Узвар та кутя так, а вот м’ясні страви до Святвечора не подаються. Адже за церковними правилами сьогодні ввечері ще триває піст.

Не завжди на столах українців було 12 страв, а могло бути й три, й сім. Все залежить від достатку та традицій родини. Про на каналі «Реальна історія» розповіла кандидатка історичних наук, дослідниця гастрономічної культури Олена Брайченко.

А ось ковбаси, сало, холодець та запечене м’ясо, попри радянські мультфільми «Ніч перед Різдвом» на стіл ще не ставлять. За православними традиціями ще пост, розговлятися як й на Великдень, прийнято після  того, як пройде Рання служби у церкві. Алкоголь також не вживається, хоча дехто випивав по чарці, але не до танців. Адже сенс Святвечора у єднанні родини за столом та з тими, хто пішов. Саме тому головною стравою є

Кутя

Давня, дохристиянська каша з зерен пшениці, куди з часом почали додавати родзинки, сухофрукти, горіхи, мак, халву. Заправляють медом та/або узваром. Готувати кутю не складно і їсти багато її не потрібно, наразі це вже більш символ єднання та національної самоідентифікації. Кутю похресники приносять хрещеними, господарки пригощають гостей. На ранок вона може бути смачним сніданком, якщо додати теплого молока. Дехто готує кутю з рису. Традиція з’явилася в срср, коли дістати пшеницю в місті було складно. Нічого забороненого в цьому немає, говорять знавці, справа смаку. Але пшениця все ж такі традиційніше. Тем більше набір для куті зараз можна купити в будь-якому супермаркеті. 

Узвар

Коли з’явився невідомо, в давнину, але залишається одним з найпопулярніших напоїв українців.

Виготовляється з сушених та копчених фруктів ягід: груш, яблук, слив, вишень, чорниць, шипшини, у південних регіонах додавали ще абрикоси. 

Особливість узвару в тому, що його не треба довго варити. Скоріш прогріти з замоченими фруктами, а потім з пів доби настоювати. 

Узвар варили не лише на свята, але він є другою важливою стравою після куті на Різдво. Рідину наливали у красивий глечик і ставили поряд з кутею. Гущу з ягід висипали в миску і теж подавали до столу.

Різдвяний калач

Наразі в магазинах продають штолен, який прийшов в Україну з європейської кухні. Але господині пекли й печуть різдвяні калачі та іншу здобну випічку. Різдвяний калач – це ритуальна українська випічка з пшеничного борошна, що формується зі переплетеного здобного тіста. Калач – це символ добробуту, вдачі та щедрості, тож не дарма його традиційно печуть на святий вечір. Ставлять біля дідуху чи на сіно, різдвяну скатерть чи просто у центр столу. Традиційно калач прикрашали маком, але він міг бути й з горіхами, й з родзинками, не гірший за штолен. До речі, купити здобну випічку, як що немає часу та натхнення випікати, калачі можна й сьогодні, й це дешевше за штолен.

Окрім цих блюд на Харківщині до столу традиційно ставлять голубці, вареники, оселедці, тушковану капусту, смажену рибу, гриби, квашені овочі, картоплю, салат з буряка або вінегрет. Пекли пироги, пряники, вергуни. 

В інших регіонах готують галушки, голубці з квашеною капустою, пампухи з рожевим варенням.  Головне дух Різдва та молитва за тих, хто боронить Україну.