У війнах перемагають не тільки завдяки більшим арміям, танкам, літакам та гарматам. Сучасна війна, особливо коли вона переходить в стан війни на виснаження, що вочевидь вже сталося з російсько-української війною, потребує багато грошей.

Не марно один із кращих полководців всіх часів та народів Наполеон Бонапарт пару сотень століть тому красномовно сказав: “Для ведення війни мені необхідні три речі: по-перше — гроші, по-друге — гроші і по-третє — гроші”.

І коли з початку повномасштабної війни  Захід дуже швидко вийшов на солідарну позиції в плані фінансової допомоги України, то в спектрі на менш важливому — обмеження доходів країни-агресора провідні країни західної цивілізації дуже довго не могли прийти до згоди.

Нагадаємо, що наразі об’єднаний Захід вже кілька місяців фінансує практично 50 відсотків дефіциту Державного бюджету України і Кабмін вже отримав гарантії, що і в  2023 році США та ЄС покриють практично весь дефіцит українського бюджету, який складе, по розрахунках, не менш 50 мільярдів доларів США.

Але довгий час всі спроби Заходу обмежити можливості країни-агресора отримувати надприбутки від продажу, в першої черги, нафти та газу не доходили до рішучих дій.

Історичне рішення

І нарешті, на минулому тижні країни ЄС та Великої сімки запровадили дуже важливі, в якомусь сенсі, історичні санкції проти росії, які вже найближчими місяцями почнуть суттєво впливати на можливості РФ фінансувати свою агресію в Україні.

По-перше, з 5 грудня почало діяти ембарго, яке було погоджено на початку червня та оформлено ще у шостому пакеті санкцій. В ньому ЄС заборонив купівлю, імпорт або передачу сирої нафти та нафтопродуктів з росії, але з деякими застереженнями.

Тимчасовий виняток передбачено для імпорту трубопроводом у ті країни Євросоюзу, які «через географічне положення сильно залежать від поставок з росії». Це означає виняток для трьох країн — Угорщини, Словаччини та Чехії — вони можуть поки що продовжувати купувати те, що до них йде нафтопроводом “Дружба”, але загалом у загальноєвропейському споживанні — це крапля в морі. Але всі країни, до речі, чекали до 5 грудня.

Канада ще 28 лютого 2022 року запровадила заборону на імпорт сирої нафти з росії. В березні повне ембарго на російські енергоресурси запровадили США.

Такі країни, як Литва, Франція та Німеччина, припинили імпорт кілька місяців тому, а Польща наслідувала їхній приклад у вересні.

Також 5 грудня був нарешті прийнятий ще один, не менш історичний крок. Країни G7, Австралія та ЄС запровадили цінову стелю на рівні 60 доларів за барель для російської нафти.

Президент Володимир Зеленський розкритував це рішення. За його словами, якщо обмеження ціни на російську нафту становитиме 60 доларів замість, наприклад, 30, про які говорили, зокрема, Польща та країни Балтії, то російський бюджет отримає на рік близько 100 мільярдів доларів. Звісно голова держави має рацію — навряд чи в Україні хтось буде сперечатись, що стеля у 30 доларів за російську нафту виглядала би набагато краще. Але не все так погано, як може здатися.

Наслідки для росії

За експертними оцінками, через запровадження стелі цін та відмову від постачання до країн ЄС та G7 росія може втратити третину свого загального експорту нафти.

Так вже зараз Москва практично повністю втратила європейський ринок експорту нафти — понад 1,5 млн. барелів на день. До кінця року вона втрачатиме ще 500 тисяч барелів на день, якщо Польща та Німеччина виконають свої зобов’язання щодо припинення імпорту нафти трубопроводами.

Після введення країнами Заходу верхньої межі в $60 на російську нафту російський Urals обвалився до $54 (мінус $10).

Нагадаємо, що згідно з даними міжнародних експертів, собівартість російської нафти складає приблизно 40 доларів за барель, тобто до межі, коли продаж нафти для росії може взагалі стати збитковою, залишилось вже не так багато.

Так, росіян в якомусь сенсі “рятують” зараз Китай та Індія, які стали основними покупцями нафти з рф. Але ж вони теж користуються ситуацією, коли фактично Москві на залишається вибору, і навʼязають кремлю суттєві дисконти на продаж, які вже зараз набагато нижчі стелі у 60 доларів і доходять 30 доларів за барель.

Та і надто «висока» стеля в 60 доларів встановлена поки на два місяці і в будь-який час може бути переглянута.

Як вважає економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран вже в недалекому майбутньому стеля на ціну російською нафти може бути суттєво знижена.

“Коли проект граничної ціни запрацює на повну потужність – почнеться найбільш цікаве. От, наприклад, якщо вони знову вдарять по енергетичній інфраструктурі України, то країни-організатори проекту зберуться і встановлять вже ціну, як варіант, на рівні 45. Таким чином, і де-факто, і де-юре цивілізований світ в нас на очах перехоплює економічну ініціативу у слабкій сировинній економіці РФ з метою отримання в своє розпорядження інструменту впливу на агресора.

Як на мене, це все схоже на дресирування злобного песика: хочеш їсти – не гавкай і не кусайся”, — зауважив Шапран.

До речі, цікаво, що до запровадження обмежень у рф били себе у груди та обіцяли тяжкі кари тим країнам, хто приєднається до обмежень. Було заявлено, що нафта взагалі не поставлятиметься до країн, які ухвалили рішення про приєднання до «коридору». Але ж пройшло вже більше тижня, і Москва не зробила ще жодного кроку на підтвердження своїх погроз.

Як зауважив російський політолог Анатолій Несміян (Ель-Мюрід), проблеми з реалізацією російської нафти тільки починаються.

“Повідомляється, що імовірно російські компанії закупили близько 100 старих танкерів, але цього все одно мало (за фактом при транспортному плечі, яке так радикально збільшилося, це еквівалент буквально 10 танкерів, які ходять з російською нафтою сьогодні).

Плюс вони старі — тобто ризик аварії чи катастрофи такого судна суттєво високий. Чи охочі працюватимуть з такими поставками та такими ризиками — питання відкрите. Очевидно, до середини січня почнеться вкрай драматичне зниження російського експорту нафти, яке вимірюється навіть не одним, а кількома мільйонами барелів на добу”.

За самими скромними підрахунками, російський бюджет через ембарго та обмеження у 2023 році втратить близько 50 мільярдів доларів доходу від продажу нафти. Нагадаю, що в бюджет рф на «оборону» на наступний рік було закладено майже 80 мільярдів доларів — це шоста частина всього бюджету росії.

Але коли вже в перші місяці нового року доходи від продажу нафти та газу почнуть випадати мільярдами, постане цікаве питання — де путін та його оточення будуть брати гроші на продовження виснажливої війни? Бо за російські рублі навіть такий вірний союзник, як Іран, навряд чи захоче продати не тільки свої «Шахеди», але навіть старі «Калашнікови»…