Військовий експерт Констянтин Машовець проаналізував ситуацію, яка склалася на Харківщині і які перспективу для ЗСУ та окупантів відкриває вдалий контрнаступ українських військ.

Про це Машовець написав на своїй сторінці у Фейсбук.

Отже, про те, про що «так довго твердили більшовики», треба розуміти, відбулося. Вовчанське групування противника дуже близьке до «розподілу на двоє», наче амеба яка… Але найцікавіше полягає не в цьому, а в тому, що якщо передові підрозділи ЗСУ продовжать у тому ж темпі рухати правим берегом Сіверського Дінця на північ, навіть без спроб його форсувати, ситуація для Вовчанського угруповання військ противника (я маю на увазі її основну частину) ) все одно різко ускладниться…

І ось усвідомлення цієї «суворої дійсності», треба розуміти, вчора нарешті дійшло до деяких плануючих і керівних бошок відповідних посадових осіб російського угруповання військ, що діє в Харківській операційній зоні. Але їхнє лихо полягає в тому, що до них все і завжди доходить зі значною оперативною, скажімо так, «затримкою»…

Ось і тут, все так і вийшло. Річ у тому, що Вовчанський кафтан став, образно кажучи, «розповзатися» швидше і раніше, ніж вони зрозуміли собі — чим все це може закінчиться… І на сьогоднішній момент, у них вже не вистачає клаптів і тканини, щоб залатати ВСІ ВИНИКАЮЧІ ДІРКИ…

По-перше, позиції російських військ по лінії Тернова — Рубіжне рано чи пізно буде прорвано. Якщо не завтра, то післязавтра… І тоді, як я вже помітив вище — російським військам у Вовчанську та його околицях стане вельми незатишно, відповідно і до всього постачання, яке йде через цей район і Великий Бурлук у бік Куп’янська та Ізюма — теж. ..

Так, я розумію, що у Верхньої Писарівки та у Зарічного можна виставити сильні та ефективні заслони, навіть досить обмеженими силами… Але ж це не єдиний «шлях на схід»…

По-друге, я кілька тижнів тому вже звертав увагу на той факт, що угруповання українських Сил оборони, яке діє у Чугуєва… рано чи пізно, скаже своє вагоме слово у всій цій «битві за Донбас». І, судячи з усього… до росіянських пАлкоФодцев стало доходити, що доля всієї Бомбаса, цілком може вирішитися шляхом низки коротких але потужних тактичних проривів ЗСУ «дещо північніше» самого місця подій…

І так, саме через дуже цікаве накреслення русла двох річок — Сіверського Дінця та Оскола… Саме це розуміння, судячи з усього, спонукало російське командування перекинути недавно на рубіж Борщова — Аркушино — Нова Олександрівка — Червона Хвиля відразу 2 БТГр, посилених приблизно 20-22 танками (всього до 100 одиниць ОВТ), висунути в район Волохова Яру батарею РСЗВ Ураган» і перекинути в район Балаклії зведену роту «Росгвардії» (до 25-ї ББМ типу «Тигр») і цілий батальйон патентованих недоумків із «союзу добровольців Донбасу» і будь-яких «патріотів за гроші» з ЧВК (всього — близько 480 -500 тушок).

Обидві БТГр… не сказати що особливо потужні, вони — з числа «відновлених», а значить і в техніці і в живій силі є якоюсь «незбалансованою» солянкою… але їх багато. І зрозуміло, чому вони тут з’явилися в більш-менш значних кількостях, противник явно побоюється настання наших військ за дирекцією Печеніги – Артемівкою. Йому явно не хочеться повторення «шевченківської несподіванки», що сталася тиждень тому… і яку йому вдалося нівелювати виключно значними зусиллями.

І все-таки, незважаючи на всі ці «запобіжні заходи» становище російських військ у Волохова Яру і в Балаклії мені здається досить «сміливим» (якщо не сказати жорсткіше …).

Вся ця крапова банда з Росгвардії, у поєднанні з витиранами «скріпно-народних хитань» на Донбасі, дуже виразно ризикують закінчити свій життєво-ватний цикл саме в цих місцях, якщо не встигнуть вчасно змитися до переправи через Оскол у Борової… просто тому , що поверни завтра ЗСУ селище Шевченкове під свій контроль і все… до Куп’янська доведеться петляти буераками виключно ворожої місцевості…», — вважає Машовець