Історія славетної 93-ї бригади ЗСУ, яка тримала найгарячіший напрямок на Харківщині.

93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» — одне з найбоєздатніших формувань механізованих військ у складі Збройних сил України. Саме бійці цієї бригади обороняли Сумщину, тримали критично важливий Ізюмсько-Балаклійський напрямок, а зараз захищають Бахмут. Фронт навколо міста Ізюм у Харківській області «холодноярівці» тримали довгі п’ять місяців, не даючи російським військам прорватися до стратегічно важливих міст Краматорськ і Слов’янськ на Донбасі.

Редакція сайту 057 розповідає історію славетної 93-ї бригади ЗСУ «Холодний Яр».

Миротворчі місії

У 1991 році 93-тю гвардійську мотострілецьку дивізію СРСР передислокували з Угорщини в селище Черкаське Дніпропетровської області. Після розпаду Радянського Союзу дивізія увійшла до складу Збройних сил України як 93-я механізована дивізія. 1 грудня 2002-го на базі дивізії сформували механізовану бригаду. При цьому зенітно-ракетний полк дивізії став окремою частиною, а більшість інших підрозділів розформували.

В новітній історії ЗСУ 93-тя дивізія стала першим базовим з’єднанням, яке готувало перші підрозділи українських миротворчих сил. На базі 112-го мотострілецького полку створили 108-й навчальний центр підготовки миротворчого контингенту. Тут сформували 15 ротацій 240-го окремого спеціального батальйону, що виконував миротворчі функції у Югославії.

На базі 3-го механізованого батальйону формували 71-й окремий механізований батальйон для включення до складу 7-ї окремої механізованої бригади, яка виконувала миротворчу місію в Іраку у 2004-2005 роках. Однак через прийняття рішення про скорочення контингенту батальйон розформували на етапі закінчення підготовки. Невелику частину його особового складу направили для доукомплектування 73-го батальйону.

Також військовослужбовці з’єднання брали участь у миротворчих місіях в Лівані, Ліберії та Сьєрра-Леоне.

Війна на Донбасі

У березні 2014 року 93-бригада однією з перших вирушили на захист українських кордонів у селищі Мілове та селі Троїцьке Луганської області. Там бійці бригади вперше зіткнулися зі спробами блокування техніки сепаратистами.

У травні 93-тя ОМБр воювала вже на Донецькому напрямку. Тоді бригада понесла перші втрати: у перестрілці із проросійськими бойовиками на блокпосту біля села Золотий Колодязь загинули 3 військовослужбовці. У кінці травня — на початку червня почалися «справжні бойові дії»: бійці 93-ї бригади захопили першу російську РСЗВ «Град» під містом Добропілля, відбувався перший бій з танками окупантів під селом Новоселівка.

21 липня група командира танкового батальйону бригади Дмитра Кащенка атакувала позиції проросійських сил на недобудованій ділянці донецької об’їзної дороги — на мосту. А група командира танкової роти 93-ї ОМБр Олександра Лавренка вийшла на блокпост сепаратистів у передмісті Донецька — селищі Піски. Лавренко героїчно загинув у бою, підірвавши себе разом з танком. Бойовики зазнали значних втрат і не змогли далі обороняти селище. Вже через три дні бійці 93-ї бригади звільнили селище Піски, взявши під контроль трасу «Дніпро-Донецьк». Таким чином було створено головний шлях постачання для українських військових, які оборони Донецький аеропорт.

Загалом у червні-липні 2014 року, крім Пісок, бригада звільнила місто Авдіївка, селище Карлівка, села Нетайлове і Первомайське. Також підрозділи «холодноярівців» залучили до оборони танконебезпечного напрямку в районі міста Дебальцеве.

21 серпня під час боїв за Іловайськ на підкріплення до сектору «Б» прибула 1-а батальйонно-тактична група 93-ї бригади. «Холодноярівців» відправили на відбиття села Петрівське під Савур-Могилою, звідки загарбники вибили підрозділи 51-ї бригади. Спроби закріпитися у селі були невдалими. Після цього росіяни пішли у наступ, тому бійцям 93-ї бригади наказали з боєм відійти до села Многопілля під Іловайськом, де з 25 по 28 серпня вони відбивали цілодобові атаки в оточенні.

Коли стало зрозуміло, що підкріплення не прибуде, а сили бригади знаходяться в потрійному кільці, було прийняте рішення виходити з оточення з боєм. Для цього сформували ударний кулак для прориву оточення: три бронегрупи в складі 1 танк та 2 БМП кожна. Зранку 29 серпня бійці 93-ї ОМБр почали рухатись на чолі колони по трасі з Многопілля на місто Старобешево. Через 100 метрів після початку руху окупаційні війська почали масований обстріл, який тривав на протязі всіх 20 кілометрів шляху. Загарбники вели щільний вогонь з великокаліберної артилерії, гаубиць та мінометів. За різними даними, з майже 300 бійців бригади вийти з оточення вдалося близько 140 військовослужбовцям.

