«На північ від Харкова українці розширюють своє проникнення до російського кордону в районі Стариці та б’ються з БТГр 200-ої мотострілецької бригади в Терновій. Водночас надходять повідомлення, що українські спецпризначенці перетнули Сіверський Донець десь південніше і лушпарять російські позиції від Лосівки до Шевченкового на сході та аж до Гонтарівки на півдні (усі ці місця на схід від Сіверського Дінця). Більше того, російські джерела повідомляють про [український – перекл.] понтонний міст через річку та що українці просуваються на Вовчанськ. Не знаю, наскільки це правда, але ми точно дізнаємось найближчим часом.

Вздовж Сіверського Дінця тривають запеклі та безперервні артилерійські обстріли з обох боків, але, схоже, жодна із сторін не просувається. Принаймні, якщо не брати до уваги Сєверодонецьк. Як виявилося, росіяни увійшли в село Сиротине, що на південній околиці Сєверодонецька, бо сьогодні вранці український Генштаб повідомив, що [українці — перекл.] витісняють їх [звідти — перекл]. Враховуючи, що російська армія укріпилась на руїнах Рубіжного і контролює принаймні половину Воєводинки, думаю, це добре демонструє, як сильно росіяни тиснуть на Сєверодонецьк.

Настільки ж серйозною, і це є ще однією з причин даного “позапланового звіту”, є ситуація в районі Попасної. Протягом останніх двох днів росіяни захопили Олександропілля на північ від Попасної, досягли Пилипчатиного, на захід від Попасної, і просунулись на південь, де захопили Новозванівку. Завдяки цьому вони розширили прорив Лінії розмежування приблизно на 4–5 км і скоро перейдуть до маневрової війни.

Судячи з численних звітів, видається, що досягнута домовленість про повну евакуацію українського гарнізону. Вчора командир гарнізону Денис Прокопенко оголосив, що захисники Маріуполя виконали своє завдання, протримавшись 82 дні, і тепер настав час їх евакуювати. Майже одночасно із цим повідомленням “вишестоящіє органи” у москві оголосили про свою згоду на виведення поранених українських військових з Азовсталі до Новоазовська (містечко на Донеччині, утримується сепаратистами).

Це може означати, що битву за Маріуполь завершено, вона закінчилася українською поразкою та евакуацією гарнізону. Не дивує той факт, що в Україні вже шириться буремна реакція, включно зі звинуваченнями у зраді, ганьбі та подібному. Не дивує і той факт, що Зеленський та його уряд намагаються пояснити, що важливо було вберегти досвідчених військових…

Не можу не погодитися з ними: надто легко патякати про “героїв” та жалітися на зраду – сидячи за сотні, якщо не тисячі кілометрів [від Азовсталі]. Ніхто з нас не ніс там варту і не бився понад 80 діб проти кількісно більших російських сил, ризикуючи своїми кінцівками та життями, – це робили військові полку “Азов”, 36-ї бригади морської піхоти, тероборони, прикордонників, КОРД та окремих місцевих поліцейських. І вони билися до тих пір, поки боротьба не втратила сенс.

Вранці 16-го травня Миколаїв накрили з “Ураганів”: у відповідь українська артилерія вдарила по аеродрому у Чорнобаївці.