Історія унікальної 25-ї повітрянодесантної бригади ЗСУ, яка звільняла Харківську область.

25-а окрема повітрянодесантна бригада — це військове з’єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Вона базується у селищі Гвардійське Дніпропетровської області. Ця бригада є унікальним з’єднанням українських десантних військ, оскільки лише вона здатна десантуватися парашутним способом у повному складі і разом з технікою. І саме її бійці на початку повномасштабного вторгнення не дали росіянам з Харківщини прорватися на Дніпропетровщину, а потім обороняли і звільняли область від окупаційних військ.

Редакція сайту 057 розповідає історію унікальної 25-ї повітрянодесантної бригади ЗСУ, яка звільняла Харківську область.

Експериментальний літак Ан-70 і польсько-український батальйон у Косово

У 1992 році після розпаду Радянського Союзу 217-й Гвардійський парашутно-десантний Свірський Ордена Кутузова III ступені полк у складі 98-ї дивізії Збройних сил СРСР передали у підлеглість Міністерства оборони України. Згідно з наказом Міноборони, до 1 грудня 1993 року у місті Болград Одеської області повинна була сформуватися 1-а аеромобільна дивізія Збройних сил України на базі 98-ї дивізії, а з 217-го полку — 25-а окрема повітрянодесантна бригада.

7 травня 1993 року нову бригаду почав формувати виконуючий обов’язки першого командира бригади Василь Мостика, який до цього займав посаду заступника командира — начальника парашутно-десантної служби 217-го полку 98-ї дивізії. 24 травня 1993-го Міноборони України своїм наказом призначило підполковника Івана Альощенка повноцінним командиром 25-ї бригади. Саме Альощенко продовжив формування бригади.

5 червня 1993 року особовий склад 1-ї аеромобільної дивізії ЗСУ прийняв присягу на вірність українському народу. 1 грудня 1993-го був закінчений процес формування 25-ї повітрянодесантної бригади у складі 1-ї аеромобільної дивізії. З того часу бійці бригади приймали участь у міжнародних навчаннях, миротворчих місіях, розмінуваннях, ліквідації наслідків аварій та катастроф.

З травня по липень 2002 року 25-у повітрянодесантну бригаду 1-ї аеромобільної дивізії ЗСУ передислокували у селище Гвардійське Дніпропетровської області. 16 липня 2002-го другий президент України Леонід Кучма вручив бригаді бойовий прапор та надав їй назву Окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади. 8 листопада цього ж року наказом міністра оборони України Володимира Шкідченка 25-у бригаду вивели зі складу 1-ї аеромобільної дивізії та передали до складу 6-го гвардійського армійського корпусу.

У серпні 2008 року особовий склад бригади приймав участь у військовому параді у Києві з нагоди 17-ї річниці Незалежності України. Бійців бригади високо оцінили третій президент України Віктор Ющенко і міністр оборони України Юрій Єхануров.

З 1 по 21 грудня 2008 року офіцери 25-ї бригади прийняли участь у випробуванні експериментального зразку українського військово-транспортного літака Ан-70. Загалом з нього було зроблено 85 експериментальних стрибків.

Для виконання миротворчих місій в Косово на базі 25-ї бригади сформували польсько-український батальйон, який проходив підготовку з травня по вересень 2008 року. І з 1 жовтня 2008 року по 15 квітня 2009 року 25 офіцерів, 9 прапорщиків та 113 військовослужбовців бригади за контрактом в складі цього батальйону виконували миротворчі місії в Косово.

Прорив з окупованого Криму і звільнення Слов’янська

Станом на кінець лютого 2014 року, коли почалася російська агресія, лише один батальйон 25-ї бригади був цілком боєздатним — 1-й повітрянодесантний батальйон, який регулярно залучалися до участі у різних навчаннях. Навіть у такому стані бригада була однією з найбільш дієздатних у тодішніх Збройних сила України, оскільки найменш боєздатні військові частини не могли виставити навіть незначний підрозділ.

У 20-х числах лютого 2014 року розвідувальна рота 25-ї повітрянодесантної бригади ЗСУ вирушила в Крим на навчання, що відбувалися в районі села Перевальне. Під час анексії півострова бійці бригади були заблоковані російськими військовими. Однак десантники змогли прорватися і зі зброєю та технікою повернутися на материк вже після окупації Криму.

У квітні 2014 року неповний 1-й батальйон 25-ї бригади, в якому значна частина військовослужбовців була контрактниками, посилений батареєю САУ 2С9 «Нона», вирушив на кордон з РФ в Донецькій області в районі міста Амвросіївка. Вже на місці батальйон доукомплектовувався резервістами. На кордоні з РФ бійці батальйону перебували до червня. На основі 2-го батальйону 25-ї бригади сформували батальйонно-тактичну групу, частину якої направили в Херсонську область, а частину — на полігон «Широкий Лан» під Миколаєвом. Формування 3-го батальйону 25-ї бригади, крім командної ланки, відбувалося винятково за рахунок мобілізованих бійців. У квітні цей батальйон за підтримки самохідної артилерійської батареї одразу після появи угруповання російського терориста Ігоря Стрєлкова-Гіркіна у Слов’янську висунувся з пункту постійної дислокації і направився під окуповане місто.

З початку Антитерористичної операції на Донбасі 25-а бригада стояла поблизу Слов’янська і обороняла Луганський аеропорт. 3 червня 2014 року бригада звільнила місто Лиман на Донеччині. Вже 9 червня зведена рота десантників й нацгвардійців обороняла блокпост на Краматорськ.

