Історія потужної Національної академії Національної гвардії України.

Національна академія Національної гвардії України — багатопрофільний військовий заклад вищої освіти, який здійснює цільову підготовку військових фахівців. Академія розташована у місті Харків. За роки існування цей виш підготував тисячі військових спеціалістів різних кваліфікацій, а його випускники з 2014-го героїчно боронять Україну від російської навали. Саме нацгвардійці 24 лютого 2022 року одними з перших встали на захист Харкова і прийняли бій з переважаючими силами окупаційних військ.

Редакція сайту 057 розповідає історію потужної харківської Національної академії Нацгвардії України.

Курсанти і льотчики

Історія Національної академії Національної гвардії України починається з 26 грудня 1931 року, коли на Помірках у Харкові заснували 2-гу школу прикордонної охорони та внутрішніх військ. При створені школи були сформульовані основні вимоги зі зміцнення кадрів командного складу армії СРСР. Особлива увага приділялась підвищенню військово-технічних знань навчального складу, досконалому володінню бойовою технікою та складними формами сучасного бою.

Нова школа стала багатопрофільною, оскільки до її складу, крім стрілецьких та кавалерійських підрозділів, входили автобронетанкове та артилерійське відділення, дивізіон зв’язку, а пізніше — відділення з підготовки льотчиків і техніків озброєння. Курсанти за своїм профілем навчалися 2 роки, а льотчики — 3.

У перші роки існування школи в організації навчального процесу виникали труднощі, пов’язані з відсутністю необхідної кількості командних кадрів. Через нестачу викладачів командирам та керівникам спеціальних дисциплін доводилось вести заняття з 4-5 навчальних предметів.

У 1938-1940 роках були переглянуті програми та навчальні плани військових училищ, в тому числі й харківського. Навчання курсантів ще більше наблизилось до потреб військ та бойового використання. У зв’язку з цим були внесені зміни в матеріально-технічну базу училища: створювались опорні учбові укріплення на зразок фінських, відпрацьовувались елементи бою у взаємодії з танками та артилерією. Заняття забезпечувались найновішими на той час зразками військової техніки, приладами та посібниками.

В умовах зростаючої воєнної небезпеки напередодні нападу Нацистської Німеччини на Радянський Союз у 1941 році все більше уваги приділялось вихованню у кожного курсанта високих морально-бойових якостей, дисциплінованості, здатності переносити труднощі похідно-бойового життя. Тоді ж училище отримало нову назву — Харківське кавалерійське прикордонне училище.

Оборона Києва у Другу світову і викладачі на чолі військ

22 червня 1941 року особовий склад Харківського кавалерійського прикордонного училища отримав повідомлення про напад нацистів на СРСР. Військові знаходилися в навчальному центрі у селі Верхня Писарівка. Колектив училища миттєво зібрався на мітинг, де всі присутні офіцери і курсанти одностайно висловили свою готовність виступити на захист Батьківщини. Навчальний заклад повернувся до місця постійного розташування і ще з більшою наполегливістю приступив до бойового навчання.

Згідно з мобілізаційними планами для формування польових частин на фронт відправили близько 50 найбільш досвідчених командирів та викладачів училища. У липні 1941 року на захист від нацистських загарбників стали лейтенанти прискореного випуску училища. Кавалеристів відрядили на оборону міста Київ. В жовтні 1941-го особовий склад навчального закладу отримав наказ на передислокацію до тимчасового місця розташування поза територією ведення бойових дій. Спочатку училище перемістили до столиці Узбекистану — міста Ташкент, а потім — до міста Алма-Ата Казахстан.

У подальші роки Другої світової війни колишні викладачі Харківського кавалерійського прикордонного училища стояли на чолі військ. Вони командували дивізіями, бригадами, полками та окремими батальйонами. Чимало викладачів та випускників училища стали відомими військовими начальниками, очолювали військові з’єднання і частини, штаби, партизанські загони.

