в полях окопи? ФОТОРЕПОРТАЖ

Довжина кордону Харківської області з Російською Федерацією — приблизно 315 кілометрів. Вздовж нього розташовані декілька десятків українських сіл та селищ. Де попри постійну загрозу обстрілів та наступу продовжують мешкати тисячі українців.
Безпека
Далеко не всі прикордонні пункти Харківщини пережили окупацію та є зруйнованими. Від Сумщини до Дергачівщини ворог не зміг прорвати кордон. Але деякі громади намагається знищити обстрілюючи з території рф. Найбільше потерпає Золочівщина, терор якої лише посилився після Харківського контрнаступу. Саме тому, частина сіл Золочівської громади та Дергачівської пусті або там під обстрілами проживають одиниці.
Чим далі села від кордону, тем більше в них місцевих мешканців. А також переселенців, які тікали з Харкова, окупованих громад та тих, де фронт. Багато кому немає куди повернутися.
При цьому мешканці практично всіх сіл пережили падіння ворожих БпЛА, ракет, КАБів — в залежності що куди долітає. Та на щастя, у більшості падає у полях.
А всі поля навколо перериті окопами, перекрити зубами «дракону» та колючим дротом. Так будують перша, друга та третя лінія оборони. Військові говорять, це захист на довгі роки.
«Але оптимізму це не додає, — говорять місцеві, — якщо окоп за городом чи то за селом, це що значить, нас кинуть, й оборонятися будуть за нашим селом якщо що?»
Але пояснювальної роботи з селянами зазвичай ніхто не веде.
Економіка
Настрої
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію