Харків’янка Ірина Венедіктова займала посаду генпрокурора більш ніж два роки.

19 липня президент України Володимир Зеленський своїм указом звільнив харків’янку Ірину Венедіктову з посади генерального прокурора. Цьому передувало відсторонення Венедіктової від посади і голосування у Верховній Раді за її відставку, яку підтримали 264 народних депутати. Генпрокурором Ірина Валентинівна була з березня 2020 року і за більш ніж два роки втрапила у низку скандалів.

Редакція сайту 057 розповідає, чим запам’яталась Ірина Венедіктова на посаді генерального прокурора України.

Підозра Стерненко

У квітні 2020 року в інтерв’ю виданню «Українська правда» Ірина Венедіктова заявила, що в будь-якому разі буде оголошена підозра активісту і колишньому очільнику одеського обласного осередку «Правого сектору» Сергію Стерненко, який при самозахисті смертельно поранив одного з нападників. До цього в інтерв’ю все тій же «Українські правді» на той момент екс-заступник генпрокурора Віктор Трепак розповів, що «Венедіктова виявила величезну зацікавленість до цієї справи і при першій же розмові про неї сказала, що потрібно негайно повідомити Стерненку про підозру у вчиненні ним злочину». Подібні заяви Ірини Валентинівни викликали у суспільстві шквал критики, а адвокати Стерненко наполягали на упередженості слідства і тиску Венедіктової на прокурора.

Годинник «Hublot»

У квітні 2020 року Сергій Стерненко подав заяву до НАБУ щодо нібито «недекларування Іриною Валентинівною годинника «Hublot» за 10 тисяч євро». Вищий антикорупційний суд задовольнив скаргу Стернеко на бездіяльність слідчого та зобов‘язав НАБУ відкрити кримінальне провадження за його заявою. Ірина Венедіктова у відповідь заявила, що «це не оригінальний годинник, а підробка за менш ніж 5 тисяч гривень». В результаті НАБУ відкрило кримінальне провадження, але після скандального рішення Конституційного суду про скасування статті 366-1 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу його закрили.

«Плівки ОАСК»

У липні 2020 року оприлюднили другу частину «плівок ОАСК», після чого НАБУ повідомило про підозру сімом суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, голові суду Павлу Вовку, очільнику Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку і ще кільком адвокатам. За даними слідства, фігуранти справи створили організоване злочинне угруповання в судовій системі України на основі ОАСК з метою захоплення державної влади. За інформацією видання «Дзеркало тижня», Ірина Валентинівна погодила вручення підозр 12 фігурантам справи, але потім своїм рішенням ліквідувала групу прокурорів у справі щодо ОАСК, заблокувавши таким чином розслідування. В результаті справу «плівок ОАСК» передали до суду у червні 2022 року.

Хабар Юрченко

У вересні 2020 року НАБУ затримало на хабарі Івана Фіщенка, помічника народного депутата на той момент від фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Олександра Юрченко. За даними слідства, Юрченко просив надати йому 13 тисяч доларів хабара за внесення змін до законопроекту про переробку твердих побутових відходів, а в майбутньому — 200 тисяч доларів для підкупу членів профільного комітету Верховної Ради. За законом перед врученням підозри нардепу детективи НАБУ повинні отримати підпис генпрокурора. Однак з початку Венедіктова відмовилася підписувати підозру і з трибуни Верховної Ради заявила про нібито «недостатню кількість доказів». Це призвело до того, що суспільство побачило в діях Ірини Валентинівни покривання свого колишнього колеги, оскільки вона була парламентарем від «СН», а в НАБУ звинуватили генпрокурора у неправді та маніпуляціях. В результаті через пару днів Ірина Венедіктова таки підписала підозру Юрченко.