У вересні підрозділи 93-ї бригади вперше залучили до оборони безпосередньо Донецького аеропорту. Бійці бригади зайняли позиції у старому та новому терміналах і на вежі управління. 93-а ОМБр приймала участь у найзапекліших боях за ДАП з вересня 2014 року до січня 2015 року.

Весь 2015-й і початок 2016-го бригада утримувала позиції у Пісках, біля руїн Донецького аеропорту, селищі Опитне, селах Водяне і Красногорівка, а також на шахті «Бутівка».

З літа 2017 року бригада тримала оборону населених пунктів в районі Бахмутської траси, зокрема у селищах Новотошківське і Трьохізбенка та селі Кримське на Луганщині. За кілька місяців 2017-го бійці 93-ї ОМБр змогли просунулися на 1,5 кілометри у «сірій зоні» і закріпилися на нових позиціях. Так, у червні відновилися бої в районі окупованого села Жолобок. Штурмові підрозділи бригади просунулися у напрямку Жолобка і 31-го блокпосту, зайнявши «сіру зону» та околиці висот і взявши Бахмутську трасу під вогневий контроль. 24 червня військовослужбовці 93-ї бригади виявили та знешкодили диверсійно-розвідувальну групу під керівництвом капітана ЗС РФ Олександра Щерби. Його та снайпера ДРГ ліквідували у ближньому бою, ще чотирьох диверсантів затримали.

З січня по липень 2018 року 93-тя ОМБр виконувала бойові завдання на Волноваськму напрямку, а саме у селищі Новотроїцьке, селах Богданівка і Чермалик. У грудні 2018-го бригада знову відправилася на Донбас, де тримала позиції на Авдіївському напрямку в районі промзони. Через рік «холодноярівці» тримали оборону в районі Бахмутської траси. За ротацію, яка тривала 7 місяців, бригада звільнила нові території і просунулася в напрямку окупованого селища Голубівське на Луганщині.

Взимку 2020 року 93-тя бригада постійно відбивали атаки загарбників на Луганському напрямку. Наприклад, 18 лютого бійці бригади відбили штурм бойовиків, які застосували танки і важку артилерію. Бригада втримала свої позиції та завдала суттєвих втрат ворогу. Вже через чотири дні сепаратисти спробували атакувати опорний пункт 93-ї ОМБр поблизу села Кримське. «Холодноярівці» відбили напад окупантів.

Восени 2021 року бригада обороняла Волноваський напрямок. 26 жовтня окупаційні війська розпочали масований артилерійський обстріл села Гранітне. Це спричинило втрати серед особового складу 93-ї ОМБр. Для придушення вогню сепаратистів командир бригади Дмитро Брижинський запросив застосування турецького безпілотника «Байрактар». Під керівництвом Брижинського дрон провів дорозвідку позицій ворога. Завдяки цьому вдалося виявити гаубичну батарею загарбників, які готувалися до ведення вогню по позиціях бригади. Тоді за наказом головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного вперше відбулося бойове застосування «Байрактару». Ударом БПЛА була знищена російська гаубиця Д-30, а інтенсивні обстріли Гранітного припинилися.

Повномасштабне вторгнення РФ

Саме бійці 93-ї бригади 24 лютого 2022 року взяли в полон перших російських окупантів — військових із 423-го гвардійського мотострілецького полку ЗС РФ. З лютого по кінець березня бригада обороняла Сумську область. За цей час бійці 93-ї ОМБр брали участь у боях за місто Охтирка, а 26 березня звільнили місто Тростянець. «Холодноярівці» вибили з Тростянця еліту російських сухопутних військ — Кантемирівську танкову дивізію. Цьому передувало ураження командного пункту разом із керівним складом 96-ї окремої розвідувальної бригади військ Росії ще в перші дні оборони Охтирки і боїв за Тростянець.

Наступну частину весни і майже все літо 93-тя ОМБр тримала критично важливий і в той же час найгарячіший напрямок на Харківщині — Ізюмсько-Балаклійський. На початку боїв на цьому напрямку по «холодноярівцям» били «Іскандерами», «Точками У», касетними боєприпасами, танками та ствольною артилерією. Однак бійцям бригади наприкінці березня вдалося звільнити село Гусарівка, знищивши приблизно 100 окупантів та 60 одиниць російської техніки, а на початку серпня — відтіснити окупантів за село Дібрівне і пересунути лінію фронту. А найголовнішим здобутком «холодноярівців» є те, що вони не дозволили армії РФ прорватися у Донецьку область з Харківщини і рушити в напрямку ключових міст Краматорськ та Слов’янськ.

Влітку 93-ю бригаду перекинули на Бахмутський напрямок. Тут бригада до грудня успішно обороняла міста Бахмут і Соледар, після чого її вивели на ротацію. Зараз «холодноярівці» повернулися у Бахмут і ведуть бої проти регулярних російських військ та найманців ПВК «Вагнера», завдаючи їм значних втрат і виснажуючи ворога перед майбутнім новим контрнаступом ЗСУ.

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала хронологію бойових дій на Харківщині за рік повномасштабної війни. Детальніше про це читайте тут.