Визнання одним з кращих у гарнізоні і ліквідація аварії на Чорнобильській АЕС

У вересні 1946 року у Харківському кавалерійському прикордонному училищі відбувся перший післявоєнний випуск офіцерів служби тилу. Це були випускники автоброньованого відділення. Всі вони успішно склали державні іспити, після чого були направлені на проходження подальшої служби у війська. Через рік відбувся випуск і на інтендантському відділенні. У підсумку училище оголосили зразковим середньотехнічним навчальним закладом. Його популярність зростала у військах та органах МВС.

У 1959 році училище передислокували в межах Харкова на площу Захисників України. У зв’язку з цим персоналу навчального закладу знов довелося займатися роботою зі створення та упорядкування навчальної бази. Протягом двох років силами курсантів спроектували і побудували спортивний та лекційний зали, спеціальні класи зброярсько-технічного, інтендантського та загальноосвітнього циклів, тир, класи і лабораторію технічної механіки.

У 1975 році училище повністю перейшло на навчання курсантів за програмою вищого військового навчального закладу і стало називатися Харківським вищим військовим училищем тилу МВС СРСР. В результаті було чітко налагоджено навчання на курсах вдосконалення офіцерів служб тилу, які прибували на перепідготовку з частин та з’єднань внутрішніх військ.

У подальші роки особовий склад вів активну боротьбу за вдосконалення всіх сторін діяльності училища та його становлення, як вищого військового навчального закладу. І після закінчення перехідного періоду училище стало одним з кращих у гарнізоні.

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Одними із перших, хто прийшов на допомогу в ліквідації наслідків цієї аварії, стали військовослужбовці внутрішніх військ, серед яких було багато випускників та працівників Харківського вищого військового училища тилу МВС.

Присяга на вірність українському народу і перший сучасний вогневий комплекс

Новий етап свого розвитку навчальний заклад розпочав з 1991 року. У зв’язку з оголошенням Україною незалежності постало питання про захист суверенітету, а надалі і територіальної цілісності країни. Вирішувати ці завдання мала Національна гвардія України, створена 4 листопада 1991 року рішенням Верховної Ради. Перед Нацгвардією постало питання підготовки молодих, професійних і національно свідомих кадрів. Рішенням керівництва держави та НГУ вибір був зроблений на користь харківського училища. Тому 2 січня 1992-го було створено Харківське вище військове училище Національної гвардії України. Через три дні його особовий склад прийняв військову присягу на вірність народу України.

19 липня 1995 року навчальний заклад отримав нову назву — Військовий інститут Національної гвардії України. Вже у 1997-му відбувся перший випуск 27 офіцерів-фахівців з п’ятирічним терміном навчання за фахом «Бойове застосування мотострілецьких підрозділів». Курсами з підготовки молодших офіцерів підготували 61 молодшого лейтенанта нацгвардії.

У 1999 році було прийнято рішення про розформуванням НГУ. У зв’язку з цим в період до 1 березня 2000-го були завершені організаційні заходи по перепідпорядкуванню інституту Головному управлінню командуючого внутрішніми військами МВС України. З цього часу розпочався черговий етап історії вишу. Інститут отримав назву «Військовий інститут внутрішніх військ МВС України».

2 березня 2006 року Державна акредитаційна комісія України визнала Військовий інститут внутрішніх військ МВС України акредитованим за статусом вищим навчальним закладом 4-го рівня. 10 квітня 2006-го інститут реорганізували в академію. 26 травня того ж року міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко вручив академії бойовий прапор.

У наступні роки активно розширювалася навчально-матеріальна база академії. Велика увага приділялася розвитку навчально-матеріальної бази в пункті постійної дислокації та навчальному центрі. Обладнувалися нові навчальні аудиторії, спеціалізовані лабораторії та майданчики для відпрацювання практичних навичок і проведення польових занять. Проходив масштабний ремонт приміщень, удосконалювалися побутові умови для проживання особового складу. Крім того в навчальний процес почали впроваджувати новітні технології та інтерактивне навчання майбутніх офіцерів. Обладнали навчальний клас із тренажерами, де встановили переносний зенітно-ракетний комплекс «Ігла» та протитанкові ракетні комплекси «Фагот» і «Стугна-П». Особливістю тренажерів стало практичне відпрацювання стрільби без використання бойових снарядів. Клас динамічних тренажерів для підготовки екіпажів БТР-4Є і тренажери для водіння на базі автомобіля «КРАЗ «доповнили базу сучасного обладнання для навчання курсантів.

