На головному харківському Меморіалі пам’яті загиблим у Другій світовій війні досі залишаються цифри 1941 замість 1939 та написи російською мовою.

Харківські активісти вже вкотре звертаються до міської влади з проханням привести до відповідності дати початку Другої світової війни на пам’ятних знаках. До того ж, на Меморіалі Слави у Лісопарку залишаються російськомовні написи, зауважили активісти руху «Деколонізація. Україна». 

МЕМОРІАЛ СЛАВИ

І тут досі на головному вході зазначено про початок війни в 41, а не 39 та абсолютно всі написи виконано російською мовою. Звернулися до міської ради з вимогою демонтажу російськомовних написів. Частину написів варто оновити українською, проте вже без радянських наративів.

Зокрема, співорганізатор руху Вадим Поздняков наголосив, що заміна цифр та написів становитиме мінімальні витрати для міського бюджету.

Меморіальний комплекс у Лісопарку відкрили 9 травня 1977 року. Центральний елемент — 18-метрова стела із зображенням Матері-Вітчизни з вінком у руках. Біля підніжжя горить Вічний вогонь. На території розташовані братські поховання радянських воїнів та підпільників.

Окремо активісти звернули увагу, що при в’їзді у місто в районі П’ятихаток досі не дерусифіковані написи «Харків».

Маємо питання до міської влади, чому досі не українізовано напис? Звернулися з вимогою виправити це негайно.

ПАМ’ЯТНИК СТУДБАТІВЦЯМ

До того ж, у деколонізаторів є претензія до керівництва Харківського національного університету ім. Каразіна — встановлений біля вишу пам’ятний знак студентам, які вирушили на захист країни у період Другої світової війни, також має ознаки радянської ідеології — тобто дати початку Другої світової війни позначені як 1941 рік, а не 1939.

Маємо питання до керівництва найбільшого харківського університету — ХНУ імені Каразіна. Вам важко було за ці 4 роки 41 замінити на 39? Об’єкт у самому серці Харкова.

Активісти також вимагають демонтажу цих цифр.

Пам’ятник студентам ХДУ — добровольцям студентського батальйону — це скульптура на Майдані Свободи, присвячена подвигу студентів Харківського університету імені Горького, що записалися на самому початку радянсько-німецької війни добровольцями в діючу армію і вирушили в липні 1941 року на фронт. Переважна більшість студентів загинуло в боях в районі Білої Церкви і при обороні Москви восени 1941 року.

Нагадаємо, він звільняв Харків: встановлено меморіальну дошку Петру Болбочану