Військовослужбовець Борис Рябуха свого часу служив у зенітно-ракетному полку ЗСУ у Криму та залишився вірним присязі, яку давав на вірність Україні. Після переведення з Криму на материк брав участь у АТО — воював у Пісках, Донецькому аеропорту, Вуглегірську та Карачуні. Сьогодні він знову в строю — боронить Харків. Водночас його родина — дружина і три чудові донечки — чекають на Українську Перемогу, яку їхній чоловік і тато здобуває разом з іншими захисниками у російсько-українській війні.

Днями з підполковником Борисом Рябухою вдалося поспілкуватися кореспонденту сайту 0564.ua. Наша зустріч у Харкові відбулась завдяки благодійному проєкту вінницького забудовника Володимира Хоменка, який подарував квартири у новобудові сучасним українським Героям.  Знайомству з Борисом Рябухою ми завдячуємо і головреду мережі сайтів City Sites Олегу Скрипніку, який створив серію інтерв’ю з Воїном.

Дорога до Харкова справила гнітюче враження як на команду благодійного проєкту, так і на самого благодійника. Майже пусті автотраси, спустошене небезпекою місто, проїзд через центр якого постав ілюстрацією до жахливої новини початку березня 2022 про ракетний удар по Харківській ОДА та інших будівлях в районі Майдану Свободи. Як відомо, 1 березня цього року російські війська спрямували по будівлі адміністрації дві ракети, що призвело до загибелі 29 осіб, руйнування самої будівлі та серйозних пошкоджень інших будівель в районі майдана Свободи. Нещодавно будівлю ОДА визнано такою, що не підлягає відновленню.

Скалічені ординською агресією будівлі знаходяться обабіч автодороги, загрозливо нависаючи над її проїзжою частиною, якою ми діставалися до місця зустрічі з Борисом Рябухою. 

На кілька годин червневого вечора, коли інші заклади та установи вже були зачинені, нас прихистив один з ірландських пабів Харкова, де ми мали змогу поговорити з Борисом, заповнити деякі правоустановчі документи на подаровану квартиру, сфотографуватись на згадку.

Ми повідомили Борису про заочне знайомство, адже на момент зустрічі уже знали про його бойові заслуги з інтерв’ю, записаних нашим колегою Олегом Скрипніком. Нам було відомо, що Борис народився у Північній Осетії, у родині військового. Перші роки після розпаду СРСР родина жила у Молдові, згодом переїхала за місцем служби батька — до Криму, де той склав присягу на вірність України. Вихований у родині військового Борис і собі обрав долю захисника. 2003 року він вступив до Харківського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, після завершення курсу навчання в якому вступив до Харківського університету повітряних сил.

В ході розмови з журналістом свого часу Борис пригадував політику «повсюдного втюхування Росії», котра реалізовувалась на півосторові ще до сумнозвісних подій 2014 року. Тоді, на початку 2014 року, він став свідком різних рішень з боку військового керівництва підрозділів, які несли службу у Криму — від приведення частин Зенітно-ракетного полку «БУКівський» у повну бойову готовність — до скасування такого наказу начальником Генштабу з подальшою його добровільною шпиталізацією.

Тоді, у 2014 році, Борис Рябуха залишився з тими нечисельними, хто не зрадив Україні та її народові, і повернувшись на материк, продовжив військову службу у 95-й десантно-штурмовій бригаді.

Нині життєпис Українського Воїна Бориса Рябухи можна знайти у Вікіпедії. В ньому, зокрема, йдеться про те, як він освоїв десантно-штурмову роботу; як водив колони біля окупованих Слов’янська, в Піски, Авдіївку, по тилах терористів доправляв набої для рейду 95-ї бригади; як брав участь у боях за ДАП.

2017 року Борис повернувся з передової до Харкова, де в університеті повітряних сил займався науковою роботою і підготовкою лейтенантів. Тема його наукової роботи стосувалась застосування процедур і стандартів NATO в ході оформлення документів у підрозділах зенітних ракетних військ.

У жовтні 2019 року Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Бориса Рябуху нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

Повномасштабне вторгнення для офіцера Рябухи розпочалося 23 лютого. Вже за добу до того, як від ракетних атак ворога прокинулась уся країна, військові знаходилися на місцях своєї служби. Низка вибухів, які пролунали по Україні вранці 24 лютого, розділили життя українців на «до» та «після». Атаки ворога були націлені на військові об’єкти у Києві, Харкові,  Дніпрі, Кривому Розі. Тож підполковник Борис Рябуха став на захист рідного Харкова, відправившись на північні його околиці. 

Дружина Бориса, Анна, отримала інше надважливе завдання — вона мусила подбати про донечок, аби відвезти їх подалі від жахів російської агресії.

Початок липня, який завжди був радісним періодом для родини Бориса і Анни, адже 4 і 5 липня відзначаються дні народження відразу двох донечок, цього року, на жаль, родина змушена зустрічати нарізно. Звісно, це засмучує люблячі серця.

Однак настрій захисника днями покращив візит до Харкова Володимира Хоменка — підприємця, який подарував родині Рябух квартиру у вінницькій новобудові.

Попри відповідальну службу Бориса та його заслуги, власного житла у його сім’ї не було.  Враховуючи ж ситуацію в країні, сподіватися на вирішення  «житлової проблеми» найближчим часом не доводилось, адже сьогодні всі ресурси держави спрямовуються на здобуття такої необхідної для усіх нас Перемоги. До речі, сам Борис не шкодує для цього власних ресурсів. Нещодавно він продав подарований йому швейцарський годинник, аби придбати пікапи для свого підрозділу. Завдяки такому кроку, його внесок у спільну справу — придбання необхідної техніки — склав 250 тисяч гривень (детальніше про це можна дізнатись на Facebook-сторінці Бориса Рябухи).

«Це з області фантастики, важко у це повірити», — коментує Борис Рябуха новину про подаровану йому квартиру, — Така справа, що й досі не віриться».

Воїн подякував Володимиру Хоменку за такий подарунок. 

Під час розмови домовились згодом, вже після Перемоги, зустрітися в гостях у родини Рябух, у новій квартирі, у прекрасному місті Вінниці.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.