Заробітних плат та лікарів не буде: Сніжне під окупацією
Після вторгнення російської армії на територію України у 2014 році частина Донецької області опинилася під тимчасовою окупацією. «Керівництво», яке взялося за впорядкування населених пунктів, доводить, що під російським прапором добробуту чекати не варто.
На прикладі міста Сніжного розповідаємо про це наочно, пише Kiborg.news.
У листопаді 2017 року «адміністрація» Сніжного надіслала «міністерству праці та соціальної політики» інформацію про «керівний склад», «глав структурних підрозділів» та «керівників районних адміністрацій міста». Імена та контактні дані представників зі списків наводимо нижче:
У 2019 році в «адміністрації» сталися зміни. «Главою» було призначено Скворцова Олександра Миколайовича. В автобіографіях осіб, що потрапили до «верхівки» міста Сніжне, йдеться про призначення у 2017 році «першим заступником» Іващенка Едуарда Євгеновича, який у 2008 році був засуджений до 5 років позбавлення волі, проте «законодавство» ОРДЛО судимість погасило.
Номери телефонів та електронні адреси колаборантів також не таємниця.
«Ціну зради» України зафіксовано у зведенні заробітної плати «адміністрації» Сніжного за 2018 рік. До прикладу, «начальник інформаційно-аналітичного відділу» на місяць отримував 11 000 руб., а «головний спеціаліст юридичного відділу» — 9 000. руб.
Зарплата працівників, призначених у 2019 році, що мали доступ до державної таємниці, дещо відрізнялася. «Голова адміністрації» з окладом у 17 000 руб. отримував 50 000 руб.
Імена та контакти керівників усіх структурних підрозділів та підприємств зібрані в телефонному довіднику.
Діяльність «адміністрації» можна проаналізувати за списками невирішених проблем у Сніжному. Станом на листопад 2019 року до переліку питань, що не розв’язані впродовж довгого часу, входили незбалансована подача води, потреба у спеціалізованій техніці для ряду підприємств, незадовільний стан доріг, необхідність капітального ремонту комунальних установ, аварійний стан будівель навчальних закладів. На «республіканському рівні» розглядалися, але не були розв’язані питання відновлення роботи підприємства «Сніжнянська виноробна компанія» та низька завантаженість підприємства «Сніжнянськхіммаш».
У березні 2020 року, крім попередніх нерозв’язаних завдань, з’явилися нові. У компанії «Вода Донбасу» — відсутність фінансів для забезпечення матеріально-технічної бази та аварійний стан водопровідних і каналізаційних мереж, а також будівель, споруджених на них. На потреби «Сніжноенергоспецтрансу» у 2019 році було виділено дві одиниці техніки, попри зазначену необхідність у 27. На промисловому комплексі «Торезантрацит» не було коштів для виплати заробітних плат. Останнє погашення заборгованості було проведено в січні 2020 року на 50%. На підприємстві «Сніжнянськхіммаш» заборгованість зарплати ще більша: працівники отримали кошти тільки за грудень 2019 року. Цим проблеми компанії не обмежилися. Йдеться про неможливість збуту товару через відсутність в ОРДЛО попиту на виготовлену компанією продукцію та її неконкурентоспроможність на російському ринку. Натомість на донецькому філіалі «Авіатех» сталося скорочення ринку збуту основної продукції через санкції в Росії.
У галузі охорони здоров’я, як зазначено в документі, «позитивних змін не було». Штат не укомплектований лікарями загальної практики та вузькопрофільними спеціалістами на 48%, середнім медичним персоналом — на 21%. Автотранспорту закладам охорони здоров’я теж не вистачає.
У січні 2020 року «адміністрація» Сніжного звернулася до «керівників» ОРДЛО щодо відсутності фінансування «Сніжного-міськсвітла». Підприємство-отримувач бюджетних коштів, що займалося об’єктами доброустрою, було вимушено покривати витрати з власного бюджету. Проте у вересні 2019 року гроші підприємства для оплати закінчилися.
Культурна програма від «адміністрації» Сніжного, згідно з порядком денним 16 січня 2019 року, присвячена участі радянських військ у війні в Афганістані. У 1979 році армія СРСР вдерлася до Афганістану під приводом придушення повстання антирадянського режиму. Тоді Кремлю знадобилося дев’ять років і загибель від 15 до 30 тис. солдатів, аби зрозуміти необхідність виведення військ. Врешті-решт, Афганська війна сприяла розпаду СРСР.
Тимчасово окуповане Сніжне заплямоване занепадом економіки, безладом в галузі охорони здоров’я та чисельними невирішеними проблемами. Керує цим хаосом «адміністрація» з колаборантів, серед яких злочинець, виправданий «законодавством» квазіреспубліки.
Використані в статті документи можна завантажити за посиланням.