Рівне — затишне, комфортне, зелене, квітуче місто через яке протікає річка Устя.

Перша відома письмова згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства датована 1283 р. Проте, як стверджують місцеві археологи, Рівне на 250 років старіше. Під час останніх досліджень місцеві науковці відшукали будівлі, керамічний посуд, залишки зброї і будівель, датованих 10 століттям.

Рівне є значним осередком культури держави — тут працюють театри (обласний муздрамтеатр, ляльковий і декілька театрів-студій), філармонія, зал камерної та органної музики, низка музеїв, палаців і будинків культури, кінотеатрів, численні бібліотеки; у місті є декілька парків та зоопарк.

Костел Святого Антонія (нині — зал камерної та органної музики),вул. Соборна, 137.Костел зведений в стилі неоготики в кінці XIX ст., спорудженням керував польський архітектор Костянтин Войцеховський. 

Лише в 1900 році закінчений при спонсоруванні Романа Даміана Сангушко (1832 – 1917) храм святого Антонія нарешті відчинив свої двері перед парафіянами, яких в кращі часи було до семи сотень чоловік, а духовенства – до десяти. Переживши, хоч і в дещо постраждалому стані, дві світові війни ХХ століття і кожен раз відроджуючись ще кращим, перед кривавими радами католицька святиня Рівне не встояла – на початку 1950-х її остаточно закрили, майно розграбували, вежі центрально фасаду і унікальне внутрішнє оздоблення (вітражі, фрески, крипти, орган) знищили, віддавши саму будівлю під потреби кінотеатру.

У 1987 році унікальна акустика костелу святого Антонія забезпечили йому долю залу камерної та органної музики створеної ще в 193 році і доти не маючої власних концертних площ Рівненської обласної філармонії, в якості якого він існує і зараз, дозволяючи милуватися красою своїх неоготичних стін сучасникам третього тисячоляття.

Дерев’яна Свято-Успенська церква вул. Тараса Шевченка, 113 — найстаріша будівля в Рівному. Храм у Тютківському передмісті міста збудовано в 1756 році коштом парафіян. Храм однокупольний, іконостас виконано в 1784 році. За легендою, в Успенській церкві молився лідер гайдамацького руху Іван Гонта перед битвою з польською шляхтою. Збереглася дзвіниця та «ланцюг моральних засад», до якої у XVIII столітті приковували безбожних парафіян для публічного спокутування гріхів.

Музей Бурштину, вул. Петлюри, 17, тел. (0362) 26-85-61. З 10:00 до 18:00; вихідні — субота, понеділок. Наймолодший музейний заклад міста (відкритий улітку 2010 року), в основі якого — дві бурштинові кімнати, де представлено ювелірні вироби та картини, унікальні злитки бурштину, знайдені на Рівненщині, а також одяг та взуття, прикрашені цим каменем. Музей розташований у старовинному будинку 1903 р.. Він був відкритий на базі рівненської бурштинової фабрики — державного підприємства «Бурштин України». Серед експонатів музею — шматки бурштину віком до 40 млн. років, знайдені у різний час на території Рівненщини, а також виготовлені з нього ювелірні вироби. Зокрема, експонується найдавніший бурштиновий виріб в Україні — диск-амулет віком приблизно 2,5 тис. років. Окрасою музею вважаються камені, у яких закристалізувалися комахи. Представлений шматок дикого бурштину вагою близько 2 кг. Експонати розповідають не тільки про історію видобутку бурштину у краї, а й про єдине у Україні підприємство, яке займається його переробкою.

Парк імені Т. Г. Шевченка.Пам’ятник садово-паркового мистецтва державного значення. Заснований в кінці XVIII ст.

На сьогоднішній день вік окремих дерев сягає 150-200 років. Тут налічується 160 видів дерев і чагарників, багато з яких екзоти — північно-американські (ялина Енгельмана, сосна веймутова, катальпа бігнонієвидна, клен ясенелистий, дуб червоний), далекосхідні (оксамит амурський), південно-європейські (форзиція європейська, каштан їстівний) вічнозелений), види з Китаю та Японії, Середньої Азії (біота східна, магнолія Суланжа, айлант високий, айва японська).

Парк історичної реконструкції «Оствиця» заснований 2020 року на березі озера Басів Кут у Рівному, поблизу Басівкутського городища XI-XII століття.

Парк носить давнє ім’я річки Устя та відтворює атмосферу давньоруського поселення. На території площею майже 2 гектари побудовано два пірси, два великих навіси, вхідну браму і місток, влаштовано доріжки, встановлено лави та споруджено макет давньоруського зрубу. Тут можна походити на давніх човнах, постріляти з традиційного лука, спробувати різні ремесла, доторкнутися до побуту, життя та розваг періоду Давньої Русі. Важливим напрямком роботи «Оствиці» є відродження та розвиток давнього суднобудування. У теплий сезон пропонуються водні прогулянки на дракарі, лодії, човні-довбанці.

Нагадаємо, Подорожі Україною: куди піти в Луцьку, — ФОТО