Біографічний фільм про легендарну українську поетесу та письменницю Лесю Українку.

В центрі сюжету стрічки — історія кохання Лесі Українки до Сергія Мержинського. Кінооповідання про чотири роки життя письменниці: 1897—1901

«Іду до тебе» було знято до 100-річного ювілею Лесі Українки за сценарієм Івана Драча, який до того виступив сценаристом двох шедеврів українського поетичного кіно – «Криниця для спраглих» (1964) та «Камінний хрест» (1968). Консультантом був Микола Бажан.

Подана у формі мозаїки спогадів стрічка показує різні етапи життя мисткині, де знаходиться місце як ліричній складовій, так і її міркуванням про національну ідентичність, духовність та взаємозв’язку між мистецтвом та життям, пишуть кінокрити кіностудії ім. Довженка.

Першочергово фільм мав знімати режисер Роллан Сергієнко, а роль Лесі грати акторка українського походження Ірина Купченко. Згодом Сергієнка змінив режисер Юрій Лисенко, який запросив на головну роль українську балерину Елеонору Стебляк. Врешті решт Лисенка також було знято з проєкту, а його місце, за протекцією Олеся Гончара, посів Микола Мащенко, який запросив російську акторку Аллу Демидову. Водночас головну чоловічу роль в фільмі виконав актор кіностудії Довженка – Микола Олялін. 

Разом з 27-річним оператором-дебютантом Олександром Ітигіловим, Мащенко обрав візуальний аскетичний стиль побудований здебільшого на крупних чорно-білих планах. Деякі критики вбачали в цьому навіть спорідненість з легендарною стрічкою «Жанна Д’Арк» Карла Теодора Дрейера. З останньою фільм Мащенко ріднять і чисельні християнські посилання, а також спроба увіковічити на екрані портретну іконічність своєї героїні. 

Фільм зазнав чисельних цензурних правок, Мащенку дорікали відсутністю чіткої ідеологічної складової. Втім стрічка вийшла на екрани в 1971 році. Вже за рік, в 1972 році, в Україні остаточно заборонять поетичне кіно, заарештують Стуса та почнуться нові хвилі репресій та заборон. 

Також в ролях знялись: Ольга Матешко, Клара Лучко, Юлія Ткаченко, Костянтин Степанков, Іван Миколайчук.