232 дні безпідставної агресії проти України нічому не навчили росіян. З впертістю незрілого розуму, який намагається зламати все, що не розуміє та до чого не звик, «діти болот» продовжують вихваляти свого пристаркуватого «вождя» та радіти з українського, тимчасового як і окупація деяких українських територій, горя, самі при цьому знаходячись у горі постійному, расєйсько-традиційному.

Складається враження, що еволюція зупинилася на кордонах росії і вирішила облишити пусті спроби привити місцевим аборигенам жагу до розвитку та процвітання. «Сойдет и так!» — улюблене прислів’я росіян повністю відображає приречену покірність величезної країни до життя у багнюці, хворобах, злості та заздрості до оточуючого яскравого світу, пише у своєму блозі на Цензор.нет політолог Юрій Федоренко.

Ні злочинні дії кремлівської влади, ні власні сини, що повертаються додому «до берізок» у поліетиленових мішках, ні міжнародні економічні санкції та презирство всього світу до нації росіян не можуть зрушити з «мертвої точки» свідомість російського народу. Неможливо пробудити те, чого немає. У переважної, критичної більшості росіян самоусвідомлення зупинилося на рівні хворого на голову раба, який несе по коліно у багнюці ноші з «вінценосним» управителем і при цьому вважає себе «атлантом», що тримає небосхил.

росія – рудимент цивілізації. І, як і кожний рудимент, вона поступово відпадає від тіла світового суспільства. Наприклад, на російському кузбасі, за три квартали цього року народилося 15 134 маляти, а померло – 29 024 людини. Росія вимирає. Сама по собі. Своїми «силами». У цьому році вже зафіксовано на 26,1% більше, ніж минулого року, злочинів із використанням вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових та вибухових пристроїв. А рік ще далеко не закінчився! Дурна кремлівська війна проти України лише прискорює цей процес вимирання руками українських Захисників.

Міжнародні економічні санкції виявилися для росіян чимось таким, що абсолютно їх не стосується. На перший погляд самих росіян. Загалом 83% жителів «наддержави» не відчули дефіциту через відсутність закордонних компаній, що залишили російський ринок. Далося взнаки пресловуте «імпортозаміщення»? Величезний сумнів з цього приводу… Чи, можливо, тому, що 83% рабів і так ніколи не користувалися «дарами цивілізації» взагалі і саме через це у них такий подив викликає сама можливість використання сяючого фаянсового виробу, як відхожого місця, а не як засобу для зберігання та набору «мінеральної води»? Де та у яких скотських умовах потрібно вирости та прожити десятки років, щоб за наявності теплого «компакту» копати звичне та таке «домашнє» відхоже місце на подвір’ї? Або кип’ятити «на газу» воду в електричних чайниках?

Замість того, щоб хоч якось поліпшити умови нікчемного існування (не плутати з умовами проживання!) власного населення, путін витрачає мільярди доларів на те, щоб розповсюдити «скрепний» тлін на навколишній світ. При деяких важких хворобах зруйнована психіка хворих провокує їх на навмисне поширення зарази. Це сумний медичний факт. У путіна таж сама історія. І хвороба прогресує…

На символічних воротах до росії, якби такі були, треба було б повісити напис на італійській мові «Lasciate ogne speranza, voi ch’entrate» — «Залиш надію, кожен, хто сюди входить»… Як на воротах до пекла у «Божественній комедії» Данте. Немає надії у росіян на будь яке покращення. Поки кремлівська хвороба при владі — росія ще глибше провалюватиметься у багно. І яким би «скрепним» та звичним для росіян воно не було – це не сметана, яку казкова жаба збила на масло та вилізла з горщика. Та й у більшості своїй росіяни – далеко не казкові жаби, здатні на активні рухи за ради свого спасіння. До того ж і «расєйський» горщик із багном не має дна…

Доречи, нехай не ображаються на автора жаби, бо він ставить їх росіянам за приклад, який для них (росіян), схоже, просто недосяжний…