Історія виникнення саду Шевченко у центрі Харкова.

Сад Шевченко — одна з найголовніших «візитівок» Харкова. Тут у довоєнні часи збиралися тисячі жителів і гостей міста, щоб відвідати найкращий зоопарк в Україні, побачити найкрасивіший пам’ятник Тарасу Шевченко у Європі, сфотографуватися біля найстарішого світлового фонтану у Харкові або просто прогулятися серед «зелені» у самому центрі міста. При цьому сад був «свідком» багатьох історичних подій, які відбувалися у місті.

Редакція сайту 057 розповідає історію виникнення саду Шевченко у центрі Харкова.

Як йдеться у книзі «Вулиці та площі Харкова», район нинішнього саду Шевченко у 17-18 століттях був лісом, що простягався з півночі Харківської фортеці. На початку 19 століття цю територію передали Харківському університету. У другому десятилітті тут провели планувальні роботи і висадили дерева. Саме так виник Університетський сад. У 1906 році в центрі саду встановили пам’ятник Василю Каразіну — видатному українському вченому і засновнику Харківського університету.

Між Римарської вулицею та Університетським садом у 1927-му відкрили Профспілковий сад, де працювали театр, естрада, читальня і літні філії великих харківських клубів, а також виступали відомі актори, письменники та поети. У літньому театрі Профсаду 25 та 31 липня того ж року разом з поетом Семеном Кірсановим виступав Володимир Маяковський. У жовтні 1929 року на території Профспілкового саду відкрили пам’ятник видатному українському письменнику Михайлу Коцюбинському. Це був гранітний бюст, який встановили на високому постаменті. На лицьовій стороні постаменту висікли слова Коцюбинського. Однак у 1934-му пам’ятник перенесли до скверу на розі вулиць Пушкінської та Чернишевського.

У 1930-х роках продовжувався благоустрій саду. Профспілковий сад з’єднали з Університетським, всі огорожі зняли, а вхід у новий сад став вільним. У березні 1934 року у дні святкування 120-річчя від дня народження Тараса Шевченко біля головного входу до саду з боку вулиці Сумської заклали пам’ятник видатному українському поетові. Рішення про створення пам’ятника Шевченку ухвалили ще у 1929-му. І тільки в кінці 1933 року після тривалого відбору з незначними правками прийняли проект, виконаний скульпторами Матвієм Манізером та Йосипом Лангбардом.

У квітні 1934-го на будівельному майданчику повним ходом розгорнулися роботи зі спорудження п’єдесталу. Його споруджували найкращі каменотеси, полірувальники і установники. Всього на спорудження постаменту пішло 180 кубометрів сірого лабрадориту. В той же час у майстерні Манізера тривала напружена робота зі створення скульптурних груп пам’ятника. Харківський драматичний театр імені Шевченко направив скульптору для надання допомоги в роботі найкращих майстрів сцени: Наталію Ужвій, Амвросія Бучму, Івана Мар’яненко та Олександра Сердюка. Всі вони позували Матвію Манізеру.

Виливок скульптури Тараса Шевченко та скульптурних груп пам’ятника в металі здійснили у бронзолітійних майстернях. Загальна вага металевої частини пам’ятника — 30 тонн. У 1935 році роботи зі спорудження пам’ятника завершили, в них брали участь близько 200 робітників різних професій. Перед харків’янами з’явився величезний пам’ятнику Шевченку заввишки 16,5 метрів. Високий тригранний пілон вінчав бронзову скульптуру поета, а довкола по спіралі розташовувалися 16 бронзових скульптур, які розкривають історію боротьби українського народу. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 24 березня 1935 року.

В наступні роки реконструювали західний схил саду Шевченко, що виходить на вулицю Клочківську. Тут спорудили всім відомі сходи з каскадом, до яких вела алея зі 150 молодих дубків, висаджених у 1955-му до 150 річчя заснування Харківського університету. Окрасою саду став кіноконцертний зал «Україна», який побудували у 1963 році. Зал для глядачів на дві тисячі місць призначався для проведення концертів і демонстрування широкоформатних та звичайних кінофільмів. Також у саду розташовувалися ресторан «Кристал» і дитячий майданчик з басейном.

На території саду Шевченко розмістилися Зоологічний парк та астрономічна обсерваторія. Харківський зоопарк створили у 1895 році. Значну роль у його створенні відіграв академік Михайло Іванов. Астрономічну обсерваторію Харківського університету заснували у 1808 році. В роки СРСР обсерваторію обладнали новими оптичними приладами, за допомогою яких вивчалися хромосфера та фотосфера Сонця, фізичні умови на планетах. Протягом 50 років обсерваторією беззмінно керував видатний український астроном, академік Микола Барабашов. Харківська школа планетознавства, створена Барабашовим, здобула авторитет у світовій науці.

В радянський період сад Шевченко займав важливе місце у плані реконструкції великого центру Харкова. Тоді розробили проект реконструкції саду, згідно якого мали перенести Ботанічний сад і розширити територію всього саду. За задумом, територія колишнього Ботанічного саду мала перетворитися на науково-показову зону, а на ділянці навколо оперного театру повинні були з’явитися квітники і розарії, які створять фойє театру на свіжому повітрі.

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію виникнення харківського проспекту Науки. Детальніше про це читайте тут.