На вулиці Сковороди, 79 у Харкові триває незаконне будівництво ресторану біля пам’ятки архітектури «ГІГАНТ».

Зводять ресторан власники відомого у Харкові гастропабу Zori (розташований на Нових Будинках). Саме сім’я Балаян викупила цю земельну ділянку ще до повномасштабного вторгнення рф. Нещодавно власники земельної ділянки активізували роботи на цьому місці і завезли плити перекриття, залізний каркас уже готовий.  

Тут хочуть збудувати двоповерховий ресторан на 400 кв. метрів. За будівництвом стоять власники гастропабу ZORI, які нещодавно відкрили аналогічні ZORI у США, — розповіли у Харківському антикорупційному центрі.     

Забудовники отримали необхідні дозволи від профільного департаменту міськради. Їм погодили будівництво висотою 25 метрів.

«У 2003 році цю ділянку біля “Гіганта” взяла в оренду Нателла Одарюк, дружина колишнього керівника МНС (зараз ДСНС). У 2011 році за певною схемою вона отримала дозвіл на придбання цієї ділянки, а у 2019 році продала її пані Анжелі Андрян. Зараз тут будує сім’я Балаян. Наскільки я знаю, планується другий ресторан Zori. У 2023 році департамент міськради видав їм містобудівні умови й обмеження, що дозволяє забудувати 100 % ділянки на висоту 25 метрів. Думаю, це перекриє по висоті весь “Гігант”. Це загрожує існуванню “Гіганта” і спотворить архітектурний ансамбль”, – розповів співзасновник ХАЦ Дмитро Булах.

Зупинити будівництво на цьому етапі легко, — каже архітектор Віктор Дворніков.

“Це варварський підхід, де на існуючу червону лінію виноситься об’єкт, що трактується як тимчасовий (літні майданчики) і нам намагаються сказати те саме, що ми тут ненадовго. Але це об’єкт капітального будівництва. Це клас довговічності більше 50 років. Якщо він буде зведений, знести його буде складно. Зараз ми у тій точці, коли можемо все виправити. Але якщо ні, то залишимо це нашим дітям, чого не можна робити. Окрім порушень законодавства, йдеться про знецінення громади в інтересах малої групи людей. Ми не згодні з цим”, – впевнений Дворніков.

Це історичний ареал Харкова, тому будівництво поруч із пам’яткою — незаконне і може нашкодити їй. Тож архітектурна спільнота, ХАЦ та НТУ “ХПІ” намагаються зупинити його. Свою позицію ректор університету Євген Сокол висловив у документі, де зазначив, що зведення багатоповерхової забудови заважатиме навчальному процесу, мешканцям гуртожитку і Національний технічний університет «ХПІ» виступає проти незаконного будівництва.

Навіщо ресторан там, де можна випити кави просто неба? Під таким гаслом харківців запрошують на пікнік.

Він відбудеться сьогодні, у суботу, 8 лютого, о 13:00. Адреса: вул. Сковороди, 79.

Довідка: у 1930 р. із відкриттям Харківського інженерно будівельного інституту й збільшенням плану набору постала проблема житла для студентів. На той час вони мешкали в будівельних бараках та при церкві на території Харківського Єпархіального училища по вул. Артемівській (з 1943 р. — вул. Артема, зараз вул. Алчевських), яка межувала з міським кладовищем. На будівництво нового гуртожитку для проживання 2500 студентів, надали 2,3 млн при потребі 10 млн крб. У 1929 р. почалося будівництво так званого «Дома пролетарского студенчества No 1» за проектом О. Г. Молокіна і Г. Д. Іконнікова, які у 1927 р. виграли закритий конкурс, оголошений Главсоцстрахом.

Споруда нового гуртожитку мала характерні для конструктивізму великі площини скління та горизонтальну розбивку фасадів. Конструкція складалася із чотирьох зсунутих одна до одної п’яти- та шестиповерхових секцій, які було відзеркалено та пов’язано між собою центральною, дев’ятою секцією. Будівля мала проїзди. У напівкруглих стиках корпусів знаходились сходи, а розбіжності об’ємів давали змогу освітлювати коридори природним світлом. Комунальні вузли було поєднано у блоки. Особливу увагу приділено гігієнічним нормам забезпечення побуту. У підвальних приміщеннях було запроектовано лазні, пральні тощо. У будинку були влаштовані кімнати санітарного обстеження, стаціонарного лікування, дезінфекції та ізоляції хворих.

У 1931 р. «Дом пролетарского студенчества No 1» по вул. Пушкінській було відкрито як головну споруду комплексу, прозвану «Гігантом» завдяки її неймовірному розміру. Комплекс містився в існуючій забудові Харківського Єпархіального училища між вул. Пушкінською та вул. Артемівською.

Усі будівлі нових гуртожитків у конструктивістському стилі гармонійно формували загальний архітектурний образ. У повоєнні роки «Гігант» потребував відновлення та реконструкції. Роботи розпочали у р. та продовжили у 1957 р. під керівництвом Н. М. Підгорного і А. М. Покорного. Комплекс втратив своє конструктивістське обличчя та постав у новій архітектурі «сталінського стилю», що відповідало духу того часу. Містобудівна концепція студмістечка збереглася, з’явилися нові корпуси, змінилися внутрішні дороги. Як і у 1930-х роках, у 1957 р. будівельні роботи на «Гіганті» виконували самі студенти й студентське громадське товариство — комітет по покращенню побуту учнів. (За матеріалами сайту Конструктивізм. Харків)

Нагадаємо, Харкову повернули 11 гектарів землі біля Лісопарку вартістю понад 60 мільйонів гривень