Маланки та Василя: коли в Україні щедрують та посівають
Колядування, щедрування та посівання здавна були улюбленими зимовими розвагами в Україні. Ці обрядові традиції прийшли до нас з давніх давен.
Щедрівки – це обрядові пісні, які приурочені до Щедрого вечора або до дня Маланки. З переходом на новоюліанський календар українці щедруватимуть 31 грудня.
Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об’єдналися у свято Меланки.
До XV століття Новий Рік на Русі святкували в березні, і щедрівки виконували функції веснянок, тобто розпочинали весняний цикл, тому в них і залишились згадки про ластівок, зозуль («прилетіла ластівочка», «ой, сивая зозуленька»), або щедрівочок.
В щедрий вечір, в Новий рік
Ми вітаємо усіх!
Діти хай у Вашім домі
Будуть вік увесь здорові,
Господиня хай радіє,
А господар має втіху:
В новий рік добро, надіє,
Хай приспить щедрівка лихо.
В Щедрий вечір щедрівонька,
Прилетіла ластівка.
Гарну пісню заспівала,
Всій землі защедрувала.
У піснях звучать побажання добробуту господаря оселі, куди люди прийшли щедрувати. Вважалося, що щедрування має принести господареві оселі гарний урожай. Традиційно господарі мають віддячити щедрувальникам, виявивши щедрість. Зазвичай це фрукти і солодощі. Колядувати і щедрувати можуть як хлопці, так і дівчата.
А вже 1 січня, в свято Василя, за новим календарем, в українців прийнято посівати. На відміну від колядок і щедрівок, посівалки співають тільки хлопчики, юнаки та чоловіки.
За повір’ям, чим раніше посівальники зайдуть до хати, тим багатшими буде рік. Тому першими завжди ходили засівати до найближчих – хрещених батьків, родичів та сусідів. Обов’язковий атрибут посівальників – зерно. Причому не важливо, буде це пшениця, ячмінь, просо або рис. Не можна було брати з собою лише горох. Наші предки розцінювали його як символ сліз.
Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб діти всі здорові,
Їли кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха.
А нам грошей із пів міха!
Сію, сію, посіваю.
З Новим роком вас вітаю.
Щоб сей рік було більше, ніж торік.
Посівальники заходили в будинок, обсипали зерном господарів, вітали їх з Новим роком і бажали врожайного літа та багатства. А ось гроші посівальнику не давали. За повір’ями, разом з розданими грошима піде з дому і добробут.
Нагадаємо, легендарний «Щедрик»: історія пісні