18:30, Сьогодні

Надійне джерело

Фільм-притча, дипломна робота режисера Леоніда Осики.

Фільм уперше в післявоєнному українському кіно працював з темою тілесності, оголеним чоловічим і жіночим тілом.

Коротка поетична притча про початок людського життя та місце людини у світі. З маси людських тіл на сонячному пляжі виокремлюється одна сім’я. Маленька дівчинка грає на березі моря, і воно стелиться перед нею наче вільна поетична стихія буття. Поруч – її батьки, їх присутність настільки природна, немов вода і пісок. А десь неподалік вирує буденне життя.

Кіностудія ім. Довженка 1965.

Режисер:  Леонід Осика, сценарій: Євген Хринюк, оператор: Михайло Бєліков, композитор: Володимир Губа. У ролях: Антоніна Лефтій, Геннадій Юхтін, Петро Голтвянський, Таня Малиш, Зоя Недбай 

Це перша співпраця Осики з Володимиром Губою, який працюватиме на всіх наступних фільмах Осики та стане одним із представників київського музичного авангарду.

Дипломна комісія не зарахувала її як дипломну роботу. Режисера публічно звинуватили в «екзистенціалізмі», «занепадництві», «запозиченнях у “нової хвилі”»

Сергій Параджанов настільки захопився фільмом, що жартома пропонував перейменувати київську кіностудію на честь Леоніда Осики.

Нагадаємо, українськекіно: що подивитись, — КАМІННИЙ ХРЕСТ