Місце, де страйкували робітники, вели бойові дії і виробляли унікальні технології. Історія виникнення однієї з найстаріших вулиць Харкова, — ФОТО
Історія виникнення однієї з найстаріших вулиць Харкова.
Вулиця Конторська, яка знаходиться у Новобаварському районі Харкова, є однією з найстаріших у місті. Її історія пов’язана з багатьма подіями, які вплинули на життя городян і всього Харкова. Тут «кипіла робота» на різних важливих підприємствах, відбувалися страйки робітників, велися бойові дії у Другу світову війну і створювалися унікальні технології.
Редакція сайту 057 розповідає історію виникнення Конторської вулиці у Харкові.
Контора винного відкупу і найжорстокіша палична дисципліна
Вулиця Конторська виникла однією з перших у західному районі Харкова. Нею проїжджали всі, хто прямував з Холодної Гори до міста. І на той час вона називалася Різдвяною, оскільки тут знаходилася Різдвяна церква. Ліва сторона вулиці була забудована маленькими будиночками і потопала у вишневих садах. Тут між окремими садибами тяглися провулки до річки Лопань, через яку були прокладені містки, а за прохід ними будівельники-орендарі брали плату. Такий порядок існував до 1872 року, коли містки перейшли у власність міста. Права сторона вулиці була забудована рідко. Загалом вулиця обривалася біля нинішньої Ярославської вулиці, далі тяглася сіножатлива левада, а за нею знаходилася Гончарівська слобода. На початку 19-го століття Різдвяна вулиця злилася із Гончарівською слободою.
У 30-х роках 19-го століття на вулиці з’явилося кілька невеликих промислових підприємств, таких як шкіряний, горілчаний заводи та інші. При горілчаному заводі знаходилася контора винного відкупу, у зв’язку з чим вулиця отримала назву «Конторська», а Різдвяною вулицею став називатися колишній Різдвяний провулок. У 40-х роках цього ж століття на розі Конторської та Різдвяної вулиць існував так званий пансіон «Німця» — навчальний заклад, відомий всьому місту найжорстокішою паличною дисципліною.
У 50-70-х роках 19-го століття на Конторській вулиці відкрилася ще низка підприємств. Найбільш значними були побудований в 1870-му чавуноливарний завод, що пізніше перейшов до Шиманського, і кондитерська фабрика Кромського, яку спорудили у 1873 році. У 1902-му було відкрито поштово-телеграфну контору.
Збройні виступи і дружина диктатора Леніна
Саме робітники чавуноливарного заводу брали активну участь у подіях революції 1905-1907 років. Так, протягом 1905-го вони страйкували п’ять разів. Бойова дружина заводу брала участь у захисті барикад на Університетській гірці та у грудневому збройному виступі пролетаріату Харкова.
У 1922 році після приходу до влади окупаційного комуністичного режиму завод став називатися «Червоний Жовтень». У 1933-му після реконструкції завод перетворився на одне з найбільших підприємств із виготовлення машин та обладнання для цегельних заводів. Також було переобладнано та оснащено новими машинами колишню кондитерську фабрику, яка стала називатися 2-ю Державною кондитерською фабрикою імені Крупської. Сама ж Надія Крупська, яка була дружиною диктатора Володимира Леніна, відвідала фабрику 30 вересня 1925 року.
З розвитком промислових підприємств зростала і вулиця. На початку 1937 року тут розпочали будівництво міжміської телефонної станції за проектом архітектора Любарського.
Тонни вибухівки на заводі і унікальні технології
У роки Другої світової війни Конторська вулиця сильно постраждала. Майже повністю було зруйновано завод «Червоний Жовтень». Відступаючи з Харкова, нацисти в серпні 1943 року заклали в корпуси заводу, що залишилися, більше трьох тонн вибухівки. Однак будівлі заводу все ж таки вдалося врятувати. 23 серпня 1943-го взвод саперів повністю розмінував завод.
У подальшому підприємство було швидко відновлено. Вже у 1950 році випуск продукції збільшився втричі у порівнянні з довоєнним періодом. Завод почав виготовлювати нові удосконалені машини із виробництва будівельних матеріалів, а також прилади автоматики для різних галузей народного господарства. Особливо збільшився випуск та покращилася якість продукції у дев’ятій та десятій «п’ятирічках». У співдружності з вченими колектив заводу створив низку нових потужних машин, у тому числі ленточний вакуумний прес агрегатного типу. Загалом завод був єдиним у СРСР підприємством з випуску вакуумних пресів. Від кустарних макаронних та олійних машин до потужних пресів для будівельної промисловості — таким був шлях цього заводу.
На початку 1976 року у виробничому управлінні «Харківводопровід», розташованому на Конторській вулиці, вступила в дію перша черга автоматизованої системи управління водопостачанням міста, для якої спорудили нову будівлю. Вона була пов’язана з насосною станцією, що обслуговує Індустріальний та Немишлянський райони Харкова. У десятій «п’ятирічці» вся система водопостачання перейшла на автоматику. Крім того, на вулиці розмістилася ще низка підприємств та установ, наприклад, професійно-технічне училище №17 та факультет культурно-освітньої роботи Харківського інституту культури.
Нагадаємо, що редакція сайту 057 розповідала історію виникнення Сергіївської площі у центрі Харкова. Детальніше про це читайте тут.