14 червня 2014 року проросійські бойовики «ЛНР» із ПЗРК «Ігла» збили важкий військово-транспортний літак Іл-76, який заходив на посадку в Луганський аеропорт. На борту літака знаходились 40 десантників 25-ї бригади ЗСУ та 9 членів екіпажу — усі вони загинули.

19 червня 2014 року бригада звільнила селище Ямпіль і село Закітне Донецької області. Це дозволило перерізати шляхи постачання «Слов’янського гарнізону» сепаратистів, що стало початком їх кінця у північній частині Донеччини.

5 липня 2014 року 25-а бригада відбила атаку колони важкої техніки проросійських бойовиків на 5-й блокпост під Слов’янськом. В результаті бою велика частина сепаратистів була ліквідована, а їх техніка — спалена. В той же день десантники разом з іншими формуваннями звільнили Слов’янськ.

Наприкінці липня командування АТО поставило нову задачу 25-й бригаді — утримати околиці міста Шахтарськ Донецької області. Це було необхідно для того, щоб «пробити коридор» і вивести частини ЗСУ та Держприкордонслужби, які тримали оборону на кордоні і піддавалися постійним обстрілам з території РФ. 26 липня частина бригади обійшла місто Дебальцеве і, вступивши в бій, дала іншій частині пройти далі. По дорозі десантники знищили кілька блокпостів сепаратистів, а вже вранці 27 липня ліквідували опорний пункт ворога на кургані Могила Гостра і зайняли південно-східну околицю Шахтарська. Закріпившись у місті, бійці бригади витримали дуже непростий бій проти в рази переважаючого в особовому складі і техніці противника. Це дозволило прикордонному угрупованню успішно відійти.

Вранці 31 липня 2014 року десантники здійснили прорив в сторону траси «Торез-Шахтарськ» з метою зайняття вигідних позицій за містом і перерізання цієї стратегічно важливої ​​транспортної артерії. Під час відходу бійці бригади потрапили у засідку та понесли важкі втрати.

1 серпня 2014 року 25-а бригада досягла селища Контарне. Там бійці бригади зайняли та протягом 1-7 серпня утримували тактично вигідний рубіж. Це дозволило обмежиnи постачання боєприпасів та інших матеріальних засобів бойовиків в напрямку Донецька. В подальшому у зв’язку з погіршенням обстановки було прийнято рішення про відведення десантників з цього рубежу.

12 серпня 2014 року 25-а бригада знищила блокпост проросійських сепаратистів і звільнила місто Вуглегірськ на Донеччині. Вже наступного дня десантники деокупували селища Олександрівське, Ольховатка та Булавинське. Це дало змогу звузити коло ізоляції та блокувати місто Горлівка зі східного напрямку, а місто Єнакієве — з півночі.

16 серпня 2014 року бійці бригади звільнили місто Жданівка Донецької області. Також десантники в районі цього міста та селища Нижня Кринка створили плацдарми для подальших дій у напрямку міста Зугрес і перекриття траси Н-21, яка з’єднує Донецьк та Луганськ, що фактично була єдиним шляхом постачання боєприпасів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів угрупованню сепаратистів в районі Донецька. Вже через 3 дні частина десантників тримала оборону на Савур-Могилі, яку штурмували значно переважаючі сили ворога.

З 18 по 26 січня 25-а бригада брала участь в боях за Донецький аеропорт, а також в районах «Вовчого мосту», селища Спартак, позиції «Зеніт» та шахти Бутівка.

Після підписання других Мінських домовленостей і «стабілізації» лінії фронту бригада продовжувала виконувати різноманітні бойові завдання в районі проведення АТО/ООС. Наприклад, у 2019 році десантники тримали позиції у Луганській області.

Спасіння Дніпропетровщини і звільнення Харківщини

На початку повномасштабного вторгнення РФ 25-а бригада прийняла перший бій на околицях міста Авдіївка Донецької області і відбила масований російський штурм, стримавши окупантів. Також бригада тримала оборону у місті Волноваха на Донеччині.

5 березня 2022 року сили зведеного підрозділу бригади зупинили колони ЗС РФ, які намагалася прорватися у бік Дніпропетровщини зі сторони міста Балаклія на Харківщині.

В наступні місяці десантники тримали позиції під Бахмутом і Слов’янськом, билися на Вугледарському напрямку та не допустили прориву росіян на Лисичанському напрямку, вели бої на адміністративній межі Харківської і Донецької областей в районах сіл Долина, Довгеньке та інших населених пунктів.

У вересні 2022 року 25-а бригада приймала активну участь у масштабному контрнаступі ЗСУ на Харківщині. Саме її бійці звільнили місто Балаклія і «пробили коридор» для заходу українських військ в місто Ізюм, яке було головною базою матеріально-технічного забезпечення армії РФ в Харківській області. Десантники першими вийшли на околиці Ізюма та з двох флангів з боями зайшли у місто. До цього бригада звільнила село Волохів Яр.

Далі 25-а бригада просувалася у напрямку міста Лиман на Донеччині. Там десантники зуміли взяти російські війська в кільце і замкнути ворога в «котел». У результаті Лиман був звільнений. Крім того, бійці бригади деокупували село Ямполівка. В подальшому десантники звільняли населені пункти в Луганській області.

За час повномасштабної війни бійці бригади зарекомендувала себе як вправних захисників українського неба. Тільки на кінець 2022 року десантники збили більше 30 російських повітряних цілей: 20 літаків, 7 вертольотів, 7 безпілотників та крилатих ракет.

Зараз 25-а бригада нищить окупаційні війська у Луганській області, в тому числі на Кремінському напрямку.

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію 127-ї бригади ТРО ЗСУ міста Харків. Детальніше про це читайте тут.