Аудіозаписи Халімона

У вересні 2020 року журналісти-розслідувачі програми «Схеми» повідомили, що Ірина Валентинівна у липні того ж року відмовила НАБУ у відкритті кримінального провадження проти заступника голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Павла Халімона, який міг вимагати 40 мільйонів гривень хабара в аграрного бізнесмена Олега Дмитренка. Незважаючи на надані аудіозаписи, Венедіктова заявила, що для початку досудового розслідування «відсутні підстави». Але після розголосу у вересні 2020-го Ірина Валентинівна все ж таки дала «зелене світло» на відкриття кримінального провадження.

Резиденція «Пуща-Водиця»

У жовтні 2020 року журналісти-розслідувачі проекту «Схеми» повідомили, що Ірина Валентинівна в той момент орендувала державну резиденцію у комплексі відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами за цінами, вдвічі дешевшими за офіційну розрахункову вартість оренди інших будинків на території комплексу. При цьому, за даними журналістів, Ірина Венедіктова скористалася секретною постановою Кабінету міністрів, якою внесли зміни до іншої урядової постанови «Про державні дачі та резиденції», що дозволило користуватися ними не тільки президенту, прем’єр-міністру й спікеру Верховної Ради, як це було раніше, але й іншим громадянам «у визначеному суб’єктом управління порядку». Але, як з’ясували розслідувачі «Схем», на практиці скористатися таким правом пересічний громадянин не зможе. В свою чергу Венедіктова заявила, що «розмір орендної плати вона не встановлювала, а отримавши пропозицію, просто з нею погодилася, прекрасно розуміючи, що її перебування у цьому будинку займе лише декілька місяців, не більше».

Екстрадиція Бахматюка

У жовтні 2020 року журналісти видання «Українська правда» повідомили, що у Ірини Венедіктової 4 місяці блокують екстрадицію з Австрії колишнього власника банку «VAB» Олега Бахматюка, якого підозрюють в заволодінні 1,2 мільярда гривень стабілізаційного кредиту, наданого НБУ під заставу нерухомого майна у 2014 році. Так, за даними журналістів, Офіс генпрокурора з червня не направляв до Австрії запит на екстрадицію Бахматюка і вимагав більше доказів від НАБУ, щоб довести законність його розшуку. В результаті ОГП так і не направив до Австрії запит на екстрадицію Олега Романовича.

Справа «Приватбанку»

У грудні 2020 року видання «Економічна правда» повідомило, що НАБУ передало підозри по справі «Приватбанку», яка стосується розтрати його коштів у розмірі майже 137 мільйонів гривень, на погодження особисто Ірині Венедіктовій, але кілька тижнів поспіль від генпрокурора не було ніякої відповіді. Після цього у суспільстві Венедіктову почали звинувачувати у навмисному гальмуванні справи, хоча вона заперечувала затягування погодження підозр. В результаті детективи НАБУ в останній момент затримали одного з фігурантів справи — колишнього першого заступника голови правління «Приватбанку» Володимира Яценка. Правоохоронці посадили приватний літак, на якому Яценко намагався вилетіти з України до Австрії.

Порятунок Татарова

У грудні 2020 року НАБУ повідомило, що Ірина Валентинівна «таємно, без вивчення матеріалів кримінального провадження і за відсутності будь-яких правових підстав змінила групу прокурорів» у справі заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Посадовця ОП і колишнього заступника начальника Головного слідчого управління МВС України часів Януковича запідозрили у передачі хабара працівнику криміналістичної установи МВС, колив він був юристом компанії «Укрбуд». З 2017 року НАБУ розслідує можливі зловживання і розкрадання грошей під час будівництва житла для Національної гвардії. Будувала це житло саме фірма «Укрбуд» колишнього народного депутата і забудовника Максима Микитася. В результаті рішення Ірини Венедіктової зірвало вручення підозри Татарову і затягнуло її повідомлення на понад два тижні, а в НАБУ звинуватила генпрокурора у тиску на слідство.

Нагадаємо, редакція сайту 057 розповідала, що відомо про нового начальника Управління СБУ в Харківській області Олександра Куця. Детальніше про це читайте тут.