Масштабним проектом в академії стало створення першого в Україні бойового сучасного вогневого комплексу. Він призначений для вдосконалення професійних навичок з вогневої та тактичної підготовки. У ньому встановили бойовий, мультимедійний і мультиекранний тири, що дали змогу ефективно навчати особовий склад володінню зброєю та одразу відпрацьовувати помилки за допомогою інтерактивних засобів навчання.

Розвиток та удосконалення відбулись й у навчальному центрі академії. Там створили повний комплекс ефективної системи практичної підготовки курсантів до дій у повсякденних та екстремальних умовах. Мова йде про гірське та десантно-штурмове містечко, взводні опорні пункти, спеціалізовані майданчики та блок-пости, які дали змогу готувати справжніх професіоналів для підрозділів оперативного і спеціального призначення.

Потужна матеріальна база та науково-педагогічний потенціал дозволили проводити багаторівневу послідовну підготовку офіцерів оперативно-тактичного і тактичного рівнів: бакалаврів та магістрів. Академія стала основним центром військової науки, де зосереджено значний науковий та управлінський потенціал. Із відкриттям докторантури в академії завершилось формування повного циклу підготовки наукових кадрів. З розвитком вишу створили й нові кафедри для ефективного навчання студентів та курсантів.

Війна на Донбасі і бої за Харків

4 червня 2014 року указом виконуючого обов’язки президента України Олександра Турчинова виш реформували в Національну академію Національної гвардії України. Це сталося у зв’язку з відтворенням Національної гвардії на базі внутрішніх військ МВС.

Реформування співпало з початком війни на Донбасі. Тому на озброєння НГУ почали надходити нова техніка та зброя, у зв’язку з чим виявися дефіцит спеціалістів з їх використання. З цією метою в академії організували курси підготовки екіпажів БТР-4Є. За замовленням вишу Харківське конструкторське бюро Морозова виготовило спеціальний тренажер для підготовки екіпажів БТР-4Є, що надало змогу готувати фахівців швидше. Надалі всі екіпажі, що потрапляли у зону бойових дій, проходили попередню підготовку в Національній академії НГУ.

Фахівці автомобільної та бронетанкової служби, служб тилу, зв’язку, озброєння, взаємодії з засобами масової інформації, роботи з особовим складом, психологи, викладачі кафедр та офіцери управління навчального закладу брали участь у розгортанні перших позицій Національної гвардії в зоні проведення АТО/ООС. З 2014 року майже весь особовий склад навчального закладу виконував службово-бойові завдання на Донбасі.

Після 2014-го Національна академія Національної гвардії України значно підняла рівень підготовки високопрофесійних кадрів командних, тилових, технічних та гуманітарних спеціальностей тактичного і оперативно-тактичного рівнів, більшість з яких пройшли випробування в зоні проведення АТО/ООС. Виш має постійно діючі ад’юнктуру та магістратуру, курси підвищення кваліфікації офіцерського складу.

Також значно розширилось міжнародне співробітництво навчального закладу. Особовий склад академії почали залучати до проведення спільних навчань з іноземними державами, членами НАТО. Академія стала головною платформою для реалізації всіх проектів НАТО в східному регіоні України. В Національній академії НГУ регулярно проводилися семінари, тренінги та конференції за участю кращих міжнародних фахівців. В підготовці курсантів до протидії тероризму брали участь фахівці США, Франції та інших країн.

З початку повномасштабного російського вторгнення нацгвардійці одними з перших встали на захист України у різних областях країни. І саме курсанти, військовослужбовці за контрактом та офіцери Національної академії Національної гвардії України були серед тих, хто не дав окупантам пройти у Харків в перші дні війни. Протягом наступних кількох місяців нацгвардійці тримали оборону у селищі Прудянка під Харковом. В подальшому бійці Нацгвардії приймали участь у кількох контрнаступах на Харківщині. Зокрема в області нацгвардійці звільняли селище Козача Лопань, села Цупівка, Токарівка і Нова Козача.

Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію легендарного Харківського авіаційного інституту. Детальніше про це читайте тут.