10 березня в Україні відзначають день Державного Гімна. Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня. Державний Гімн є одним із символів державної символіки і ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.

Редакція 057 зібрала декілька фактів про державний славень.

Хронологія визнання

• 10 березня 1865 року у польському Перемишлі вперше публічно прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Протягом багатьох років твір був неофіційним гімном українського народу, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Карпатської України.
• 15 січня 1992 р.Державним Гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно «Музична редакція» Державного Гімну була прийнята Верховною Радою України 
• 6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цей закон підтримали 334 народних депутати з 433.
• 7 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову про встановлення 10 березня Днем Державного Гімну України.

Перші виконання та публікації

• Спочатку авторство твору приписали Тарасу Шевченку. Пісня прозвучала 10 березня 1865 року в перемишльській залі «Під Провидінням» як завершальний номер концерту, присвяченого роковині смерті Тараса Шевченка, через що її авторство спочатку приписували Кобзарю.

Про історію створення пісні приятель Чубинського Леонід Білецький згадував так:

«Київська українська громада дружила з сербами та болгарами, що навчались в університеті, і запрошувала їх часом до себе на вечірки. На одній із таких вечірок співали сербську хорову пісню, у якій були слова «серце біє і крев ліє за свою свободу». Чубинському дуже сподобалася ця пісня. Він раптом щез, а згодом вийшов зі своєї кімнати з написаним віршем «Ще не вмерла Україна» на мотив сербської пісні. Тут же під керівництвом Павла Платоновича хор розучив цю нову пісню у спільному запалі».

Перша публікація вірша Чубинського у львівському журналі «Мета» 1863 р.

• Вперше «гімном русько-українським» пісню назвали у 1891 році в збірці Остапа Нижанківського «Слов’янські гімни». 
• Перший запис гімну України датований 1910 роком, коли оперний співак Модест Менцинський записав його для платівки, що вийшла на лейблі Deutsche Gramophon.
• Вперше після заборони у Радянському Союзі «Ще не вмерла Україна» було публічно заспівано 24 вересня 1989 року на головній сцені фестивалю «Червона рута». 
• Державному гімну присвячено дві ювілейні та пам’ятні монети України. 2005 року, до 140-ї річниці першого виконання гімну, в обіг увійшла срібна монета «Державний гімн України» номіналом 10 гривень містила стилізоване зображення прапору України та перші рядки нот державного гімну. 2022 року в серії «Українська держава» вийшла монета «Наш гімн» номіналом 5 гривень. На аверсі було зображено ноти гімну на тлі гілки калини із червоними ягодами, а на реверсі — козака Мамая під стовбуром дуба.

Державний Гімн України

 Слова: Павло Чубинський, С. Данилович, музика: Михайло Вербицький

Ще не вмерли України, і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

 Душу, тіло ми положим за нашу свободу.

 І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кровавий від Сяну до Дону

В ріднім краю панувати не дамо нікому;

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

Приспів.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,

За Карпати відоб’ється, згомонить степами,

України слава стане поміж народами.