Історія виникнення вулиці Коцарської у Харкові.

Вулиця Коцарська — одна з найстаріших у Харкові. Її історія починається на межі двох століть — 17-го та 18-го — і пов’язана з діяльністю видатних українців і важливих для України фабрик та підприємств. Так, саме тут випускалися відомі на всю країну цукерки, а поет Яків Щоголів написав одні з найголовніших своїх творів.

Редакція сайту 057 розповідає історію виникнення вулиці Коцарської у Харкові.

Вулиця Коцарська виникла наприкінці 17-го — на початку 18-го століття. Тут жили ремісники, які виготовляли односторонні з довгим ворсом килими — коци, звідки й пішла назва вулиці. У 18-му столітті такі килими були поширені в Україні, особливо в Харкові та Полтаві. На початку 19-го століття у місті цим промислом займалися у 50 дворах Коцарської вулиці. У кожного ремісника вдома стояли 2 чи 3 верстати, на яких працювали переважно жінки. Вовну для килимів ремісники купували, а фарбували її самі. Щорічно у місті виготовляли до 20 тисяч коців, більшу частину яких вивозили на продаж, в тому числі за кордон.

У 30-х роках 19-го століття на розі Коцарської та Ярословської вулиць працював завод воскових свічок, У 1883-му частину вулиці замостили. У цей час починають будуватись кам’яні будівлі.

У другій половині 19-го століття на Коцарській жив відомий український поет Яків Щоголів. Тут він написав збірки поезії «Ворскло» у 1883 році та «Слобожанщина» у 1898-му.

У 1896 році на цій вулиці спорудили кондитерську фабрику Бормана — одне із значних підприємств того часу. У 1918-му фабрику «націоналізували». В подальшому колишню фабрику Бормана більшовики перейменували на фабрику «Жовтень». У роки перших п’ятирічок її докорінно реконструювали, після чого вона стала третьою за величиною в СРСР.

У 1916 році на Коцарській вулиці відкрилися майстерні з пошиття одягу для армії. Після Жовтневої революції тут створили ще одну подібну майстерню. Наприкінці 1921 року майстерні об’єднали у швейну фабрику. Протягом довоєнних п’ятирічок фабрику оснастили новітнім обладнанням, що дозволило значно збільшити випуск продукції.

Зруйновані під час нацистської окупації підприємства, розташовані на Коцарській, відновили та реконструювали, в результаті чого вони значно збільшили випуск продукції. Найбільшим швейним підприємством в Україні була саме фабрика на вулиці Коцарській. У великій шестиповерховій будівлі встановили новітнє обладнання, багато процесів механізували.

Зросла за післявоєнний період і кондитерська фабрика, обладнана новими потужними машинами-автоматами. Багато виробничих процесів на фабриці автоматизували. Змінився і зовнішній вигляд фабрики: будівлю облицювали керамічними плитками. Великих успіхів досяг колектив фабрики у дев’ятій п’ятирічці. Значно розширився асортимент та підвищилася якість кондитерських виробів. Цукерки «Асорті», «Футбол», «Курочка ряба» та інші отримали державний Знак якості.

На Коцарській також розташувалися вечірня школа, великий студентський гуртожиток, дитячі садки та інші заклади. Тут збудували кілька житлових будинків, у тому числі для працівників кондитерської фабрики. У 1964 році вулицею пройшла тролейбусна лінія, яка зв’язала центр міста з вокзалом.