Команда KibOrg перехопила робочі документи колаборантів з Волновахи, які займаються зомбуванням наших людей на окупованих територіях. Рашисти вербують геть не випадкових зрадників, проте не дуже кмітливих, щоб вберегтися від наших хакерів-активістів.

Ви, напевно, краще за нас знаєте, як воно в цьому житті буває. П’ята година ранку, вибухи, стрічка новин, “…дальнейшее расширение инфраструктуры Североатлантического альянса для нас неприемлемо…”, розгубленість. Після 24 лютого хтось залишився вірним своїм переконанням, а хтось став зрадником. Волноваха була, є і буде українським містом, але цьому наполегливо намагається завадити сім’я Осінніх. Про них і розкажемо, пише kiborg.news.

Осіння Валерія Вікторівна

Осіння Вікторія Олексіївна (зліва)

Знаєте ж, мабуть, основний електорат сепарських республік? Пенсіонери і без того є незахищеними шарами населення, а тут ще й знайдуться підступні люди, які не проти їх використати у своїх цілях. Обираючи між честю та зрадою, Осіння Валерія Вікторівна поставила на чорне, а допоки рулетка ще крутиться, маємо сміливість припустити, що це була її найбільша помилка у цьому житті. Обіймаючи різні посади в Управлінні Пенсійного фонду України у Волноваському районі, вона досягла певних успіхів та вочевидь мала списки імен людей, якими злегка скористалася. Пам’ятаєте ж: гречка в обмін на прихильність до РФ. Власне, так і сталося. Так і ступила вона на слизьку доріжку кінця її спокійного життя, зрадивши Україну.

До прикладу, Валерія брала участь в таких сумнівних акціях, як День Росії чи 9 травня:

Урочистий захід, приурочений до 9 травня. Валерія Осіння (друга зліва)

Подяка Валерії Осінній за значний вклад в забивання цвяхів у власну кришку домовини

Так зване “Общественное движение «Донецкая Республика»” ніби метастази у хворого – розростаються на окупованих територіях, залучаючи до своєї діяльності все більше прихильників “руского міра”. Наша героїня не довго думаючи, підписала контракт з дияволом та стала керівником громадської приймальні місцевого відділення міста Волноваха. Проводячи свої мерзенні акції з одурманення місцевого населення, вона навіть отримала відзнаку якості своєї роботи – подяку від Пушиліна. А це вам не байдики бити, тут треба добре вміти підлабузничати.

Список інших осіб, які отримали визнання своєї вірності до окупаційної влади можете побачити в наступному документі:

Український паспорт на ім’я Осінньої Вікторії Олексіївни

Утім Валерія Осіння не єдина на кого пало наше всевидяче око. До своєї діяльності вона залучила свою доньку, яка стала почесною активісткою даної секти та теж отримала нагороду за “активную жизненную позицию, самоотверженный труд и значительный личный вклад в работу Общественного Движения «Донецкая Республика»”. 

У Вікторії непогано виходить відігравати роль слухняної дівчинки окупаційного режиму, декламуючи пропагандистський віршик про 9 травня на фоні радянського танка.

Серед залучених до роботи “ОД ДР”, публікуємо також списки імен та фотографії колаборантів, які мали боротися зі злом, але, на жаль, стали ним:

Тут Вікторія розповідає подробиці того, як вона зрадила Україну і як на це відреагували її друзі. Розповідаючи про те, як буде знущатися над людьми, які правомірно осудили її вчинок, вона геть забула, що живе в ілюзорному світі, який створила російська пропаганда. Реальність така, що перемога РФ у будь-якому разі є фікцією і після деокупації Волновахи, вже їй доведеться ніяковіти за “перевзування”.

Разом зі свої хлопцем, перебуваючи у ймовірному офісі “ОД ДР”, вони не проти сфотографуватися навпроти того, що завше у людей називається прапором:

Олександр Панадзир та Вікторія Осіння

Отак, наче, можеш жити з людиною в одному під’їзді, можливо, товаришувати, а в один день виявиться, що і не з людиною зовсім, ти весь цей час вітався зранку. Навпроти – зі справжньою сім’єю московських підстилок, які ладні піти на співпрацю з окупантами заради… А й навіть не цікавить заради чого. Зрадників не чекають ніде: ані в Україні, ані в Росії. А отже коли хірурги із ЗСУ прийдуть вирізати пухлину “Л/ДНР”, метастази відпадуть самі по собі. От тільки місця в цьому світі вже не знайдуть. І не сховаються від нашого праведного гніву, і сконають на віки вічні у забуття.