28 жовтня 2024 року російські окупанти завдали ударів по Харкову. Один з ударів влучив у самісіньке серце Харкова, його символ — будівлю Держпрому.

За словами директора Держпрому Миколи Чехунова, повністю знищено одну зі стін та перекриття над третім поверхом будівлі. «Другий поверх — під ним вікна розбиті, знищені. Я ніколи не думав, що мені доведеться працювати багато років у цій будівлі, але я люблю цю будівлю. Образливо до сліз», — додав Чехунов.

Держпром 28 жовтня 2024 року, Фото: REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy

(Держпром 28 жовтня 2024 року. Фото: REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy)

Держпром — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам’ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1925—1928 років. 

Редакція 057 підготувала декілька фактів про величну будівлю.

«Навіть нацисти не руйнували Держпром»

Перед відступом нацистських військ у серпні 1943 року, під час так званого «очищення» Харкова, німці замінували хмарочос. Тоді будівлю підпалили, але залізобетонному Держпрому це не завдало шкоди. Через низку підривних робіт і підпалів споруда була частково пошкоджена: згоріли двері, паркетні підлоги і віконні рами.

Із книги Едуарда Звоницького і Олександра Лейбфрейда «Держпром» (1992 рік):

«За період окупації Держпром втратив всі шибки, були зруйновані системи вентиляції і опалювання, інші комунікації. Гітлерівці неодноразово намагалися висадити і підпалити будівлю, але її могутні монолітні конструкції витримали всі випробування. Згоріла тільки частина віконних рам, дверей, підлог, вийшло з ладу інженерне устаткування.

Покидаючи Харків, фашисти замінували Держпром. У підвалі будівлі знайшли обвуглені останки людини зі слідами тортур і кульових ран. На думку фахівців, саме він зробив неможливим вибух мінних зарядів. Детально про це розповіла «Будівельна газета» 4 лютого 1986 року в статті «Операція «Пастка». Тільки одна велика пробоїна зяяла під перехідним містком, що примикає до 7 під’їзду. Вибухова хвиля вигнула віконні рами сходової клітки. У вестибюлі 7 під’їзду не стало зовнішніх вхідних дверей, фрамуги і турнікета, а також більшої частини паркетної підлоги на першому і третьому поверхах. Дах будівлі зяяв пробоїнами від бомб і снарядів, мертвими коробками застигли ліфти».

Олексій Бекетов брав участь у конкурсі на будівництво

Відомий український архітектор, харківець, академик Олексій Бекетов, за проєктами якого розбудовувався Харків наприкінці ХІХ – початку XX століть, взяв участь у конкурсі на проєкт Будинку державної промисловості. Він був оголошений у 1925 році. Авторами конкурсної програми були інженер-будівельник Я. І. Кенський і професор Харківського технологічного інституту Олександр Молокін. На конкурс було представлено 19 проєктів. Першу премію отримала робота «Непроханий гість» ленінградських архітекторів Сергія Серафімова, Самуїла Кравця і Марка Фельгера.

Від примітивних інструментів до японських технологій

Керівником будівництва призначили інженера П. П. Роттерта. Кількість будівельників сягала від 4000 до 5000. Будівельні роботи вели у три зміни. Земляні роботи над підмурками вели за допомогою людської і кінської сили, із застосуванням примітивних інструментів і механізмів — лопат, нош, візків, дробарок тощо. Будівники переважно вручну викопали в землі котлован під будівлю об’ємом 20 000 м³ і вивезли землю на кінській тязі на пласких возах— «грабарках».

Будівлю Держпрому зводили методом «плавучої опалубки» — прогресивним на той момент — і тому вона фактично є монолітним масивом залізобетону. Звідси висока міцність будівлі. Існує й таке пояснення міцності, що Держпром складається з групи різновисоких башт, сполучених переходами, через що власні резонансні частоти башт, накладаючись одна на одну, значно послаблюють коливання всієї будови (цей метод застосовують у Японії при спорудженні хмарочосів у сейсмонебезпечних зонах)

Символ конструктивізму

Будівля Держпрому втілила авангардні принципи конструктивізму, якому притаманні суворість, геометризм, лаконічність форм і монолітність зовнішнього вигляду.

Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків. Після свого відкриття в 1928 році будинок Держпрому мав дев’ять веж різної висоти —від 6 до 13 поверхів.

Два головні корпуси центрального блоку 11-поверхові і мають 63 м заввишки. Всі об’єми на висоті третього, п’ятого і шостого поверхів Держпрому з’єднані між собою критими мостами-переходами. Будівля має дев’ять вестибюлів.

У Держпромі понад 1000 робочих приміщень, які з’єднані між собою коридорами, сходами та ліфтами. Загальний об’єм будівлі — 360 000 куб. м, довжина фасадів — 300 м, площа засклення вікон — 17 га.

Це був перший будинок у світі, збудований виключно із залізобетону без металевого каркасу. У будівництві використали 1315 вагонів цементу, 9 тисяч тонн металу, 2 700 вагонів граніту і 40 тисяч квадратних метрів скла.

Всесвітня спадщина ЮНЕСКО

«Важко назвати іншу споруду, яка мала б такий великий вплив на архітектурну творчість і стимулювала б пошуки нових форм і прийомів художньої виразності», — так говорив про Держпром Сергій Кілессо, український архітектор, реставратор, історик архітектури та мистецтвознавець.

«Для Харкова, мабуть, це є найвизначнішою пам’яткою архітектури», — розповідав архітектор Віктор Дворніков, називаючи Держпром світовим зразком авангардної архітектури.

У 2017 році Держпром було офіційно внесено у попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, після чого Україна очікувала на внесення будівлі в основний список, який би закріпив за Держпромом статус спадщини ЮНЕСКО. У вересні 2023 року ЮНЕСКО офіційно включило будівлю у список обʼєктів для посиленого захисту.

З 2018 року за рішенням Кабміну Держпром перебуває у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України національного значення.