Десять цікавих фактів про Революцію Гідності.

20 лютого в України відзначають День Героїв Небесної Сотні. Саме завдяки героїчному подвигу цих людей змінився перебіг історії країни. Ціною власного життя вони відстояли свободу країни та її європейський вибір. Більше трьох місяців українці протистояли на Майдані злочинному режиму Януковича і зуміли його повалити. Тоді почалася сучасна боротьба за незалежність України.

Редакція сайту 057 розповідає десять цікавих фактів про Революцію Гідності.

«Революційний місяць»

Початок Революції Гідності збігся з дев’ятою річницею Помаранчевої Революції. Увечері 21 листопада 2013 року почалися протести проти рішення уряду Азарова про призупинення процесу євроінтеграції України, а 22 листопада 2004-го люди вийшли на мітинг проти фальсифікацій результатів президентських виборів того ж року. Цікаво, що в обох випадках українці протестували проти однієї і тієї ж людини — Віктора Януковича.

Стометровий лист «донецькому султану»

27 листопада активісти на Майдані Незалежності написали стометрового листа «донецькому султану» — Віктору Януковичу. У листі були заклики обрати євроінтеграцію, пояснення, чому в Європі краще, ніж в Росії, а також поради і скарги президенту та уряду.

Мільйон протестувальників у Києві

8 грудня 2013 року в Києві пройшов «Марш мільйонів». На Майдані Незалежності відбулось Народне Віче, в якому брали участь понад мільйон людей. На віче було прийнято рішення про початок блокування Адміністрації президента, будівлі Кабміну та інших установ.

Перший набат з 1240 року

У ніч з 10 на 11 грудня численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили першу спробу розігнати протестувальників на Майдані. Тоді Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони. На ті дзвони з усього міста прибували люди. Останній раз таке відбувалося у 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда.

200-тисячний хор

14 грудня на Майдані Незалежності зібралися близько 200 тисяч людей. Вони всі разом без жодного керування зі сцени заспівали державний гімн України, а для візуальної картинки використали «вогні» мобільних телефонів та ліхтариків.

«Стіна плачу та боротьби»

В середині грудня на Майдані мітингувальники створили свою «Стіну плачу та боротьби». Це була огорожа, зроблена із сотень дерев’яних брусків. На кожному з них було написано назву населеного пункту, з якого приїхали люди до Києва.

«Вогнехреща»

19 січня 2014 року стало переломним моментом, коли мирний протест проти влади Януковича перейшов у відкрите збройне протистояння. Зранку на Народному Віче зібралися десятки тисяч протестувальників, щоб висловити своє обурення «диктаторськими законами», прийнятими Верховою Радою 16 січня. Розчаровані безрезультативністю віче і нерішучістю політичного проводу Майдану, мітингувальники вирушили до Верховної Ради виразити свою незгоду з рішенням нардепів. На початку вулиці Грушевського дорогу їм перекрили підрозділи внутрішніх військ і «Беркута». Однак майданівці були рішуче налаштовані і пішли на штурм позицій силовиків, розпочалося жорстоке протистояння с міліцією. Пізніше протистояння на Грушевського почали називати «Вогнехреща».

Пастка «Беркута»

20 лютого 2014 року біля 09:00 «Беркут», який всю нім штурмував «Майдан», несподівано покинув зайняті позиції і рушив у напрямку Інститутської вулиці. Майданівці сприйняли це як відступ і, пішовши слідом, потрапили у пастку — під прицільний вогонь. Кількість загиблих миттєво зросла до десятків. Люди гинули від пострілів у шию, голову та груди. Снайпери стріляли навіть у медиків та священників.

Підтримка у понад 20 країнах

Кампанії солідарності та підтримки Революції Гідності пройшли у понад 20 країнах. Вони відбулися у різних містах США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі, Австрії, Австралії, Бельгії, Грузії, Естонії, Литві, Норвегії, Швеції та Чехії.

Найбільша проєвропейська демонстрація в історії

Тодішній прем’єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт назвав Євромайдан найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС. Це був найтриваліший мітинг останнього часу, який не закінчувався більше 90 діб. Наприклад, у 1989 році протести проти комуністичного режиму в Чехії та Словаччині тривали 42 дні.

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію виникнення Пленахівської вулиці у Харкові. Детальніше про це читайте тут.