Харків уже кілька років живе в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру.

Одним із головних викликів для міста залишається встигнути підготуватися до нового опалювального сезону, відремонтувати та захистити що зруйновано, та максимально розосередити джерела. Про це під час спілкування з журналістами говорили і очільник ХОВА Олег Синєгубов, і мер Харкова Ігор Терехов. 

Атака на енергетику

Минулої зими російські війська регулярно били по енергетичних об’єктах Харкова та області ракетами і дронами. Лише за опалювальний сезон одна з центральних ТЕЦ Харківщини витримала 26 ракетних ударів та близько 60 атак “Шахедами”.

Під ударами опинялися також підстанції, які забезпечують роботу котелень, водоканалу, лікарень та житлових районів.

Через атаки частина будинків у місті тимчасово залишалася без тепла та електропостачання. Комунальні служби працювали практично цілодобово, щоб оперативно відновлювати пошкоджені мережі та не допустити масштабного колапсу системи.

Нові підходи у підготовці систем

Зараз головне завдання для міста та області — встигнути підготувати енергетичну систему до нової зими. Роботи тривають одразу за кількома напрямками: відновлення пошкоджених об’єктів, будівництво захисту для енергетики та створення резервних джерел генерації.

«Ми розбудовуємо розосереджену енергосистему: встановлюємо когенераційне обладнання, резервуємо схеми живлення, адже великі об’єкти — зручні цілі для нашого ворога», — заявив міський голова Харкова Ігор Терехов.

У Харкові продовжують встановлювати когенераційні установки, які дозволяють одночасно виробляти тепло та електроенергію. Це має зменшити навантаження на великі об’єкти енергетики, які найчастіше стають мішенями для російських атак.

Підготовка об’єктів в області

В області також будують захисні споруди навколо підстанцій та інших критичних об’єктів. Частину робіт планують завершити до початку опалювального сезону, інші — до кінця року. Паралельно триває ремонт мереж, які були пошкоджені під час попередніх обстрілів.

«Зараз тактику ворог змінив, і ми маємо готуватися по-новому. Це більш масштабна і структурована робота, щоб максимально захистити все, що можемо», — зазначив Синєгубов.

Також у регіоні створюють резервні схеми живлення для критичної інфраструктури. Йдеться про лікарні, котельні, об’єкти водопостачання та транспортну систему. Окрему увагу приділяють запасам обладнання для аварійного ремонту мереж після можливих нових атак.

Підготовка ускладнюється тим, що частину робіт доводиться виконувати буквально під повітряними тривогами та обстрілами. На деяких об’єктах у прифронтових районах удари фіксували вже під час будівництва захисних конструкцій.