Харків’яни люблять відкривати для себе нові місця, зокрема на заході України, одному з найпопулярніших маршрутів подорожей.

Івано-Франківськ — це одне з міст, які точно варто подивитися і прогулятися ним. По колишньому Станіславову цікаво ходити пішки, щоби побачити красиву архітектуру, цікаві будинки, парки та палаци.

Безумовно, перший об’єкт відвідин у місті — центральна площа Ринок та розташована на ній Ратуша. Франківська ратуша, одна з трьох в Україні побудована у стилі конструктивізму, а її висота становить 49.5 метрів. Це єдина споруда громадського призначення в Україні з позолоченим верхом.

Неподалік площі Ринок зазирнить на найменшу вуличку Івано-Франківська – вулиця Івана Труша (між пл. Ринок та вул. Лесі Українки), її довжина становить 65 метрів, а ширина – 6 метрів, і вона встелена давньою бруківкою.

Хоча б раз варто заглянути у місцеві храми. Наприклад, Собор Воскресіння Христового, колегіальний костел Пресвятої Діви Марії, Кафедральний Собор Покрови Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви. 

Крім цього, неможливо обійтися без Стометрівки, центральної вулиці.  У Франківську це – вул. Незалежності, але її майже ніхто так не називає, у народі прижилася назва «Стометрівка» або ж «Сотка». Протяжність «Сотки» близько 500 метрів, існують різні теорії, чому саме таке найменування поширилося. «Стометрівка» милує око гарною архітектурою, фонтанами, крамницями, книгарнями, затишними кав’ярнями, ресторанами. Тут відбуваються всі основні події міста.

Саме на якій розташована Фортеця Бастіон. Це фортечна галерея, яка збудована біля залишків старовинного муру Станіславського замку. Фортеця була збудована у 1662 році на замовлення Андрія Потоцького. Архітектори бастіону вдало поєднали рештки оборонної споруди із новим комплексом, який виник у 2002 році.  Тут розташовані крамнички та картинна галерея.

Гарним місцем перепочинку стане невеличкий сквер Міцкевича, який розташований на однойменній площі. Тут знаходиться пам’ятник відомому польському поету Адаму Міцкевичу, він не бував у місті, але на честь нього у 1870-х роках виникла площа. Цікавим є те, що з того часу назва не змінювалася, таке рідко буває. 

Можете також відпочити у парк ім. Т. Г. Шевченка. Колись – Звіринецька діброва, куди Потоцькі запрошували своїх гостей на прогулянки і полювання. 

Звертайте увагу на ковані скульптури. Усі вони мають різні локації і розкидані по центральній частині міста: «Дерево щастя» (вул. Незалежності), «Арка міського права» (майдан Шептицького при спуску на вул. Низову), «Круговерть ковальських міст» (вул. Низова), Алея кованих скульптур (вул. Шевченка) тощо.