Україна не торгує своїми громадянами, територіями чи суверенітетом, наша країна і без того втратила величезну кількість людей, військових та своєї української землі.

Росія загарбала українські території проти волі місцевого населення: люди чинять спротив, тікають у підконтрольні Збройним силам України регіони, відмовляються співпрацювати з окупантами.

Загарбники грабують українців: з окупованих територій вивозяться зерно, метал, обладнання, депортуються люди, зокрема, незаконно вивозяться до рф діти.

На початку вторгнення російська пропаганда заявляла, що не має наміру окупувати українські землі, але це виявилося брудною брехнею: на загарбаних територіях насаджується нова адміністрація, проводиться примусова російська паспортизація, є спроби включення в рублеву зону, здійснюється планомірна деукраїнізація.

Росії потрібні не окремі території, захоплені території це лише плацдарми, призначені для майбутнього знищення України як незалежної та суверенної держави.

Російське панування та опір в перспективі призведуть до ще більших гуманітарних катастроф, ніж теперішні бойові дії та лише швидка деокупація гарантуватиме мир і спокій на цій землі.

Виходячи з усього вищевикладеного, необхідно закликати наших світових та західних партнерів до ще більшого єднання та допомоги Україні, унеможливлення та виключення риторики щодо якихось проступок режиму путіна щодо територій та державного суверенітету України.

І тут нам потрібні уроки історії, звертаючись до британського прем’єр-міністра Невілла Чемберлена в Палаті громад, після укладення Мюнхенських угод з Гітлером в 1938 році Уїнстон Черчіль сказав: «Велика Британія та Франція повинні були обирати між війною та ганьбою, вони вибрали ганьбу, але в результаті вони отримають і те і інше».

Вибір України тільки один, це боротьба та перемога!