Мукачево — затишне містечко, до якого так чи інакше приїдуть усі мандрівники.

Крім звичайного пункту зупинки, тут є краєвиди, колорит, середньовічні замки, оздоровлюючі санаторії тощо. Зокрема, це місто — зона перепочинку для тих, хто вирушає у подальші подорожі. 

Місто розташоване на стику Вулканічних Карпатських гір і Тисо-Дунайської рівнини, на березі річки Латориця. Перша письмова згадка відноситься до 1393 р., коли угорський король Сігізмунд І подарував руському князю Федорові Коріянтовичу місто Мукачево. Однак найдавніші археологічні знахідки відносяться ще до епохи палеоліту (40000-10000 рр. до н. е.).

Федір Коріянтович перебудував замок, викопав криницю 85 м завглибшки. Наступні власники замку продовжували його перебудову. Внутрішній берег викопаного рову був обнесений дубовим частоколом, який називався паланком, від нього походить сучасна назва замку — «Паланок». 

Є навіть певна легенда про назву міста: 

«Колись на цих землях оселився зі своїм військом чужоземний князь, якитй підкорив усіх жителів околиці Мукачева й наказав їм будувати для нього замок-фортецю, бо йому ніде було жити. Жорстокий князь хотів збудувати замок, який стояв би на єдиній горі серед рівнини і був би з усіх боків неприступним. А такої гори поблизу не було. І ось він наказав своїм підвладним насипати на рівнині гору.

Тисячі возів, запряжених шістьма волами кожен, тисячу днів возили землю й насипали гору, аж поки вона не досягла потрібної князеві височини. А потім збудували на ній замок — міцну, неприступну фортецю. Але це все коштувало людям багато сліз, кривавого поту, тяжких страждань і мук. Через це і назвали люди місто Мукачевим», — таку легенду розповідають туристам. 

Центральна частина міста насичена красивими будівлями, пам’ятниками та невеликими затишними кав’ярнями, в багатьої з яких збергіаються історичні таємниці.

Мукачівська ратуша. Русини інколи можуть сказати на неї “варишська хижа” (”міська хата” якщо українською). Ратуша в Мукачеві була споруджена на початку XX ст. угорським архітектором Яношем Бобулою. На конкурсі проєктів мукачівської ратуші 1898 р. було представлено 12 проєктів, серед яких ідея Бобули отримала найбільше визнання.

Серед музеїв, які варто відвідати — виставка церковної дерев’яної культури — дерев’яних церков і дзвіниць. Основа виставки — понад 100 живописів художника Івана Шутєва. Доповненням до експозиції є близько 40 макетів дерев’яних церков, виконаних Андрієм Воробцем. 

Палац князів Ракоці в Мукачеві більше відомий як «Білий дім». Розташований у центрі міста, всередині кварталу на площі Кирила і Мефодія. Палац збудований у XVII-XVIII століттях у змішаному стилі ренесансу та бароко. Своєю другою назвою завдячує початковому кольору фасаду.

Палац був родинною резиденцією князів трансільванської династії Ракоці. У 1726 році  перейшов у власність роду Шенборнів, для яких відомий німецький архітектор Йоган-Бальтазар Нейман провів капітальну реконструкцію будівлі та добудовав новий корпус з дотриманням архітектурних пропорцій і симетрії.

Всередині палацу значною мірою зберігся первинний інтер’єр: хрестові склепіння, старовинна ліпнина, мармуровий камін, бронзова люстра у стилі модерн. Палац князів Ракоці є пам’яткою архітектури національного значення. Планується реставрація, після якої в «Білому домі» облаштують музей родини Ракоці та зал для прийому поважних гостей.

Кельтській двір — дегустаційна зала «Кельтський двір під Ловачкою» в Мукачеві розташована в старовинному підвалі завдовжки 45 метрів біля підніжжя гори Ловачка, на схилах якої вже понад 500 років вирощують виноград.

Назва пов’язана з тим, що неподалік знаходиться давнє кельтське поселення. Дегустаційний підвал пропонує гостям скуштувати кілька видів фруктових паленок та настоянок (сливовиця, кедрівка, черешнівка, дичківка, хурмівка та інші), три види домашнього елю (кельтський, імбирний, кукурудзяний), домашній сидр, а також кількох видів вермуту, виготовленого на 30 травах.

Сакури в Мукачеві

Цвітіння сакури на Закарпатті раніше припадало на травневі свята. Але щороку період цвітіння зміщується до середини квітня. Останні кілька років пишне цвітіння сакури в регіоні починається близько 20 квітня і триває 7-10 днів. В області є дві хвилі цвітіння: на рівнині (Ужгород, Мукачево, Берегово, Виноградів, Хуст, Іршава) і в гірській місцевості (Лумшори, Карпати, Свалява, Воловець, Міжгір’я, Тячів, Рахів). Але на Закарпатті є одна сакура, яка квітне тоді, коли їй заманеться! У народі її називають “шалена” або “скажена” сакура. Вона може “викинути” небагато квітів посеред січня, пишно відбуяти в лютому, а бувають роки, коли квітне тричі за рік! Знаходиться ця знаменита сакура в місті Мукачеві, на площі Федорова. 

Де квітнуть сакури у Мукачеві:

• вулиця Маргітича (колишня Московська);
• Королеви Єлизавети;
• біля Мукачівського державного університету (вул. Ужгородська);
• дорогою до мікрорайону Росвигово;
• вулиця Карпенка-Карого;
• Яна Амоса Коменського;
• парк Перемоги.

Нагадаємо, подорожі Україною: тури вихідного дня з Харкова на Полтавщину.