23 вересня, на тимчасово окупованих територіях України кремль розпочав чергову фейкову виставу під гучною назвою «референдум». Мета, перебіг та «результат» цього «дійства» відомий і зрозумілий кожному, хто за останні вісім років впевнився у тотальній брехливості, ворожості та підступності путінського режиму. Тобто – всім українцям та переважній більшості світового демократичного суспільства.

Кожен патологічний брехун доходить до тієї межі, коли йому вже ніхто не вірить. Людське суспільство викидає таку людину на «соціальні задвірки», розуміючи, що його брехня не йде нікому на користь, а лише забруднює інформаційний простір та ускладнює життєдіяльність, пише у своєму блозі на «Обозревателі» політолог Юрій Федоренко.

 То — з окремою брехливою людиною.

 Набагато важче, коли тотальна брехня стає візитівкою цілої нації під керівництвом схибленого диктатора, який використовує суцільну брехню як засіб «годування» людей «локшиною на вухах», бо на реальну «їжу» для власного населення кремлівський режим, як то кажуть, вже давно «забив».

 Брехня для кремля – то є практично єдиний засіб для прикриття кривавої «псевдоімперської» суті намірів бункерного коротуна та його оточення, в яких людина – ніщо. Увесь власний російський народ – ніщо. Годі вже й казати про «якихось сусідів», подальша доля яких турбує путіна навіть менше, чим «ніщо».

 «Висмоктавши» із росії практично усі «соки», путін забажав нових територій, квітучих та родючих у порівнянні з гнилими та занедбаними болотами московії. Вкрасти завжди легше ніж зробити самотужки. Тим більше, якщо ні робити, ні створювати щось гарне кремлівський режим не вміє і не хоче. Путін обрав інший шлях – «Розділяй та володарюй».

«Розділити» та підкорити собі всю Україну не вдалося ні за три, ні за двісті днів. І не вдасться ніколи. Такий «ласий шматок» вислизнув із пазурів диктатора, потужно вдаривши агресора по зубам. «Спецоперація» провалилася практично у своєму зародку, напоровшись на шалений спротив українців, на таку «неочікувану» для диктатора єдність української Нації та мужність і вправність її захисників. І ворог почав відступати, залишаючи десятки тисяч мертвих окупантів та сотні тисяч тон знищеного та понівеченого металу власної військової техніки.

 Про захоплення та підкорення всієї України мову вже не ведуть навіть галасливі путінські пропагандисти. Таку відверту брехню вже не зрозуміють самі найбільш вражені «путинізмом мізків» Z-«патріоти». Тому зараз ворог намагається хоча б залишити собі те, що зміг вкрасти в України вісім років тому та на початку військової агресії 2022 року. На тимчасово окупованих українських територіях окупаційна влада оголосила проведення так званих «референдумів» про бажання приєднатися до «великої сім’ї вільних народів – рф».

 Брехня на цьому «народному волевиявленні» починається з самого напису у бюлетені, надрукованому окупантами. «Ви за вихід _________ області зі складу України, утворення ________ областю самостійної держави і входження її до складу рф на правах суб’єкта рф?». Про яку «самостійність» може йти мова, якщо «самостійності» у таких анклавів менше навіть чим у ляльки, яка висить на мотузочках в руках лялькаря. Схибленого на всю голову лялькаря!

 За вісім років окупації населення частини Донецької та Луганської областей вже сповна «наїлися» такої «самостійності». Від такої «самостійності» окупований український Крим перетворився із квітучої здравниці на ворожу військову базу зі знищеною екологією. Розкрадена та зруйнована економіка, втрачена соціальна сфера, зубожіння населення та втрата будь яких перспектив на покращення. Немає і не може бути ніяких перспектив у «руської весни». Сама росія тому приклад. Той, хто не може і не хоче навести лад на своєму подвір’ї ніколи не зможе зробити цього у сусіда, навіть, якщо вважає сусідське подвір’я «своїм»!

 Які б байки ворог не розповідав про власну «вправність та здобутки», брехня викривається від першого погляду на брудну, вічно п’яну, принижену, зґвалтовану кремлівською владою вздовж і в поперек, «просту» росію.

Практично кожен мешканець тимчасово окупованих територій України, які зараз кремль цинічно намагається «приєднати до великої та дружньої сім’ї», це розумів з самого початку становлення української держави. Навіть ті, для кого срср залишався примарною мрією, а росія, як «правонаступник срср», — його «сучасним втіленням», або з самого початку агресії, або вже побачивши на власні очі бруд та сморід «російської вольниці», змінили свої погляди, розуміючи, що не бажають ні собі, ні своїм дітям та онукам такого життя, яке може запропонувати скажений «визволитель».

 Влада росії буде до кінця «грати» у свою, «приречену на програш, гру». Безумовно, вже написані тексти та відзняті відеоматеріали про «неупереджений перебіг референдуму». Про «свободу волевиявлення населення» та про приголомшливий результат у 90 чи, навіть, 107 відсотків голосів «за». Але на брехні майбутнє не побудуєш. Тому будь якого «російського майбутнього» у окупованих територій незалежної України немає.

 Збройні сили України впевнено звільняють окуповані території. І цей процес невідворотній для усіх регіонів, міст, містечок, селищ та українських півостровів, які, поки що, знаходяться під окупацією. Путінський бруд буде змитий і зникне з української землі «як роса на сонці».

 І саме у цьому Правда.

 А Правда завжди перемагає будь яку, навіть саму хворобливу, Брехню!