В Україні ринок електронних сигарет за останні роки виріс у повноцінну індустрію з мільярдними оборотами. Попри посилення законодавства, заборони та штрафи, продажі не лише не зникли — вони дедалі більше переходять у тінь.

Що таке вейпи і чому їх вважають небезпечними

Вейпи або електронні сигарети — це пристрої, які нагрівають спеціальну рідину з нікотином і ароматизаторами, утворюючи аерозоль. Саме його вдихає користувач. На відміну від традиційних сигарет, тут немає процесу горіння, однак це не робить їх безпечними.

Масове поширення в Україні вейпи отримали приблизно у 2016–2019 роках. Спочатку їх позиціонували як альтернативу звичайному курінню, більш безпечні чи навіть загалом безпечні, але дуже швидко вони стали окремим продуктом, особливо популярним серед підлітків і молоді.

За даними медиків, ситуація виглядає тривожно, до 40% підлітків 13–15 років уже пробували вейпи. Через це середній вік першого контакту з нікотином знижується. Але проблема не лише в цьому, а яку загрозу несуть самі вейпи. 

Лікарі наголошують: головна небезпека — у системному впливі на організм.

Формальдегіди у складі сумішей впливають на центральну нервову систему, сприяють зміні функцій мозку, що може призводити до погіршення пам’яті, здатності до навчання, різких змін настрою тощо. Токсичні пропіленгліколь та рослинний гліцерин здатні викликати пошкодження клітин у багатьох тканинах, а ацетальдегід також може спричинити серйозні зміни тканини легень. Вони збільшують ризики та підвищують ймовірність онкологічних захворювань, зазначається в попередженні МОЗ. 

Серед ключових ризиків:

• швидке формування нікотинової залежності;
• ураження легень через вдихання продуктів нагрівання;
• підвищення ризику серцево-судинних захворювань;
• токсичний вплив ароматизаторів і хімічних сполук.

Окрему стурбованість викликають так звані карбоніли — речовини, які утворюються під час нагрівання рідини. Вони можуть пошкоджувати дихальні шляхи та накопичуватися в організмі.

Дослідження медичних записів понад 4 мільйонів осіб показало, що у вейперів ризик виникнення ХОЗЛ на 50% вищий, ніж у тих, хто не має цієї звички. Хвороба є невиліковною, і більшість пацієнтів живуть не більше десяти років після встановлення діагнозу.

Фактично, медична спільнота дедалі частіше говорить про нову хвилю нікотинової залежності, яка формується саме через електронні сигарети.

Заборони 2024–2026: як держава намагалась реагувати

Активне зростання ринку змусило державу поступово вводити обмеження. В Україні прийняли Закон № 1978‑IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», яким ввели поступові обмеження. 

2024 рік став переломним. Із липня було заборонено виробництво, імпорт і продаж ароматизованих електронних сигарет. Також місцева влада у великих містах почала обмежувати продаж у кіосках і тимчасових спорудах. 

У 2025 році правила стали жорсткішими.З’явилися суттєві штрафи — до 50 тисяч гривень за порушення правил торгівлі. Була повністю заборонена реклама вейпів, включно з просуванням у соцмережах та стимулюванням продажів.

Окремо почали розглядати законопроєкти про повну заборону електронних сигарет як таких.

У 2025–2026 роках держава почала закривати “сірі зони”, прийнято закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Було заборонено навіть безкоштовне розповсюдження компонентів для рідин. Також запроваджені штрафи — від 24 тисяч гривень — за незаконний обіг так званих «самозамісів». Адже раніше покупець платив лише за легальний інгредієнт, все інше отримував начебто у подарунок. 

Втім, попри всі обмеження, повної заборони ринку станом на 2026 рік не існує. Це створює простір для напівлегальних схем.

Як продавці обходять заборони

По-перше, ринок активно мігрував в онлайн: продажі через Telegram-канали; закриті чати для постійних клієнтів; доставка без чеків і документів. Так само, як це працює з контрафактним алкоголем, про схему розповсюдження якого писали 057.ua

Але в такій формі торговці вейпами втрачають знану частину прибутків. Адже замовлення найчастіше роблять затяті курці, а приток нових клієнтів-підлітків відбувався сама через торгівлю в кіосках та магазинах, за принципом йшов, побачив, купив. 

Й з цього року попри всі заборони, кіоски з продажу вейпів, як й нелегальних сигарет та алкоголю, знову почали з’являтися в Харкові. 

Й це вже не про торговців, які маскуються під продаж аксесуарів або електроніки. Це яскраві привабливі, заліплені рекламою кіоски. Часто в спальних районах та на торгових майданчиках поруч з нелегальними сигаретами й алкоголем. Й яких так само не помічають правоохоронці. 

Хто стоїть за вейп-бізнесом

За оцінками експертів, тіньовий сегмент ринку вже оцінюється у мільярди гривень. Державний бюджет щороку недоотримує до 5 мільярдів гривень податків.

Зовні ринок виглядає як мережа невеликих магазинів або островів у торгових центрах. Проте за цією простотою ховається багаторівнева структура.

Основні прибутки формуються на етапі постачання. Значна частина продукції надходить із Китаю та країн ЄС.

У великих містах працюють цілі мережі точок, часто оформлені на різних фізичних осіб-підприємців. Це дозволяє уникати великих штрафів і швидко закривати проблемні точки.

Після заборони ароматизованих рідин в Україні почали з’являтися локальні виробництва — від напівлегальних цехів до «гаражного» формату.

Але зрозуміло, що без наявності «криш» всі ці схеми були  неможливи.